Принципи чи гроші? Які компанії досі не покинули російський ринок

За рік і п'ять місяців повномасштабного вторгнення Україна відчула на собі, а світ майже у режимі реального часу побачив багатосторонність та підступність актів терору, якими користується держава-агресор росія. Масовані ракетні обстріли мирних кварталів, атаки на енергетичні об'єкти, щоденні ядерні погрози, екоцид...

Фото та відео руйнувань, жертв, страждань сколихнули світ та залишили глибокі рани у серцях мільйонів людей. Але водночас гострим залишається питання підтримання економічних відносин та продовження співпраці з державою-агресором та які наслідки мають такі дії для України.

Компанії, що залишилися на російському ринку

Починаючи з 24 лютого 2022 року велика кількість всесвітньо відомих компаній висловили свою принципову позицію та покинули російський ринок. Проте на території окупанта досі залишаються працювати корпорації-гіганти, які сплачують мільйони доларів податків у російську казну, підтримуючи їх економіку. 

Серед найвідоміших компаній, що продовжують співпрацю з росією, такі бренди, як Nestle, Proctor&Gamble, Mondelez, Danone, Unilever. Повний список компаній постійно оновлюється, адже активні дії споживачів дають свої результати. Під тиском покупців бренди починають шукати можливості виходу з російського ринку або обмежують виробництво до товарів першої потреби.

Proctor&Gamble

Компанія  Proctor&Gamble, хоч і скоротила свою присутність в рф до товарів першої необхідності для здоров'я та гігієни, але залишила працювати два заводи. Один із них — завод з виготовлення бритв та лез Gillette, який забезпечує робочими місяцям приблизно 2500 людей, які є платниками податків у казну агресора.

Nestle

Незважаючи на свої заклики “зробити паузу”, один з найбільших виробників харчової продукції Nestle, продовжує свою діяльність на території росії. Компанія залишається, щоб забезпечувати росіян дитячим харчуванням, кашами та кормами для тварин.

Unilever

Підписуйтеся на наші соцмережі

Український уряд визнав компанію Unilever міжнародним спонсором війни. Вони не тільки забезпечують росіян шампунями та морозивом, платять сотні мільйонів доларів податків, а ще й не заважають проводити мобілізацію серед своїх працівників, яких приблизно 3000.

Інформаційна боротьба

Свідомий вибір споживача — це потужна зброя, яка допомагає вирішувати будь-які проблеми. Люди мають право знати правду й самостійно ухвалювати рішення. Саме тому PissedConsumer.com, платформа з відгуками та скаргами, яка бореться за захист прав споживачів, інформує покупців щодо компаній, які залишилися на російському ринку. 

Зараз користувачі, які продивляються профілі компаній на платформі, можуть побачити особливу позначку, якщо компанія досі продовжує співпрацю з росією, і вже маючи таку інформацію, вирішувати, чи варто купувати її продукцію. Таким чином повною мірою реалізується право споживачів на інформаційну обізнаність та змогу ухвалювати самостійні обдумані рішення.

Проведене опитування серед американських споживачів показало, що майже 80% із них не підтримують компанії, які залишилися працювати в рф, а майже 82% готові відмовитись від їхніх послуг взагалі. Вони навіть готові суттєво переплачувати за товари та послуги, обираючи альтернативу таким брендам. 

Також одним із способів інформаційної обізнаності є листи, в яких наголошуються наслідки сплати податків у країні, яка веде загарбницьку війну в центрі Європи, адже нерідко кошти від продажу їхньої продукції потрапляють у казну, з якої фінансується армія та покриваються витрати на озброєння країни-агресора. Проте переважна більшість компаній зазвичай обирають у відповідь інформаційну тишу та не дають коментарів щодо планів виходу з російського ринку. 

Як споживачі можуть вплинути на компанії?

На міжнародній арені політичні діячі та ЗМІ часто кажуть про неприпустимість підтримки загарбницької діяльності росії шляхом вливання коштів у їх бюджет. Активна співпраця з активістами, інформування споживачів про те, чи компанія продовжує працювати на території росії, поширення даних — це те, що допомагає на шляху ознайомлення широкого кола споживачів із дійсною картиною того, що відбувається, та наслідків, до яких призводять рішення компаній. 

Проте така просвітницька діяльність щодо закордонних покупців виглядає не надто переконливою, доки самі українці продовжують користуватися послугами компаній-спонсорів війни через незнання або байдужість. Як можна змінити ситуацію, у своєму інтерв’ю розповів політичний активіст Дмитро Абрамсон. Експерт запропонував три прості кроки, мета яких — допомогти споживачам робити свідомий вибір.

1. Провести дослідження ринку

Пан Дмитро пропонує покупцям витратити трохи часу, щоб знайти інформацію про компанію, товарами або послугами якої вони користуються. Зараз багато ресурсів охоче долучаються до ініціативи висвітлення діяльності компаній на ринку росії, полегшуючи людям пошук необхідної інформації. 

2. Перейти на компанії, що не мають справи з російським ринком

Обрати аналог будь-якому товару або послузі в наш час не дуже складно. Все, що потрібно — це трішки часу, терпіння та бажання. Таким чином споживач може не тільки висловити невдоволення діями концернів, а й підтримати вітчизняного виробника. 

Пан Дмитро підкреслює, що компанії, які менш відомі, але не є спонсорами війни, часто приємно дивують покупців тим, що якістю або складом перевершують всесвітньо відомі бренди, а коштують значно дешевше.

3. Поступовий перехід

У кожного з нас є улюблений шампунь, парфуми або ласощі, від яких, здається, неможливо відмовитись. Робити це різко та кардинально, звісно, можна, але необов'язково. Якщо вам важко відмовитись одразу від усього, пов'язаного з країною-агресором, можна робити це поступово, скажімо, одна компанія на тиждень. 

Такі дії з першого погляду здаються краплею в морі, але саме ця крапля може переповнити чашу терпіння власників корпорацій. Особливо це приверне увагу, якщо не забувати заявляти про свій свідомий вибір у соцмережах, частіше відмічаючи ці бренди.

Вікно можливостей виходу з ринку країни-агресора стрімко звужується. Вже сьогодні закони, вигадані урядовцями в росії, роблять продаж заводів майже неможливим, а націоналізацію підприємств більш ніж реальною.

Так, короткочасні прибутки від співпраці з агресором у довгостроковій перспективі перетворюються на збитки, призводячи до болючих наслідків навіть для багатомільярдних корпораціях, не кажучи вже про  репутацію, яку буде дуже складно поновити.