Нове дослідження відкриває таємниці єгипетських пірамід

Тисячі років людство захопливо вивчає єгипетські піраміди та намагається з'ясувати, яким чином гігантські каменюки оброблялись та складались у величезні споруди. Нове дослідження стверджує, що для цього використовувався гідравлічний ліфт. 

На думку авторів, ця система підіймала величезні будівельні блоки з підлоги на вершину піраміди через центральну шахту, подібно до того, як лава витікає нагору через вулкан. 

Інженерна загадка піраміди Джосера

Найстаріша з семи єгипетських монументальних пірамід — ступінчаста піраміда Джосера — стоїть на плато Саккара поблизу Мемфіса. Вона була побудована не з цегли, а з вапняку і була присвячена богу мертвих Сокару. Піраміда називається ступінчастою, оскільки представлена у вигляді шести поставлених одна на одну мастаб, кожна з яких менша за попередню, і досягає 62 м у висоту.

За планом архітектора Імхотепа, якого єгиптяни згодом почали вважати за бога лікування, сина бога Птаха, покровителя мистецтв та ремесел, а греки — асоціювати з Асклепієм (Ескулапом), шість сходів ступінчастої піраміди повинні були допомогти її власнику Джосеру зійти на небо після смерті. Піраміда вважалася домом фараона, тому облаштовувалась зі смаком: у підземеллі були висічені у скельному ґрунті камери, прикрашені художніми рельєфами. Одна з камер була туалетною кімнатою житла заможного єгиптянина. Завдяки спеціальним вентиляційним вікнам до піраміди надходило свіже повітря.

Піраміда Джосера оточена кількома величезними спорудами. Вивчаючи піраміду та пов'язану з нею інфраструктуру, автори дослідження припускають, що єдиний комплекс складається з гігантської дамби, водоочисної споруди та підйомника на водяній тязі, які використовували, щоб вирішити проблему будівництва знаменитої пам'ятки з великих блоків.

Якщо це дійсно так, то це кардинально змінює наше уявлення про давньоєгипетську інженерію. Однак результати дослідження викликали негативну реакцію з боку деяких провідних науковців у цій галузі.

Дамба

За кілька сотень метрів від ступінчастої піраміди лежить 2-кілометрова кам'яна стіна під назвою Гіср-ель-Мудір. Вона вважається найстарішою у світі монументальною кам'яною спорудою. Вчені досі не знають, навіщо єгиптянам знадобилась ця стіна. Можливо, як фортеця, або загін для худоби, або королівська святкова арена.

Автор дослідження доктор Ксав'є Ландро з дослідницького інституту Paleotechnic розповів IFLScience, що «перший наш висновок полягає в тому, що плато Саккара було побудоване під вододілом» на ділянці землі площею 15 кв. км. Використовуючи палеокліматичні дані для підрахунку кількості води, яка могла б потрапити на плато 4,5 тис. років тому, дослідники дійшли висновку, що Гіср-ель-Мудір був добре розташований, щоб функціонувати як величезна гребля.

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Коли ви вивчаєте поперечний зріз стіни, то бачите, що вона має технічні ознаки відкритої контрольної дамби з перехідними фільтрами, — каже Ландро. — Покажіть її єгиптологу, і він, ймовірно, скаже: «Це просто класична стіна». Але покажіть його студенту-гідравліку на другому чи третьому курсі, і він скаже: «Це вочевидь гребля».

Споруда для очищення води

У рові, що оточує комплекс Джосера, розташована ще одна дивна споруда, відома як Глибока траншея. Канал завдовжки 400 м і завглибшки 27 м, що висічений у скелі, — це ще одна єгиптологічна загадка, проте автори дослідження стверджують, що він має всі ознаки водоочисної споруди.

Інтерпретуючи ці елементи як відстійник, резервуар і систему очищення води, дослідники підозрюють, що Гіср-ель-Мудір і Глибока траншея могли використовуватися для постачання питної води на плато Саккара, а також для забезпечення гідроенергією будівельних проєктів.

Ландро ще раз наголошує, що хоча ця ідея може здатися «новою для єгиптологічного світу, насправді вона надзвичайно поширена у галузі гідравліки та фільтрації води, і ми можемо знайти досить схожі споруди у римському світі».

Гідравлічний ліфт

Найважливішим твердженням авторів дослідження є те, що вода, яка витікала з Глибокої траншеї, могла використовуватися для циклічного наповнення і осушення однієї з двох шахт, що проходять через центр піраміди Джосера, як засіб вертикального транспортування величезних будівельних блоків. 

«Під комплексом Джосера знаходиться досить вражаюча мережа труб, — пояснює Ландро. — Це 7 км труб, вирубаних у скелі на глибині 28 м під землею».

«Якщо вода надходить з Глибокої траншеї та досягає центральної шахти, то вона наштовхується на кам'яну перешкоду, — каже Ландро, — що призводить до підвищення тиску до 28 м». Перешкода, на яку він посилається, — це велика гранітна коробка, увінчана 2,7-тонною кришкою.

Дослідники раніше виявили цю скриньку, дійшовши висновку, що це саркофаг Джосера — фараона, для якого було збудовано піраміду. Однак, не знайшовши всередині мумії, єгиптологи припустили, що тіло було викрадено розкрадачами гробниць — звичайне явище на давньоєгипетських пам'ятках.

Однак ідея Ландро і його команди кардинально відрізняється: вони припускають, що ящик ніколи не був труною, а був своєрідною пробкою, яку можна було відкривати або закривати, щоб наповнювати і осушувати шахту. 

Питання «Де Джосер?» залишається відкритим, але то вже інше.

Підрахувавши, що потік води з Гіср-ель-Мудір і Глибокої траншеї був би достатньо сильним, щоб забезпечити роботу цієї гідравлічної системи і в цій гігантській шахті існував цикл наповнення і зливу, щоб дозволити стародавнім архітекторам завантажувати каміння на рівні землі і вивантажувати його на вершині, і будувати піраміду, як вулкан, з центру.

Критика

Скептично налаштовані археологи вказують на той факт, що в жодному історичному джерелі не згадується про винайдення такої складної системи під час будівництва жодної єгипетської піраміди. Чисельні написи розповідають про різне, але в них жодного разу не згадується про воду та гідравлічну систему.

Для скептиків дослідження виглядає, як спроба поєднати елементи, про які мало інформації в систему, яка виглядає логічно, але не має достатньої доказової бази.

IFLScience пише, що одна з провідних учених сказала, що «жоден археолог не вважає цю версію правдоподібною». 

Однак, спираючись на свої палеокліматичні дані та гідравлічні розрахунки, Ландро наполягає на тому, що все, про що повідомляється в дослідженні, підтверджується, принаймні теоретично. Зрештою, він і його команда не мають історичних доказів, щоб стверджувати, що саме так була побудована Ступінчаста піраміда, але їхні спостереження вказують на те, що «така можливість існує».