Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Місія Lunark: як інтернет речей допомагає готуватися до польотів на Місяць

Анна Кузнецова
Анна Кузнецова
14 січня 2022 6 хвилин читання

Востаннє людина побувала на Місяці ще 1972 року. Минуло 50 років – і дослідники планують нові експедиції на супутник Землі, зокрема на його південний полюс.

Місія Lunark — проєкт учених із SAGA Space Architects. Данці Себастьян Арістотеліс та Карл-Йохан Соренсен побудували житловий модуль для майбутніх місій на Місяць. Вони ж і випробовували його у Гренландії протягом трьох місяців.

Ключову роль у проєкті відіграли комп'ютерні технології та інтернет речей (IoT).  Смарт-пристрої допомагали підтримувати зв'язок учених із зовнішнім світом, контролювати їхнє здоров'я та безпеку, а також протидіяти монотонності, клаустрофобії та психологічному стресу учасників місії. 

PR-менеджер компанії Lenovo в Україні Анна Кузнецова підготувала для SPEKA статтю про те, як проходила місія Lunark, чим вона закінчилася, а також які технологічні рішення використовували дослідники.

Mark 1 — будинок на Місяці

Місію Lunark провели у Моріусаку — покинутому поселенні на арктичній півночі Гренландії. Локацію вибрали через схожість із суворими умовами на Місяці.

Учасники місії мешкали у житловому модулі Mark 1. Він витримує температуру до -30 °C і швидкість вітру до 90 км/год. Модуль спроєктований у стилі хюґе, щоби створювати затишок та підтримувати психологічне здоров'я вчених. Mark 1 оснащений 3D-принтером, за допомогою якого можна надрукувати деталі для ремонту будь-якого приладу.

Протягом усієї місії дослідники не залишали Mark 1 надовго: як і на Місяці, погодні умови Гренландії не передбачають тривалих прогулянок. Основним джерелом енергії були сонячні батареї. Низька температура повітря, вологість приблизно 80% та сильний вітер диктували особливі вимоги до використаних технологій, тому всі пристрої пройшли випробування за воєнним стандартом США.

Знайомтеся: «Одін» — мозок Lunark

Головний технічний центр Lunark назвали «Одін» на честь верховного бога у скандинавській міфології. Згідно з легендами, Одін знав усе, що відбувається у Всесвіті. Новини йому приносили ворони, які збирали інформацію по всьому світу.

Для проєкту Lunark такими «воронами» стали 76 IoT-пристроїв. Спеціальні датчики збирали біометричні дані, заміряли вологість, температуру й інші параметри та повідомляли все це Арістотелісу та Соренсену. Інформацію з датчиків вчені пізніше використали у понад 20 дослідженнях про виживання у космосі.

«Одін» працює на базі ПК Lenovo ThinkCentre M90n Nano IoT — надмініатюрного та високопродуктивного пристрою розміром трохи менше за звичайну книгу. ПК має низьке енергоспоживання — на 15% менше, ніж у звичайного настільного комп'ютера, і працює з інтернетом речей. Космічні вчені та інженери Lenovo створили алгоритми прогнозування, які обробляли дані з датчиків та інформували про технічне обслуговування.

«Ми відчуваємо, як увесь модуль вібрує від шторму»

Кожен день учасників місії був розписаний. Одразу після пробудження вчені перевіряли систему, температуру та інформацію з датчиків, щоб підтримувати правильну вологість та біологічні ритми. Гнучка система інтернету речей дозволяла переміщувати датчики, щоб відстежувати зміни температури у різних місцях житлового модуля.

Учені тримали зв'язок із зовнішнім світом за допомогою «Одіна», який передавав дані до центрального офісу. Віддаленим членом команди дослідників був технічний директор Саймон Крістенсен, з ним можна було зв'язатися супутниковим телефоном у будь-який момент. Зазвичай ці повідомлення стосувалися проблем, що виникали під час місії. Але іноді команда ділилася своїм настроєм: «Ми відчуваємо, як увесь модуль вібрує від шторму. Дивно, як швидко ми до цього звикли!».

Під час місії погода постійно погіршувалася, а довжина світлового дня впала майже до нуля. Природні біоритми дослідників підтримувала спеціальна система, яка освітлювала приміщення протягом дня згідно зі звичним графіком. 

Хоча більшу частину часу дослідники проводили у приміщенні, у них було чимало повсякденних справ для підтримки житлового модуля. Наприклад, щоб світло працювало справно, потрібно регулярно заправляти генератор. Також треба було перевіряти Mark 1, чи немає пошкоджень, особливо після сильних штормів. Щоб вийти на вулицю, вчені одягалися у спеціальні костюми. Одяг мав електричний обігрів, що дозволяє витримувати температуру до -30 °C.

Наодинці з собою: підсумки місії

Психологи ще перед стартом місії попереджали про можливі труднощі, з якими може зіткнутися її команда. Особливу увагу звернули на «феномен третьої чверті» — падіння морального духу дослідників незадовго до закінчення місії. 

Цей ефект спостерігали у астронавтів під час космічних польотів. Щоб йому запобігти, для учасників Lunark підготували спеціальні «пакети турботи», які треба було відкривати за розкладом. Там містилися предмети, які мали піднімати настрій: від шоколаду до інтерактивних девайсів.

Щоб зберігати активну когнітивну діяльність у «місячному ув'язненні», учасники місії намагалися постійно отримувати нові знання. Так, Карл вивчав математику, а Себастьян — 3D-моделювання та філософію.

Натепер команда продовжує обробляти масиви даних, які зібрали під час місії. Дослідники вже підготували звіти про інструменти, що підтримують психосоціальні функції під час ізольованих місій, а також про вплив соціальної ізоляції та динаміку адаптації команди.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Відволіктися від війни. Добірка цікавих публікацій про технології від західних медіа

Роман Судольський 30 червня 2022 10:53

Ранкова SPEKA: «Пулітцер» для української журналістики, зламаний Rutube та $15 млн за російських хакерів

Роман Судольський 10 травня 2022 08:37

WSJ: Lenovo та Xiaomi тишком згортають бізнес на росії

Тетяна Новак 7 травня 2022 12:57

Японські вчені виявили цунамі завдяки детектору космічних променів

Тетяна Новак 18 квітня 2022 19:19

Європейська космічна агенція припиняє партнерство з рф щодо досліджень Місяця

Тетяна Новак 13 квітня 2022 20:31