Нова експортна політика Китаю та її вплив на українське виробництво дронів
З 1 вересня Міністерство торгівлі КНР запровадило обмеження на постачання деталей для БпЛА та РЕБ, пише The Page. Це загроза для українського виробництва дронів через його величезну залежність від Китаю і чи реально знайти альтернативу китайським деталям для БпЛА та РЕБ?
Китайське обмеження
Після того як КНР заборонила перевозити у поштових посилках РЕБ-систем і деталей для дронів, вони тепер недоступні для авіа- та морської доставки.
На відміну від України, рф та КНР мають широку тіньову торгівлю, що було не раз доведено, тому обмеження для російських виробників щодо дронів можуть ніяк не позначитись, на відміну від наших. Під «нейтральною позицією» Китаю чітко проглядається удар по інтересах України.
Що потрапило під заборону?
З 1 вересня 2024 року Китай заборонив експортувати такі товари:
- карбонова рама для квадрокоптера;
- карбоновий промінь для квадрокоптера;
- квадрокоптер;
- мотор для квадрокоптера;
- набір комплектуючих для квадрокоптера;
- набір рам для квадрокоптерів;
- навігаційна камера для квадрокоптера;
- політний контролер для квадрокоптера;
- посадочні шасі для квадрокоптера;
- пропелер для квадрокоптера;
- рама для квадрокоптера;
- підсилювач сигналу для пульта квадрокоптера;
- цифрова система передачі даних для квадрокоптера;
- детектор цифрової радіокомунікації;
- радіосистема;
- радіостанція;
- рація портативна;
- система передання відеосигналу по радіоканалу;
- РЕБ-системи.
Майже монополія
За даними Державної митної служби, у травні 2024 року Україна імпортувала дронів на $95,31 млн, а за п’ять місяців 2024-го — на $472,93 млн. Для порівняння: за весь 2023-й імпорт БпЛА становив $440,79 млн.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У січні 2024 року дрони увійшли до топ-10 імпортованих в Україну товарів. Більшість із них з Китаю — 98% від загальної вартості імпорту дронів.
Нагадаємо, в умовах великої потреби у БпЛА в ЗСУ часто використовують цивільні дрони. Найбільш поширені серед них — дрони MAVIC, які виробляє китайська компанія DJI.
Якщо говорити про імпорт деталей для БпЛА, то їх протягом січня-травня 2024 року завезли на $40,88 млн. При цьому 89,2% частин літальних апаратів надійшли з Китаю ($36,47 млн), Франції — 3,9% ($1,61 млн), Австрії — 2,3% ($955 тис.).
Залежність від Китаю надзвичайна, лише невелика кількість українських виробників, особливо якщо ми говоримо про найпростіші FPV та скиди, перейшли на українські або європейські та американські деталі.
За словами кількох виробників дронів, будь-який FPV — це щонайменше 50% китайських компонентів. Ці деталі реально замінити на українські чи західні, але ціна виробу може зрости на 20-50%.
Чи є альтернатива китайським деталям?
Віктор Локотков, директор з маркетингу компанії Airlogix, яка виробляє розвідувальний дрон Gor, що займається розвідкою на відстані до 80 км, ділиться досвідом відмови від китайських деталей.
«Більш ніж рік тому ми вирішили, що залежність від Китаю крихка і потрібно переходити на інші компоненти. Наш перехід був швидким — 2-3 місяці. Це вплинуло на ціну, але ще більше — на якість та швидкість виробництва. Менше браку, краще працюють компоненти та обладнання. Тож мінімізація впливу Китаю, як на мене, це більше виграш у цій війні», — каже Локотков.
Він зазначає, що після заборони товари з КНР не підуть повністю з українського ринку, бо існують схеми постачань через треті країни. Дехто їх уже використовує, хоча вартість компонентів та строки постачань трохи зростуть.
Катерина Михалко, виконавча директорка організації «Технологічні сили України» (ТСУ), що об’єднує понад 30 компанії з виробництва дронів, впевнена, що Україна могла б повністю забезпечити ринок деталей для БпЛА. Але для цього потрібні відповідні умови:
- доступні інвестиції;
- передбачувані замовлення від держави на 2-5 років вперед;
- доступні кредити;
- можливість працювати на міжнародні ринки та експортувати надлишок продукції.
Але натепер нічого з переліченого немає.
За словами Катерини Михалко, зараз часто надають перевагу імпортним зразкам озброєння, тому що вони дешевші й швидше постачаються. Тож краще було б надавати преференції українському виробнику.
«Китайські та будь-які імпортні компоненти звільняються від оподаткування під час перетину кордону. Якщо ж купувати в українського виробника, ніякого звільнення від податку немає. Тож продукт стає дорожчим і менш конкурентоспроможним, — каже Катерина. — Проте відмова від китайських деталей — це насамперед питання обороноздатності. Аби мати постійну можливість виробляти дрони, потрібно якомога більше локалізувати не тільки складання, але й виробництво компонентів».
Анатолій Храпчинський, гендиректор компанії з виготовлення РЕБ AQNQ, каже, що з РЕБ ситуація може бути гіршою. За його інформацією, в Україні тільки чотири компанії, зокрема, AQNQ, не використовують китайські компоненти.
На його думку, у КНР можна закуповувати тільки найпростіші компоненти: антени, кабелі, конектори. Але проблема також у тому, що на українському ринку РЕБ багато компаній використовують вже готові китайські рішення і займаються складанням.
«Заборона Китаю серйозно вплине на наш ринок, але перехід на власне виробництво — це неминучий крок розвитку та масштабування. У нас є виробники компонентів, їх би навіть вистачило на весь ринок, якби вони отримали прогнозовані закупівлі та можливість масштабування», — підкреслює Храпчинський.
Системи РЕБ, як і дрони, подорожчають через китайські обмеження.