Підвищення податків: наслідки для ІТ-індустрії
Закон № 4015-IX вносить зміни до Податкового кодексу України, через що тимчасово:
-
1
З 1 грудня 2024 року підвищено військовий збір для штатних працівників та гіг-контракторів з 1,5% до 5%.
-
2
Впроваджено 1% військового збору для ФОП третьої групи (дата набуття чинності цієї норми залишається дискусійною).
-
3
Змінено періодичність звітування для компаній щодо сум ПДФО та ЄСВ з квартальної на щомісячну з 1 січня 2025 року.
З 1 січня року, наступного за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, пропонується повернутися до ставки 1,5% та скасувати військовий збір для ФОП. Утім, враховуючи попередній досвід, занадто покладатися на це не варто.
Чи поширюються ці зміни на резидентів «Дія.Сіті»?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Закон не передбачає винятків. Виникла цікава ситуація: з одного боку, держава взяла зобов’язання забезпечити стабільність податкових умов для резидентів Дія Сіті у статті 3 закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а з іншого – платниками військового збору є фізичні особи (по аналогії із ПДФО), а не компанії, тому начебто формально гарантія не порушена. Водночас ми всі розуміємо, що з урахуванням цієї зміни деякі ІТ-бізнеси будуть змушені переглянути винагороди своїх спеціалістів, щоб залишатися конкурентними на ринку праці.
Які наслідки для ІТ-компаній?
Звичайно, у кожного бізнесу своя «внутрішня кухня». Для деяких ІТ-компаній ці зміни стануть болючою проблемою, тоді як інші можуть їх навіть не помітити. Якщо узагальнити, то можна виділити таке:
- Перегляд бюджетів. Компанії, які вирішать підтримати своїх спеціалістів та компенсувати їм ріст податків, будуть змушені або піти на скорочення своїх прибутків, або шукати способи оптимізації витрат (включаючи витрати на оренду офісів, маркетинг, навчання та розвиток персоналу, відрядження тощо). На додаток зміна періодичності звітування з кварталу на місяць може потребувати залучення додаткових трудових ресурсів та збільшення витрат для бізнесу.
-
Зміна способів мотивації персоналу. З погляду стратегії попередня дія (перегляд бюджетів в сторону збільшення) матиме позитивний ефект в короткостроковій перспективі, але може призвести до негативних наслідків у майбутньому: роботодавці сформують певну планку очікувань у спеціалістів, які при будь-якій податковій турбулентності у майбутньому очікуватимуть компенсацій, навіть якщо компанії не зможуть їх надати. Саме тому варто розглянути альтернативи: надати ключовим співробітникам опціони або збільшити їх розмір, запровадити чи переглянути бонусну систему тощо.
-
Адаптація юридичної структури бізнесу. Запровадженні зміни не підвищують довіру ІТ-спільноти до режиму Дія.City. Враховуючи, що для ФОП податкове навантаження збільшується лише на 1%, а для штатних працівників та гіг-спеціалістів – на 3,5%, не виключаю, що деякі компанії розглянуть опцію повернення до моделі ФОП, або реалізацію гібридного варіанту: виплата мінімальної винагороди (для підтримання резидентства Дія.City – еквівалент 1200 євро) спеціалісту як штатному працівнику чи гіг-контрактору, а решта – на рахунок ФОП. Така модель розрахунків можлива, але високоризикована з погляду оподаткування, тому підлягає детальному опрацюванню юристами в кожному окремому випадку.
-
Адаптація юридичної структури бізнесу. Запровадженні зміни не підвищують довіру ІТ-спільноти до режиму Дія.City. Враховуючи, що для ФОП податкове навантаження збільшується лише на 1%, а для штатних працівників та гіг-спеціалістів – на 3,5%, не виключаю, що деякі компанії розглянуть опцію повернення до моделі ФОП, або реалізацію гібридного варіанту: виплата мінімальної винагороди (для підтримання резидентства Дія.City – еквівалент 1200 євро) спеціалісту як штатному працівнику чи гіг-контрактору, а решта – на рахунок ФОП. Така модель розрахунків можлива, але високоризикована з погляду оподаткування, тому підлягає детальному опрацюванню юристами в кожному окремому випадку.
-
Взаємодія з іноземними головними офісами. Не секрет, що за попередні два з половиною роки деякі міжнародні гравці ІТ-ринку закрили свої R&D центри в Україні через воєнні ризики, а деякі компанії досі роздумують над цим. У цьому питанні важлива правильна комунікація українського менеджменту з закордонним. Наприклад, новину про підвищення податків можна було б збалансувати новинами про досягнуті показники ефективності українських команд, оптимізацію витрат або розширення можливостей для розвитку.
-
Вплив на інвестиції. Інвестори можуть оцінити підвищення податкового навантаження як ризик для стабільності бізнесу, що може негативно вплинути на рішення про інвестиції в ІТ-компанії, в яких більшість активів знаходиться в Україні. Водночас це не має стати "deal breaker" для найбільш конкурентоспроможних бізнес-ідей (продукти з AI, стартапи зі соціальним ефектом, defense tech), за умови правильного корпоративного структурування.
Що маємо у підсумку?
Підвищення податків — це непопулярне рішення, яке завжди сприймається негативно бізнесом та суспільством. У ІТ-індустрії зростає недовіра до режиму Дія.City, оскільки гарантії стабільності оподаткування дотримуються, якщо можна так сказати, лише формально.
Підвищення військового збору вимагатиме перегляду різноманітних стратегій та політик компаній. Деякі з них можуть повернутися до моделі ФОП для зменшення податкового навантаження. Також такі податкові зміни можуть негативно вплинути на інвестиційний клімат, але правильне юридичне структурування, великий обсяг ринку висококваліфікованих ІТ-талантів та інноваційні бізнес-ідеї можуть компенсувати ці ризики.
Авторка: Оксана Петрусь, радниця, керівниця напряму ІТ Asters