Під час панелі на Mind WinTech Summit 2025 експерти з кібербезпеки обговорили найгостріші проблеми, з якими стикаються українські компанії в цифровому просторі. Розмова торкалась як глобальних трендів, так і локальних реалій, зокрема — загроз, які виникають через війну, використання штучного інтелекту та недостатню готовність підприємств до атак. Ми підготували стислий, але максимально прикладний виклад найважливішого з цієї дискусії.
Нові загрози у цифровому світі: що варто знати бізнесу вже сьогодні. Image: freepik.com
Активізація хакерських угруповань: хто атакує й чому
Протягом останнього року значно зросла активність хакерських груп, зокрема типу Ransomware. Вони орієнтовано атакують критичні сектори — виробництво, логістику, державні установи. Уже понад 840 компаній повідомили про компрометації своїх систем. Хакери використовують витончені підходи: наприклад, надсилають листи з підроблених корпоративних адрес, змушуючи отримувача відкрити заражене вкладення чи перейти за фішинговим посиланням.
Особливу небезпеку становлять атаки на ланцюги постачання: зламуються не обов’язково великі підприємства, а маленькі підрядники, через яких і проникають до основних цілей. Підміна легітимної комунікації створює ілюзію безпеки, яка лише підсилює ефект атаки.
APT-групи й кібервійна: новий фронт агресії
Особливої уваги заслуговують APT-групи (Advanced Persistent Threat) — зокрема, пов’язані з російською агресією. Вони атакують інфраструктурні об’єкти, не залишаючи слідів, але завдаючи суттєвих збоїв. Яскравий приклад — атаки на «Укрзалізницю». Їхня стратегія — невидимість, точність і руйнівна сила. Вони діють не для зиску, а для стратегічної дестабілізації, що перетворює їх на інструмент гібридної війни.
AI як інструмент атаки: фішинг нового рівня
Штучний інтелект (AI) став ще одним потужним знаряддям у руках кіберзлочинців. СьогодніAI дозволяє створювати персоналізовані фішингові атаки, де система імітує голос директора компанії або знайомої особи. Це так званий «войшинг» (voice phishing), що перетворює класичну схему «лист-обман» у глибоку соціальну інженерію.
Завдяки відкритим даним із соцмереж зловмисники створюють надзвичайно переконливі сценарії атак. Тепер головною мішенню є не система, а конкретна людина, і саме тому питання кібергігієни та освіченості персоналу стає пріоритетом №1.
Небезпека, про яку не попереджають: Zero-day атаки
Zero-day атаки — це використання невідомих раніше вразливостей, на які ще не створено патчів. Жодна компанія не може гарантувати захист від таких загроз. Тому, якщо хтось обіцяє вам «100% безпеку», — це привід замислитись і занести їх до чорного списку.
Замість надії на абсолютний захист компанії мають інвестувати в побудову безперервної системи мінімізації ризиків: моніторинг, оновлення, навчання та план реагування на інциденти.
Кіберзагрози для бізнесу: нові тренди та способи захиститись від атак | Mind WinTech Summit 2025
Доступні рішення для малого та середнього бізнесу
Одна з найбільших помилок малого й середнього бізнесу — вважати, що кіберзагрози стосуються тільки великих корпорацій. Але саме МСП (малий і середній бізнес) найчастіше стає ціллю через обмежені ресурси, відсутність професійних команд з безпеки та недооцінку загроз.
Сучасні інструменти дозволяють захищати компанію навіть з мінімальним бюджетом. Ось практичні рішення, які вже сьогодні можна впровадити без повноцінного IT-відділу:
1. Віртуальний CISO (vCISO)
Підписуйтеся на наші соцмережі
Замість найму повноцінного керівника інформаційної безпеки компанія може співпрацювати з зовнішнім спеціалістом на аутсорсі. Це дає змогу:
розробити базову політику безпеки;
провести аудит ризиків;
сформувати стратегію кіберзахисту;
отримувати супровід без потреби в постійній зайнятості спеціаліста.
2. Security Operations Center (SOC) як сервіс
Центри моніторингу подій безпеки доступні як послуга, адаптована під масштаб бізнесу. SOC:
здійснює постійний моніторинг (24/7);
фіксує аномальні дії та інциденти;
може автоматично реагувати на підозрілі дії;
дозволяє отримати аналітику про вразливі точки систем.
3. Awareness-тренінги для працівників
Людина — найслабша ланка. Кібергігієна має бути обов’язковою частиною onboarding-процесу. Мінцифра, Google, Microsoft та інші платформи пропонують:
безкоштовні онлайн-курси;
шаблони політик безпеки;
інтерактивні симуляції фішингу;
перевірку обізнаності працівників.
4. Фінансово-доступні технічні кроки
Впровадження двофакторної автентифікації (2FA) — безкоштовно через Google Authenticator, Microsoft Authenticator, Duo тощо.
Оновлення програмного забезпечення — системне застосування патчів значно зменшує площину атаки.
Бекапи — автоматизоване резервне копіювання критичних даних на зовнішні або хмарні носії.
Встановлення Web Application Firewall (WAF) — для захисту сайтів від SQL-ін’єкцій, XSS та інших поширених атак.
Використання антивірусів з EDR-функціоналом — базовий рівень захисту від шкідливого ПЗ з можливістю виявлення підозрілої поведінки.
5. Побудова безперервного процесу
Кібербезпека не має фінішу. Рекомендовано:
створити roadmap розвитку інформаційної безпеки;
призначити відповідального за безпеку на рівні менеджменту;
щоквартально проводити аудит стану захищеності;
заздалегідь мати план дій у разі інциденту (Incident Response Plan).
Додаткові поради для бізнесу
Почніть з малого: створіть Google Sheet з ключовими IT-ресурсами, відповідальними особами, політиками доступу, контактами підтримки.
Проведіть внутрішній аудит: використайте чеклисти з ресурсів Мінцифри або CIS Controls.
Створіть Incident Response Plan: навіть найпростіший — з розподілом ролей, відповідальностей, етапами дій.
Не ігноруйте фізичну безпеку: захист Wi-Fi, офісної мережі, доступу до серверів.
Постійно комунікуйте: щомісяця надсилайте працівникам просту пораду з безпеки — це підвищує обізнаність.
Культура кібербезпеки: основа захисту
Кібербезпека не повинна бути одноразовим проєктом чи окремим відділом. Вона має бути інтегрована в культуру компанії. Це означає, що кожен працівник розуміє свою роль, піклується про захист даних і слідкує за цифровою гігієною.
Цінності, пов’язані з безпекою, мають бути частиною щоденної практики: від оновлення паролів до розпізнавання фішингових листів. Тут допомагають прості інструменти:
двофакторна автентифікація;
оновлення софту;
бекапи (резервні копії даних);
доступ до актуальних чеклистів і гайдів на офіційних порталах.
Кібербезпека як бізнес-процес: де почати
Фахівці радять ставитися до кібербезпеки як до менеджменту бізнес-процесів. Це не суто технічна функція, а інвестиція у стійкість компанії.
Ось базовий план дій:
1
Побудова roadmap безпеки: визначення загроз, пріоритетів і етапів впровадження.
2
Оцінка зрілості безпеки (Security Maturity Assessment).
3
Регулярне навчання персоналу.
4
Аудит і зовнішній моніторинг.
5
Чіткий план дій у разі інциденту.
Скільки має коштувати кібербезпека?
Це питання лунало й на конференції. Учасники погодились, що конкретної цифри не існує, але можна орієнтуватися на такі межі:
для малого бізнесу — 10–20% від IT-бюджету;
для enterprise-компаній — 20–30%;
у державних структурах витрати не лімітуються: це питання національної безпеки.
Але найголовніше — почати діяти. Будь-які кроки в бік захисту вже знижують ризики і вартість наслідків.
Кібербезпека як бізнес-імператив
У 2025 році кібербезпека перестала бути технічним питанням — це бізнес-стратегія, що впливає на довіру клієнтів, сталість доходів і репутацію. Світ швидко змінюється: алгоритми генерують голоси керівників, фішинг стає персоналізованим, а атаки не залишають жодних слідів.
Водночас є й хороша новина — ефективний захист не завжди вимагає мільйонних бюджетів. Якщо компанія готова будувати процес, вчити працівників, аналізувати свої ризики й регулярно оновлювати захист, вона здатна протистояти навіть найсучаснішим атакам.
Головне — відмовитися від ілюзії 100% захисту. Безпечна компанія — це не та, що ніколи не зазнає атаки, а та, що:
швидко виявляє загрозу;
має чіткий план реагування;
мінімізує наслідки.
Принцип «плануй неминуче» має стати частиною ДНК кожного бізнесу, незалежно від його масштабу.
У 2025 році кібербезпека — це не про техніку. Це про управління, відповідальність і культуру.
Глосарій ключових понять
APT-група (Advanced Persistent Threat) — організована хакерська група, що здійснює тривалі цілеспрямовані атаки з політичними або військовими цілями.
Zero-day атака — кібератака, яка експлуатує невідомі вразливості у програмному забезпеченні.
Фішинг — шахрайська тактика, що змушує людину надати конфіденційні дані через підроблені листи чи сайти.
Віртуальний CISO — зовнішній фахівець із кібербезпеки, який дистанційно координує захист компанії.
Awareness training — навчання працівників правилам цифрової безпеки та захисту від фішингу.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.