New Food Summit 2024: ключові тенденції та виклики агріфуд-галузі
У час складних випробувань для країни агріфуд-сектор намагається не лише утриматися, але й створювати нові продукти, інвестувати у розвиток, завойовувати іноземні ринки. Головна агріфуд-конференція року New Food Summit упродовж двох днів дискусій та обміну досвідом зібрала інсайти найвпливовіших експертів ринку.
Тренди та зміни на ринку агріфуду
Найбільше на галузь наразі впливає війна. «Через російську агресію ми маємо руйнування інфраструктури, перервані ланцюги постачання, значний інфляційний тиск та підвищення вартості імпортованого обладнання, дефіцит кадрів, загальноекономічну нестабільність», — зауважує засновник Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group, співвласник GFS Group Борис Шестопалов.
Якщо говорити про споживчі тренди, то український ринок в умовах війни балансує між світовими та внутрішніми тенденціями. Співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech Олена Вовк зазначає, що «звички у харчуванні змінюються відносно повільно. Це все ще еволюція, а не революція, але ці зміни тектонічні. Бізнес, звісно, має використовувати прогностичну аналітику — нам треба грати на випередження, тобто не реагувати, а намагатись передбачати зміни споживацької поведінки».
То як саме відстежувати споживчі тренди, на що звертати увагу? За словами гастроентузіастки, дослідниці їжі та мисливиці за трендами Юлії Аврори Огородник, сьогодні важливо орієнтуватися не лише на тренд-репорти сталих інституцій, а відстежувати діяльність молодих підприємців, дивитись на трендові туристичні напрямки. Короткочасні тренди можна виловлювати у соцмережах, зокрема у ТікТок: яскравий приклад — огіркова криза в Ісландії у серпні 2024-го через рецепт салату, відео про який завірусилось.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Раціон змінюється, фокус — на здоров’я
Мегатренд, який набирає обертів на ринку їжі, — це здорове харчування. «Люди дедалі більше дбають про своє здоров’я, а отже, для них важлива корисність чи принаймні нешкідливість їжі, — каже маркетинг-директор компанії «Нові продукти» Борис Цомая. — Також споживачі поволі більше дізнаються про функціональні продукти, тобто такі, які мають додаткові функції, як-от приборкання стресу чи то покращення травлення».
Директор з маркетингу крафтової броварні Underwood Павло Лінєвич також наголошує, що, звісно, в індустрії продуктів та напоїв головне — це смак, але сьогодні треба одночасно робити смачно й корисно та давати додаткову цінність.
Власник і CEO компанії CBD UA Олександр Ліпський зробив акцент на тому, як війна впливає на споживання функціональної їжі. Адже чимало людей перебувають у стресі, мають переддепресивні стани та ПТСР.
Сергій Чорний, директор департаменту власних торговельних марок мережі супермаркетів VARUS, також наголосив на зростанні сегменту продуктів для здорового харчування: «Поки що це невеликий відсоток ринку, але він постійно зростає. Ми масшабуємо на всю мережу полиці здорового харчування, адже покупець хоче дедалі більший асортимент та чітку ідентифікацію таких продуктів».
Водночас спікери зійшлися на тому, що фінансовий стан більшості українських споживачів зазважає стрімкішому розвитку ринків здорового та функціонального харчування.
Диджиталізований покупець, що змушений заощаджувати
За словами старшого інсайт-аналітика відділу по роботі з клієнтами NielsenIQ Катерини Машошиної, і в Україні, і у світі покупець стає дедалі більш диджиталізованим. Кожен п’ятий використовує свій смартфон, коли ухвалює рішення про купівлю. Водночас через зростання інфляції українські покупці повертатимуться до своїх адаптивних звичок: «Люди витрачатимуть менше на їжу поза домом та розваги. Заощаджують, відмовляючись від зайвого або купуючи товари зі знижкою, переходячи на дешевші бренди».
Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research, презентувала на New Food Summit інсайти зі спеціального дослідження «Меню війни: як повномасштабне вторгнення змінює харчові звички українців?». «У 49% опитаних українців звички харчування змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18-34 роки цей показник навіть вищий — 54%. Найбільше впливають на харчові звички підвищення цін на продукти, тривалий стрес та наслідки атак ворога. Через зростання цін на продукти харчування під час війни майже дві третини опитаних обирають дешевші продукти, майже половина респондентів частіше готує їжу вдома».
У межах події також відбулася сесія стартап-пітчингу, організована за партнерства CIVITTA Україна і Radar Tech, із презентацією восьми стартапів у foodtech-секторі — від рішення для визначення фертильності корів та сервісів агророзстрочки до вендингів із салатами та виробництва рослинного м’яса. Члени журі віддали перемогу проєкту Grain Mole, який має намір запропонувати ринку систему для контролю стану зерна у підлогових складах, що запобігатиме втратам через псування врожаю.
А в EXPO-зоні учасники саміту мали нагоду побачити проривні рішення для агро- та фуд-галузей та продегустувати інноваційні продукти у NEW FOOD BAR.
Організатор події — компанія IdeasFirst. Генеральний партнер — HD-Group. Інтелектуальний партнер — Enzym Group. Стратегічний партнер — МХП. Офіційні партнери — «Київстар Бізнес», Raiffeisen Bank, EXTRA LIFE та «Олейна». Партнери — GEA (engineering for a better world) та Volia Agri-Food Park.
