Перші зразки дріжджового хліба, кам’яних голок і наскельного живопису. Топ-3 археологічних рекордів 2024 року
Редакція SPEKA відібрала найцікавіші результати археологічних досліджень за 2024 рік, які можуть змінити хронологію історії людства. Що нового ми дізнались про життя наших пращурів, читайте у матеріалі.
Дріжджовий хліб: 8600 років
Кулінарія до нашої ери є однією з найменш досліджених сторінок в історії людства. На відміну від предметів побуту і знарядь праці, залишки їжі вдається ідентифікувати вкрай рідко — процес розпаду органічних речовин майже не залишає шансів.
Турецьким археологам пощастило. У 2021 році під час розкопок неолітичного міста Чатал-Гоюк на півдні країни вони виявили в уламках кам’яної печі затверділу пористу субстанцію, схожу на тісто. Знахідка була вкрита тонким шаром глини, завдяки чому непогано збереглася до наших днів. На поверхні тіста навіть залишився відбиток пальця невідомого пекаря.
У 2024 році науковці з державного Університету Наджметтіна Ербакана повідомили, що тісто містить сліди пшениці, ячменю й гороху. Також вчені стверджують, що воно зазнало ферментації, про що зокрема свідчить його пориста структура, але не було оброблено термічно — вочевидь тісто з якихось причин забули або не встигли запекти.
Згідно з радіоізотопним аналізом, вік продукту становить понад 8600 років. Натепер це найстаріший із відомих нам прототипів сучасного дріжджового хліба. Бездріжджовий хліб люди навчились готувати значно раніше. Так, у Чорній пустелі Йорданії виявили обгорілі крихти віком приблизно 14 400 років. Знахідку зараховують до натуфійської культури, представники якої займались полюванням та збиральництвом. Ймовірно, хліб не був для них звичним продуктом харчування і випікався лише на свята.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Кам’яні голки: 9000 років
Першим набором для шиття у первісних людей були сухожилля тварин і гострі кістки. Примітивні кістяні голки віком майже 50 тис років ідентифікували у Денисовій печері на Алтаї. Коли з’явились кам’яні голки, достеменно невідомо. Донедавна найстарішими вважались зразки, знайдені на розкопках у китайській провінції Хенань. Але їм лише 2700 років.
У 2024 році вчені з китайського Сичуанського університету опублікували дослідження, згідно з яким перехід до каменю у швейному ремеслі відбувся щонайменше 9000 років тому. Поблизу озера Сяда-Ко на Тибетському плато археологи відкопали на глибині 4000 метрів шість мініатюрних кам’яних предметів, схожих на голки. Чотири екземпляри зазнали серйозних пошкоджень, втім ще два добре збереглися, щоб можна було зробити достовірне припущення про їхнє призначення. Вони мають довжину приблизно 2,5 см, загострені кінчики та характерні для голок вушка.
Артефакти вкриті численними подряпинами, залишеними під час оброблення каменю. Науковці провели експеримент, спробувавши відтворити давню технологію. Вони обрали тремоліт — камінь нефритової групи, з якого була зроблена одна із знайдених голок, а також обсидіан: аналіз показав, що саме такий матеріал використовувся для заточування голки і висвердлювання отвору. На роботу пішло понад 6 годин, тоді як аналогічну голку з кістки, за словами авторів дослідження, можна зробити менш ніж за годину. Але кам’яна голка, звісно, є значно міцнішою й ефективнішою за кістяну. В умовах суворого клімату тибетського високогір’я, де людям доводилось шити багато одягу і наметів, цей чинник був вирішальним.
Сюжетний живопис: 51 200 років
Індонезійський острів Сулавесі має особливе значення для дослідників прадавнього мистецтва. На півдні острова розташований унікальний археологічний об’єкт Марос-Пангкеп, відомий численними карстовими печерами з наскельними малюнками.
У 2024 році міжнародна група археологів повідомила про чергову знахідку, що може бути «найстарішим зразком сторителінгу в історії людства». На зображенні відтворена сцена полювання за участі трьох антропоморфних фігур і тварини, схожої на кабана.
На відміну від абстрактних позначок, які неандертальці залишали на стінах печер ще 75 тис. років тому, знайдений на острові Сулавесі малюнок можна вважати повноцінною сюжетною картиною.
Археолог Адам Брумм з австралійського Університету Гріффіта зазначає майстерність художника у деталізації фігур персонажів і створенні вдалої композиції.
«Мистецтво розповідати історії є надзвичайно важливим чинником еволюції. Можливо, саме він забезпечив виживання людства як виду», — вважає Брумм.
Вік малюнка визначили за відкладеннями кальциту, делікатно відібраними з поверхні за допомогою лазерної абляції. Це нова удосконалена технологія датування, що дає найточніші результати і залишає зображення неушкодженим. Як з’ясувалось, невідомий художник прикрасив печеру понад 51 тис. років тому.
Цікаво, що під час попередніх досліджень у сусідній печері знайшли схожу картину полювання на свиню. Вважалось, що зображенню 45 тис. років. Свіжий аналіз за методом лазерної абляції показав, що його вік становить щонайменше 48 тис. років.
Археологи припускають, що прадавня «артгалерея» приховує ще багато сюрпризів, тож активні дослідження печер на Сулавесі тривають.
