Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Нова українська економіка: що таке націоналізація по-українськи?

Ivan Verstyuk
Ivan Verstyuk автор та аналітик
1 лютого 2023 6 хвилин читання

Ми йдемо шляхом будівництва та розвитку нової української економіки. Не тієї економіки, яка на активах у $4 млрд генерувала всього лише $175-200 млрд ВВП, а до економіки рівних можливостей, добробуту та загального, справедливого комфорту. Саме тому я хотів би пояснити певні речі, що стосуються філософії економічного розвитку України. Оскільки одним з інструментів реалізації економічної політики сьогодні де факто є процедура націоналізації, розповім про неї.

Йдеться саме про філософію, логіку та методологію політики націоналізації — націоналізації активів, фондів, грошових коштів, майна, виробничих потужностей.

Як висвітлювати націоналізацію у ЗМІ

Почну з історичного прикладу. Ми всі добре пам'ятаємо націоналізацію «Приватбанку» в 2016 році. Юридично там все чудово оформлено, але є одне «але». Ще тижні за два до націоналізації кулуарами Верховної Ради України окремі депутати в «курилці» розповідали, що націоналізація відбудеться. Це — точно неправильно. Точно неправильно. Це — класичний приклад спроби використання інсайдерської інформації з метою збагачення. Тому тут висновок такий: націоналізація точно має відбуватися у відповідності до плану, який не потрапляє до «курилок» — як у Верховній Раді, так і в інших місцях.

Націоналізація — це непроста техніка. Одного разу я сидів пізно ввечері у пабі в Белграді (Сербія). Випивав зі знайомим журналістом Wall Street Journal. І почав, значить, розповідати йому про націоналізацію «Приватбанку». За старою звичкою, почав з критики всього — а от чому європейська преса про це не написала, чому журнал The Economist не написав про це бодай замітку. Це ж націоналізація найбільшого банку великої східно-європейської економіки.

Але The Economist ніколи не призначав своїми репортерами до України економічних журналістів. Ну хіба що Христя Фріланд, але то було дуже давно, в 1990-х. Тут висновок такий: всі ключові рішення нашого уряду з приводу націоналізації мають бути добре пояснені як для внутрішньої, так і зовнішньої аудиторії.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як має відбуватися націоналізація

Що таке націоналізація? Це переведення балансу компанії чи організації на баланс державної структури — це може бути як спеціально створена державна юридична особа, так і один з вже існуючих державних інститутів володіння власністю — наприклад, АРМА чи БЕБ.

При переведенні балансу має відбуватися аудит вихідного балансу та аудит прийнятого на баланс, щоб у процесі ніде ніщо не загубилося. Ми ж знаємо звички фінансистів часів «банкопаду» 2014-2015: напередодні важливих подій банк подекуди дізнавався про це заздалегідь, а потім за суботу-неділю («банківські вихідні дні») з балансу виводилося все, що тільки можна вивести. Але то було давно, колись.

Де я тут бачу ризик. Ризик бачу, наприклад, у неправильній методології обліку так званих recievables (дебіторська заборгованість). Тобі, там, винні гроші у майбутньому — і та юридична чи фізична особа, яка тобі винна гроші, раптом оголошує банкрутство чи ще щось таке.

Ще один момент. Якщо актив, котрий підлягає націоналізації, має від'ємний капітал — то дуже важливо зафіксувати, що від'ємний капітал утворився до націоналізації внаслідок помилок у комерційній діяльності. Бо інакше — юристи-опоненти (або й російська пропаганда) звинуватять: в нас держава забрала добру компанію, а в процесі володіння нею довела її до банкрутства. І це буде роздмухано до рівня медійних наративів про «масовий дефолт українських державних компаній, українських державних активів».

В разі, якщо ситуація на балансі державної компанії загрозлива чи просто неприємна, пропоную вводити так звану «спецполітику обліку державних активів» й вирішувати цю ситуацію спокійно, в робочому режимі. Нам дефолти й банкрутства державних компаній точно не потрібні — ні зараз, під час війни, ні взагалі колись.

Потім, Фонд гарантування внесків фізичних осіб. Баланс фонду величезний. Там точно потрібен грамотний аудит, навіть якщо він займе, скажімо, 8 місяців. Просто ну от взагалі величезний баланс — і якщо поставити аудиторам дедлайн у вигляді двох місяців, вони просто не матимуть права спати вночі. Там серйозний та важливий шматок роботи.

В загальних рисах бачу такі рішення: державні облігації з балансів збанкрутілих банків — окремо обліковані, в разі потреби реструктуризуються в облігації з більш тривалим терміном maturity. Можна ще робити взаємо-зарахи між ФГВФО та Мінфіном, державними компаніями, якщо це потрібно та доречно. А ще потрібний чіткіший, стрункіший, захищеніший механізм взаємодії між НБУ та ФГВФО. І так далі.

Раз ми вже про державні облігації. Потребує подальшої комунікації та маркетингу тема можливості придбання населенням державних облігацій українського уряду через мобільні додатки (наприклад, через додаток «Приват-24» чи інші мобільні додатки). Це ж хороша та крута тема, яка дасть змогу громадянам та громадянкам підтримати рідний уряд.

Коротка післямова

Кілька ремарок. Не забуваймо про інституційні потужності Рахункової палати, Державної аудиторської служби, економічних підрозділів правоохоронних органів, в разі потреби до аудиту та генерування фінансових рішень можна було би залучати і професійних приватних аудиторів — закуповуючи їхні послуги через Prozorro з акцентом на те, що справа не у розмірі контракту, а у важливій роботі на Україну.

Основні рішення в цій площині варто супроводжувати короткими прес-релізами, яким дуже бажано потрапляти у пресу. Ясно ж, що коли на електронну адресу редакції надходить прес-реліз від Рахункової палати — ніхто з новинарів, як правило, таку новину публікувати не хоче, бо «неясно взагалі, що воно таке». Журналістам та журналісткам слід долучитися до висвітлення непростих тем часів воєнної економіки. Курси з економічної журналістики, якщо я не помиляюся, доступні в онлайн-режимі.  

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

WEB AWARDS UA 2025: Головна інтернет-премія року відкриває свої двері!

Інна Настенко 6 лютого 2025 12:15

Запрошуємо на Міжнародний форум BIT&BIS-2025 у Києві!

Інна Настенко 5 лютого 2025 11:00

Стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України (WINWIN): що передбачає для ІТ-бізнесу

Оксана Петрусь 4 лютого 2025 10:38

Гроші за "гарні очі" — експеримент творця ChatGPT із безумовним доходом

Сергій Коноплицький 22 січня 2025 17:20

25 січня відбудеться віртуальна конференція UA Online PMDay 2025

Інна Настенко 20 січня 2025 10:05