Які проблеми Національний банк України вирішуватиме за нового голови
Першим рішенням Андрія Пишного на чолі Національного банку стало рішення про те, аби залишити облікову ставку на рівні 25%.
Про зменшення облікової ставки точно не йшлося, можливим було її збільшення, однак це робити поки що рано. Рішення нормальне, чітке, виправдане — і я би не перебільшував його роль. На тлі того, що відбувається в країні, НБУ прийняв абсолютно звичайне, передбачуване рішення — і це добре. Непередбачуваність нам не потрібна. Не потрібна і все.
Проблеми з ліквідністю
Не секрет, що деякі банки в Україні відчувають дефіцит ліквідності і хотіли би, щоби НБУ знизив ставку. Однак легких рішень тут немає — НБУ не може йти назустріч цим банкам з огляду на їхній слабкий баланс, оскільки має дбати про стабільність усієї банківської системи, а не лише окремих, послаблених банків.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Звичайного бізнесу з кредитування наразі в країні, мабуть, не буде — буде лише екстрене кредитування в разі виникаючого попиту. Пам'ятайте, що кожен банк може звернутися до НБУ в разі виникнення запитань, адже найголовніше — це заощадження українців та українок, котрі потрібно зберегти будь-якою ціною.
Інфляція
Залишаючи ставку на рівні 25% і передбачаючи, що інфляція виросте до 30%, НБУ тим самим перекидає м'яч на поле інших регуляторних органів. Для приборкання інфляції треба спробувати не лише закручування монетарно-кредитних гайок, але й комунікацію, роз'яснення, а також, можливо, державне регулювання цін. Це не має виглядати як price caps (граничні ціни) — це має виглядати, як норма маржинальності для корпоративного сектору, котру не потрібно перевищувати в умовах війни.
Для Державної аудиторської служби не буде проблемою виявити порушників норм маржинальності шляхом аудиту певних помітних бізнесових груп, компаній, ритейлерів. Для воєнної економіки прийнятним буде, коли компанії просто зможуть виконувати свої фінансові зобов'язання, а нарощування прибутку можна залишити для кращих часів.
Економічна ситуація в Україні
Вона, звісно, викликає певні занепокоєння. Інакше і не може бути в країні, де 30% енергосистеми знищено російськими бомбами, ракетами та дронами, що їх постачає злочинний іранський режим «ядерних аятолл».
Протидія налагодженню справної воєнної економіки — шалена. Росія завжди знала, як і де натиснути, щоб справи в українській економіці йшли гірше, ніж вони би мали йти. Моєю порадою буде в даному разі розраховувати переважно на власні сили. Розумію, що це важка й непопулярна порада, однак є як є. Розраховуйте на ваші сім'ї, на ваші родини, на ваших друзів. Є просте українське правило: «Якщо є їжа на столі — то більше нічого й не треба». Базовий набір консерв коштує не так дорого, якщо купувати його в супермаркеті без зайвої маржинальності і доповнювати ці страви іншими калорійними продуктами на кшталт хлібу.
Прорвемося. Українська економіка зараз намагається відчути дно, щоб від нього відштовхнутися. І вона неодмінно відштовхнеться, почавши свій рух вперед і вгору. Згадаймо Київ у 1942 році, коли більшовицьке підпілля зруйнувало практично всю комунальну, електричну інфраструктуру, а кияни та киянки сиділи в холодних квартирах без світла, води та опалення. Німецька адміністрація міста була завалена скаргами комунального характеру, про що є відповідні історичні свідчення. Дві картоплини на сніданок, дві картоплини на вечерю — ось як жили наші бабусі та дідусі в той скрутний період.
Зараз же в нас є всі переваги технологій — інтернет, котрий допоможе заробити тим, хто володіє англійською мовою. В нас є потужний аграрний сектор, де завжди є бодай якісь робочі місця. В нас є соціальні мережі, щоб підтримувати одне одного та радіти перемогам ЗСУ. Не втрачаймо надій на краще, підтримуймо все добре в Україні, перемагаймо!
Підписуйтеся на наші соцмережі
