«Ніхто не привітав мене з днем народження»: як користувачів соцмереж обманюють картинками, згенерованими ШІ, та як розпізнати фейк

Після запуску ChatGPT інтерес до штучного інтелекту стрімко зріс. Тоді ж почала збільшуватися зацікавленість генеративним ШІ для створення зображеннь: DALL-E, DALL-E, MidJourney, Stable Diffusion. У 2025 році ШІ для генерації зображень та тексту існує дуже багато і створити картинку або фейкову світлину за допомогою ШІ зараз без проблем може будь-хто. Водночас відрізнити її від справжньої стає дедалі складніше. 

Останній рік у соцмережах (зокрема Facebook та TikTok) поширюється велика кількість ШІ-зображень з військовими, їхніми матерями чи дітьми, які набирають популярності. SPEKA розповідає, до чого тут обман та пропаганда і на що звернути увагу, аби відрізнити картинку, згенеровану штучним інтелектом, від справжньої.

Facebook — осередок фото, створених ШІ

Візуальний контент, створений ШІ, активно поширюється у соцмережах. У TikTok та Instagram, наприклад, частіше зустрічаються відео, створені за допомогою ШІ. У Telegram, Twitter та Facebook — фото. 

Ще у лютому минулого року в Meta обіцяли, що почнуть маркувати фотографії у Facebook, Instagram та Threads, створені за допомогою штучного інтелекту. Проте рішучих дій у цьому напрямі досі непомітно.

Найбільш яскраво помітні штучні зображення саме у Facebook. У TikTok, наприклад, ШІ-відео або фото будуть показувати переважно тим користувачам, які вже взаємодіяли з подібним контентом. У стрічці Instagram серед акаунтів, на які ви не підписані, буде з’являтися таргетована реклама. Тобто, по суті, ви бачитимете те, що може вас зацікавити, а не випадкові зображення.

А от Facebook рекомендує картинки, створені за допомогою ШІ, майже усім. 

SPEKA попросила людину, яка майже не користується цією соцмережею, але має акаунт і одного друга, переглянути стрічку, щоб перевірити, чи з’являться у неї такі зображення. Довго чекати не довелося, бо вже за 30 секунд у стрічці з’явилося штучне фото пораненого військового з тортом і підписом: «Сьогодні мені 56... Я сам зробив собі торт. Жодних квітів, жодної душі поруч, жодного слова привітання... Може, хоч ти скажеш мені “З днем народження”?»

Обман та пропаганда за допомогою ШІ-картинок

Фото українських військових із закликами привітати їх чи то з днем народження, чи то з весіллям, дописи про врятованих тварин, дітей або літніх людей ширяться соцмережами. Подібні картинки та відео, які намагаються видати за справжні, дозволяють окремим користувачам отримувати популярність, вводячи інших в оману. 

Дослідники зі Стенфорда та Джорджтауна проаналізували 125 сторінок, кожна з яких публікувала щонайменше 50 ШІ-зображень. Вони виявили, що спамерські та шахрайські акаунти використовують такі зображення для клікбейту, спрямовуючи користувачів на зовнішні сайти. Наприклад, під фото милих будиночків додають посилання на сайт із нібито інструкціями з будівництва. Також ШІ-зображення використовують для штучного збільшення підписників, викрадення акаунтів, збору персональних даних або продажу неіснуючих товарів.

Зважаючи на ситуацію в Україні, такий контент використовують ще й для пропаганди. Центр протидії дезінформації попереджає, що сторінки зі світлинами, створеними ШІ, може використовувати росія в інформаційній війні проти України. 

Тож давайте розберемося, як відрізняти фото, створені штучним інтелектом, від справжніх і не вестися на обман у соцмережах. 

Шукайте позначку про використання ШІ у назві, описі та коментарях

Позначка від автора 

Зараз далеко не всі ШІ-зображення мають відповідне маркування. Це особливо стосується акаунтів, які прагнуть набрати популярність і навмисно не позначають такі фото. Водночас креатори, які просто хочуть поділитися своїми експериментами із ШІ, зазвичай відкрито повідомляють про це. Також фотографи, які використовують ШІ в обробленні фото, додають відповідну позначку. Якщо медіа додають у свої тексти світлини, згенеровані ШІ, про це також повідомляють в описі під зображенням.

Тож про всяк випадок варто перевірити, чи немає десь позначки про те, що контент згенеровано за допомогою ШІ, радять на сайті MakeUseOf. 

Якщо ви перевіряєте фото із соцмереж, зазвичай ця позначка буде одразу під іменем користувача. 

Перегляньте також опис та коментарі. Можливо, автор зазначив, що створив контент за допомогою ШІ, саме там. 

Крім того, у соцмережах звертайте увагу на хештеги. Можливо, автор додав щось на кшталт: #AI, #Midjourney, #Dall-E, #ШІ #шіконтент тощо.

Попередження від користувачів у коментарях

Попри те що багато людей не вміють відрізняти штучні фото від справжніх, у коментарях з’являються і ті, хто попереджає про несправжність фото (іноді цензурно, іноді ні). 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Можуть зустрічатися такі підписи: «Ця картинка створена штучним інтелектом! Тобто це не справжнє фото, а поширює це неподобство рашка та її прибічники ! Люди, блокуйте такі сторінки». Або у коментарях люди можуть обговорювати, як недолуго штучний інтелект цього разу зробив зображення.

Також перегляньте, можливо, на фото є водяні знаки.

Емоційні підписи під світлинами або на них 

Подібні публікації часто поширюються ботами, їхня мета — викликати емоції та заохотити людей відреагувати. Таким чином ці світлини отримують тисячі взаємодій від реальних користувачів, що сприяє швидкому просуванню сторінок.

Саме тому часто такі світлини (або відео) публікують з емоційними підписами та закликами до дій, наприклад: 

Спотворення у зображенні

Зображення, створені штучним інтелектом, часто мають дивні візуальні маркери. Іноді вони помітні одразу, а іноді стають більш очевидними, коли ви подивитися ближче. Тож уважно розгляньте найдрібніші елементи на світлині: листя на деревах та на землі, освітлення і тіні, елементи одягу чи будівель.

Наприклад, візьмемо фото із сайту This Person Does Not Exist. Придивіться уважніше. Помітили щось дивне? Майже будь-хто може подумати, що це справжнє фото людини, за винятком однієї деталі у лівому куті — зайва текстура тканини, які ніби зливається з одягом чоловіка. Це помилка, яку допустив штучний інтелект. 

Часто світлини мають яскраві неправдоподібні деталі. Здавалося б, можна легко зрозуміти, що це фейк. Проте і під такими фото у коментарях досі багато слів підтримки. 

Наприклад, на фото можуть бути надто великі об’єкти, які в реальності такими не бувають. На фото вище зображений хлопчик біля мотоцикла, зробленого з велетенських овочів. А на сусідньому фото дві людини тримають велетенську капусту. На третьому фото — три дівчинки. Їхні голови виглядають дещо непропорційними до тіла, а на одному з кексів замість свічки горить полуниця.

Освітлення і тіні

Аналізуючи зображення, зверніть увагу на розташування джерела світла. Перевірте, як падають тіні: чи вони взагалі є, чи відповідають об’єктам і чи узгоджуються із джерелами світла.

Насправді ШІ зараз вийшов на високий рівень і справляється з освітленням та тінями добре. Тож певні деталі зможуть помітити лише художники, фотографи, відеографи — люди, які працюють зі світлом. Та все ж звернути на це увагу варто. 

Розмитий чи незвичайний фон

ШІ-згенеровані зображення часто мають розмитий або спрощений фон, щоб приховати дивні деталі. Якщо фон повністю розмитий, це вже привід насторожитися. Часто йде переїхід від дуже чітких об’єктив спереду, менш чітких посередині та розмитих ззаду. 

Або ж на фоні можна знайти підозрілі деталі. Наприклад, неприродню архітектуру —  нерівні сходи, вигнуті стіни, похилі стелі. Розміщені хаотично вивіски на магазинах, криві батареї, непропорційно великі меблі, столик, який має забагато або недостатньо ніжок, міст, що веде в нікуди, будинок, вбудований в інший будинок.

Природа теж може бути дивною: одне дерево може одночасно мати як хвойні, так і листяні гілки, або листя з різних порід дерев. Якщо ж на фоні зображення є люди, зверніть увагу на їхні кінцівки та риси обличчя — інколи можна помітити зайві пальці, три ока або спотворені пропорції. Щодо тварин, то можна зустріти курку без голови. Якщо працював менш якісний ШІ, на фоні взагалі можуть бути незрозумілі мазки. 

«Надреалістичність» або дивні риси обличчя 

Часто обличчя на фото, створених ШІ, виглядають аж надто ідеально — гладенькі й ніби порцелянові. Природно, що на обличчях людей можуть бути якісь почервоніння, висипання, але ШІ іноді про це забуває. Тож пильнуйте за цим. 

Або ж ШІ може додавати не зовсім реалістичну міміку чи зморшки. Якщо придивитися ближче, зморшки у бабусі на фото вище виглядають так, ніби їх зробили з пластиліну і наклали на обличчя. На фото з великим портретом бабусі сльози на обличчі дівчини ніби зроблені зі скла. 

На другому фото міміка на обличчі людини більш притаманна дитині. Але навіть якщо припустити, що хлопець справді має таку міміку, у кота на фоні лише три лапи. Поєднуємо ці два чинники і розуміємо, що фото створене ШІ.

Спотворений текст та неіснуючі логотипи

Звертайте увагу на написи на вивісках, будівлях, одязі та інших об'єктах. Перевірте, чи такі слова та назви існують насправді, чи немає у них помилок або дивних символів.

Штучний інтелект часто має труднощі з відтворенням тексту. Тому навіть окремі слова можуть виглядати неприродно: містити пропущені літери, зайві символи або бути розташованими хаотично, немов з’їхали з місця. Інколи написи нагадують звичайні слова, але якщо вдивитися, можна помітити, що вони не мають сенсу або складаються з випадкового набору літер.

Дивні пальці, неприродне волосся та помилки з аксесуарами

ШІ робить дедалі менше помилок з руками, волоссям чи прикрасами. Але все ж іноді на фото можна помітити певні аномалії.

ШІ часто спотворює зображення рук. Можуть з’явитися зайві або відсутні пальці, неприродні суглоби чи пальці. Судини на руках можуть виглядати дивно і нереалістично. Ми бачимо свої руки постійно, тому якісь дива на фото точно мають привернути нашу увагу. 

Ще одна слабкість ШІ — волосся. Найчастіше воно або надто густе, або виглядає дещо розмитим. Також воно може виглядати нерівномірно: частина пасма буде чітко деталізована, а інша — розмита або викривлена. Зустрічаються й більш очевидні помилки, коли волосся немов зависає у повітрі або незвично закручується. Іноді воно навіть може зливатися з одягом. 

Дрібні деталі одягу та аксесуари також часто виглядають нереалістично. Сережки можуть бути різними, намисто — висіти занадто високо, а ґудзики чи ремінці сумок — деформуватися. Іноді зображення здається навмисно розмитим, щоб приховати складні елементи, наприклад, цифри на годиннику.

Подібні світлини 

Часто ШІ створює майже однакові або дуже подібні зображення. Наприклад, поле може бути схожим на різних фото або ракурс, з якого зробили зображення, або ж подвір'я будинку, на якому фотографують. Пози також можуть бути надто схожими.

Іноді на таких фото повторюються підписи. 

Інструменти виявлення ШІ

Ще один спосіб визначити правдивість фото — використати детектор зображень на базі штучного інтелекту.

Вебінструменти, наприклад AI or Not чи Hive Moderation, дозволяють вам завантажити зображення і швидко перевірити, чи було воно створене за допомогою штучного інтелекту.

Ми дали їм два фото — правдиве та створене за допомогою  ШІ. Як AI or No, так і Hive Moderation добре впоралися із завданням — правильно ідентифікували походження обох.

Проте у MakeUseOf зазначили, що під час їхнього тестування інструмент AI or No дав також багато помилкових результатів. Тож не варто ставитися до цього з усією серйозністю, оскільки результати не можна вважати стовідсотково надійними. 

Щоб перевірити, чи не згенероване зображення штучним інтелектом, краще використовувати подібні інструменти у поєднанні з іншими методами. 

Висновок. Критичне мислення — основа

Сьогодні рівень розвитку технологій для генерації зображень настільки високий, що ми вже не можемо достеменно відрізнити фото від згенерованих зображень. Особливо якщо використовуються передові ШІ-сервіси на кшталт Midjourney чи ШІ-модель Flux, каже Олексій Мінаков, консультант із впровадження та використання генеративного штучного інтелекту.

Тому це нова реальність, де ми маємо проявляти критичне мислення ще більше, ніж раніше. 

Подивіться на зображення і запитайте себе: чи можна довіряти джерелу, де опубліковане зображення, чи вказано автора, місце та дату знімання, що взагалі за місце це може бути. Що більше деталей бракує, то вища ймовірність, що з фото щось не так або воно може бути підробленим.

Наприклад, ви бачите селфі дідуся на фоні обшарпаного будинку, який готує собі їжу на вогні. Можливо, це звучатиме трохи стереотипно, але подумайте, якщо він живе у таких умовах, де він узяв телефон із такою хорошою якістю для фото. 

Або ж, наприклад, є акаунт у Facebook під назвою «Українські війська» (до речі, фактчекінгова ініціатива «НотаЄнота» виявила, що ця сторінка була створена в Індонезії і перепродана у серпні 2023 року з назвою «Українські війська»). Сторінку зараховано до категорії домашній ремонт, але в описі зазначено, що «Канал присвячений захисникам України, знятих безпосередніми учасниками». Яким учасникам? Звідки знятих? Тут логіку шукати марно, вона просто відсутня.

Аби комфортно почуватися у сучасному медіапросторі (зокрема і щодо зображень, створених ШІ) та не бути обманутим, потрібно розвивати критичне мислення. Ставте більше запитань та звертайте увагу на сумнівні деталі.