Повернення воїна: як військовим адаптуватися до мирного життя

Адаптація військовослужбовців до мирного життя несе із собою зміну соціальних ролей, цінностей, мотивації та взаємодії з оточенням. Це багатофакторний процес, який вимагає не просто пристосування до нових умов існування, а переосмислення військовим свого місця у соціальному середовищі.

Відчути безпеку

Перші декілька тижнів після повернення з фронту закладають базис реабілітації, а тому в цей період військовому надважливо врівноважити свій психологічний стан. Не треба поспіхом шукати роботу, намагатися вирішити давні сімейні суперечки, картати себе з будь-яких причин. Іншими словами – жодних різких рухів та імпульсивних рішень.

Головне – осягнути внутрішнє відчуття безпеку. Для цього необхідно перебувати у місці, що створює таке відчуття. Спершу має розслабитися тіло, а сприятимуть цьому смачна їжа, спокійний сон, прогулянки та відпочинок на природі, спілкування з близькими людьми.

Ідеальний варіант – коли таким місцем буде дім. Якщо ж в родині військового до відправки на фронт був негативний емоційний фон, тоді краще у перші тижні пожити в іншому місці – у батьків або друзів. Своєю чергою, родині потрібно з розумінням поставитися до такого сценарію, аби не нашкодити воїну і собі.

Чим замістити відсутність адреналіну

На фронті ЗСУ кожного дня ризикують життям, постійно перебуваючи в стані адреналінового перенавантаження. З часом організм адаптується, а після повернення додому може відчуватися потреба знову й знов переживати небезпеку, аби отримати дозу адреналіну.

Регулярна фізична активність, а саме спорт – один із дієвих способів, як зробити це без ризику для власного життя чи безпеки оточуючих. Важливо обрати той спорт, який найбільше подобається й водночас максимально відповідає стану здоров’я. Наприклад, біг, плавання, стрільба з лука. Для цього є можливості у переважній більшості населених пунктів країни, а фінансових вкладень потребує відносно небагато.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Спорт дозволяє поступово повернути до норми фізіологічний та емоційний стан людини, адже потребує концентрації під час вправ та опановування технік дихання. Як результат – людина починає повноцінно жити, не шукаючи небезпечних речей, аби вгамувати адреналінову спрагу.

Суспільно корисна праця

Повертаючись до активної праці, ветерани поступово  реінтегруються у суспільство та водночас приносять користь економіці країни. Але виникає питання: де колишньому військовому знайти собі застосування?

Якщо вийти за рамки кліше, то виявиться, що ці люди можуть працювати не тільки в охоронних структурах. Окрім, власне, бойових дій, на війні доводиться вирішувати різноманітні завдання у стислі терміни з мінімумом ресурсів. Так набувається надвисока кваліфікація у подоланні проблем, а тому ці здібності будуть корисні у багатьох галузях.

Ремонт автомобілів, логістика, матеріально-технічне забезпечення, будівництво – ось лише декілька напрямків, де зможе реалізуватися колишній військовий.. До того ж в цих сферах можна продуктивно працювати навіть із бойовими травмами, як-от втрата кінцівки. Ну а ті, хто навіть у мирному житті не може без адреналіну, знайдуть себе, працюючи поліцейськими, пожежниками або рятувальниками.

Психологічна реабілітація

Психологічна допомога – окремий розлогий аспект загальної реабілітації військового. Без перебільшення, найважливіший. Психологічна адаптація впливає на всі інші сфери життя – від нормалізації спілкування з оточуючими до професійної самореалізації та загальної задоволеності життям.

Водночас це найскладніший аспект, адже потрібні час та зусилля, а загальних дієвих порад для досягнення позитивного результату дати неможливо. На допомогу готові прийти психологи, але самі військові зазвичай не наважуються звертатися до них. Тут і небажання виказати слабкість, і побоювання, що тебе не зрозуміють, і самознецінення, і синдром самозванця. До того ж у цій сфері наразі дуже багато некваліфікованих спеціалістів, які можуть завдати іще більшої шкоди.

Тому необхідно звертатися саме до військових психологів, які знаються на ПТСР, усвідомлюють важливість індивідуального підходу до кожного пацієнта та відчувають відповідальність за результат. Оптимальний варіант – звернення до реабілітаційного центру. В такому медзакладі з військовим працюватиме команда досвідчених лікарів, він перебуватиме під постійним наглядом, що дозволить відстежувати всі зміни психоемоційного стану та відповідним чином коригувати реабілітаційні процедури.

Також багато залежить від родини. Зазвичай дружинам військових дуже складно дається розуміння, що з війни повернулася зовсім інша людина. Сприйняти, зрозуміти, звикнути – це дійсно непросто. Ось чому чимало жінок самі звертаються за допомогою до психологів або навіть опановують нові навички спілкування на психологічних курсах, щоб полегшити процес реабілітації військового.

Зменшити бюрократичний тиск

Перебування на реабілітації у спеціалізованих закладах нерідко супроводжується бюрократичними складнощами. За словами багатьох ветеранів, це негативно впливає на бажання звертатися за допомогою. В армії вони перебували у стресовому середовищі, де всі дії регулюються наказами та рапортами. Тому надмірна зарегульованість у мирному житті сприймається як штучна перепона.

Авжеж, неможливо повністю уникнути документарних складнощів, але усюди – в лікарнях, державних установах тощо – вкрай необхідно ставитися до військових як до людей, що стомилися та справді виснажені. Їхній внесок та самопожертва заради країни заслуговують на повагу та вдячність.

Через біль до життя

Військовим неможливо ані забути жахи війни, ані швидко реінтегруватися в мирне життя. Реабілітацію колишніх воїнів необхідно будувати, відштовхуючись від цих двох аксіом. Саме такий підхід допоможе досягти бажаного результату. Але навіть за усіх зусиль це процес непростий і болісний – для самих військових та всіх, хто з ними взаємодіятиме впродовж всього періоду.

В українському соціумі відсутні універсальні алгоритми реабілітації військових. Всі знають про її необхідність, але достеменно не розуміють, які методики та засоби будуть найбільш дієвими. Ситуація ускладнена тим, що неможливо виділити окремі прошарки військових, які найбільше потребують допомоги. Кожен з тих, хто повертається з війни до мирного життя, пережив травматичні події, отримав поранення або втратив товаришів.

Підписуйтеся на наші соцмережі