Трапляється навіть у Rocket Science. Українські айтівці поділилися досвідом своїх помилок на IT FuckUp Night
Під час чергової IT FuckUp Night від Європейської асоціації програмної інженерії EASE відомі українські бізнесмени поділилися досвідом своїх помилок та найяскравіших прорахунків. Ось їхні історії.
Про продаж ідей та культурні стереотипи
- Історія перша
Коли я тільки почав робочий шлях, то працював у Данії в компанії, якій згодом продав свою. Компанія розробляла програмне забезпечення для виробництва автомобілів. Кожен автомобіль виготовляють на замовлення, навіть якщо ви думаєте, що він стандартний. У п'ятницю ввечері під час вечірки я мав зробити невеликий апдейт для «Ауді». Спочатку йшла невелика транзакція, потім апдейт стейтмент. Я роблю коміт і розумію, що тільки що спаплюжив 25 тисяч авто.
Якщо ви працюєте з критичними системами, бажано, щоб біля вас сиділи ще одні очі, які бачать, що ви робите, і допомагають зрозуміти ваші помилки.
- Історія друга
Другий факап стався у Rocket Science. За словами Дмитра, українські програмісти мають особливість: якщо їм дають задачу, вони повинні зробити її якнайкраще, з рекурсією, ще й так, щоб ніхто не зрозумів.
«Після провадження такого коду вам подзвонить підтримка і попросить пофіксити код, який крім цієї людини ніхто не зможе виправити. Тож завжди пам'ятайте: колись ваш код будуть правити й читати інші люди. Пишіть ефективно, зрозуміло, якісно і не забудьте додати коментарі».
- Історія третя
Якщо ви працюєте з міжнародним ринком чи маєте співробітників або партнерів з інших країн — вивчайте їх культуру.
Підписуйтеся на наші соцмережі
«Працюючи з ORACLE, ми мали факап з індійцями, бо не знали, що коли ставиш їм закриті питання, вони завжди відповідають „Так“. Через це було витрачено багато часу на непорозуміння. Теж саме сталось і з японцями під час роботи для Toyota. Нам надали спеціальний довідник про те, як працювати з японцями. Так от один із представників був вилитий екземпляр із книги, а другий — занадто активний та веселий. Як виявилось, він живе у Японії, але виріс у Бразилії. Саме це і сформувало його поведінку і цінності».
Тому ніколи не використовуйте у своїй роботі стереотипи щодо людей.
Поради від Дмитра Шимківа:
- Не захоплюйтесь проєктами, фіксуйте усе на папері з юридичною цінністю.
- Не йдіть на компроміси із собою, наймаючи новий персонал. Завжди будьте впевнені у кандидаті на 100%.
Про спільну роботу в IT хард та софт команд
Коли Ігор отримав пропозицію увійти в ІТ і створити продукт на стику харду та софту, вони з ко-фаудером Logics7 Дмитром Супонєвим зіткнулися з кількома проблемами:
- ми мали дві різні команди, які ніяк не могли поєднати між собою;
- ми не мали чіткої ідеї, що саме ми хочемо створити;
- в нас було різне бачення про побудову бізнесу та зарплати співробітників.
Перше, що зробив Ігор — звернувся до старих контактів та знайшов біль, яку треба було вирішити — створення танкових тренажерів.
Коли прийшов час здавати проєкт, виявилось, що готовий софт немає куди впроваджувати. Тому Logics7 взяли усе у свої руки.
«Проаналізувавши проблематику, ми залучили додатковий ресурс і почали диверсифікувати постачання, купуючи втричі дорожче аби зменшити строки та знизити ризики, оскільки в електроніці відсутній копійчаний компонент часто блокує роботу. Розставили пріоритети, вибудували послідовність дій. У підсумку нам вдалося закінчити роботу вчасно – за 20 хвилин до приходу комісії з приймання.
Поради від Ігора Бєлова:
- Не можна ділити команду на хард і софт, команда має працювати злагоджено, разом, від самого початку. Це дасть змогу зробити продукт цілісним.
- Зарплати софтвер-інженерів і хардвер-інженерів мають бути сумірними, оскільки скіли низькооплачуваних хардверників обов'язково просідатимуть в експертизі або у внутрішній організації процесів.
Про податки та регуляторів, які легко знищують бізнес
«Перше, що я раджу — чітко визначитися, на які країни ви збираєтеся таргетувати свою продукцію чи послуги. Звичайно ж, одразу в голову приходить Польща, бо зараз там багато українців. Далі ви подумаєте про країни, які просто подобаються: маленькі, зручні, приємні. Однак тут і криється перша помилка. Обираючи країну, зробіть якісний аналіз: конкуренти, потенціал ринку, чи буде цей ринок зрозумілим вашій команді. Обираючи, наприклад, Бразилію, вам щодня доведеться переступати камінь мовного бар'єра, часової зони, соціальних речей, які буде вкрай важко зрозуміти».
Друге, що рекомендує Потічний — вивчити законодавство країни та дізнатись, як та ким буде регулюватись бізнес та під які норми регулювання він підпадає.
«В нас є історія, пов'язана з Румунією. Якось один незадоволений клієнт звернувся до Служби захисту споживачів. Через два дні нам прийшов лист, де компанії дали 3 дні на фізичну появу в офісі служби. Якщо ви не приїжджаєте, надалі це питання вирішуватиме регулятор і може дійти до ускладнених юридичних наслідків. Якщо ваш сервіс збирає чутливу інформацію про користувачів, це накладає великі обов'язки, невиконання яких передбачає сувору відповідальність і величезні штрафи».
Віцепрезидент з експансії Liki24.com порадив не кидати напризволяще усілякі створені мережі для збору інформації та закривати усі тестові сайти, адже з часом вони можуть принести схожі з румунським факапом проблеми.
Окрім цього, Тарас Потічний радить досконало вивчити податкову систему, адже на закордонних ринках не вийде просто скидати гроші на картки та платити «ФОПкам».
«Трудове законодавство в ЄС чітко регламентоване. Доведеться відкрити місцеву компанію, рахунок і зважити на супутні витрати й податки. Обов'язково прорахуйте усіх, занесіть у фінплан, інакше влетите в копійчину».
Якщо ви все ж таки вагаєтесь щодо виходу на міжнародні ринки, то Тарас рекомендує питати, цікавитись, шукати різні кейси та вчитись на факапах інших людей.
