На розвиток імпресіонізму вплинула індустріалізація — дослідження вчених

Дослідниця Анна Лі Олбрайт помітила, що краєвиди у ранніх роботах англійського художника Джозефа Тернера, наприклад, «Апулія в пошуках Аппулла» (1814), були чіткими та деталізованими. А пізніша картина 1844 року «Дощ, пара та швидкість — Велика Західна залізниця» була виконана в іншій естетиці, зокрема, зображала залізницю через призму диму та туману. 

«Мені стало цікаво, чи є зв’язок між картинами та розвитком промисловості», — каже Олбрайт. Зрештою Тернер — попередник імпресіоністського руху — писав картини, коли британська промислова революція набирала обертів і чимраз більша кількість заводів принесла Лондону прізвисько Великий дим.

Низька контрастність та біліші відтінки — ознаки імпресіонізму. Вони також є ознаками забруднення повітря. Це може вплинути на те, як віддалена сцена сприймається неозброєним оком. Крихітні частинки у повітрі поглинають або розсіюють світло. Це робить яскраві частини об’єктів тьмянішими, одночасно змінюючи колір усієї сцени до нейтрально-білого.

Картини Джозефа Тернера «Апулія в пошуках Аппулла» (1814 р. ліворуч), та картина 1844 року «Дощ, пара та швидкість — Велика Західна залізниця».  

Як математична модель оцінює вплив забруднення повітря на творчість художників

Саме таку художню палітру помітили Олбрайт і Гайберс, коли дослідили картини, які охоплюють період з кінця 1700-х до початку 1900-х. Ця тенденція корелює із більшим забрудненням повітря, яке оцінювали на основі історичних даних про продаж вугілля.

«Картини [XIX століття] відображають зміни в оптичному середовищі, пов’язані з більш забрудненою атмосферою під час промислової революції», — пишуть дослідники.

Оскільки викиди діоксиду сірки з часом збільшувалися, контрастність у картинах Тернера та Моне зменшилася. Однак картини Парижа, написані Моне у 1864-1872 роках, мають набагато більший контраст, ніж останні картини Тернера про Лондон, зроблені двома десятиліттями раніше.

Олбрайт і Гайберс кажуть, що цю різницю можна пояснити набагато повільнішим початком промислової революції у Франції. Рівень забруднення повітря у Парижі у 1870 році був приблизно таким, як і в Лондоні, коли Тернер почав малювати на початку 1800-х. Це доводить, що подібний прогрес у їхніх стилях малювання не можна вважати випадковим.

Чи є імпресіонізм наслідком індустріалізації?

Щоб відповісти на це запитання, дослідники також проаналізували відстань, на якій можна чітко побачити об’єкт на картині. Команда виявила, що до 1830 року видимість на картинах Тернера становила у середньому 25 км. Картини, зроблені після 1830 року, мали середню видимість 10 км. Картини, написані Моне у Лондоні 1900 року, як-от «Міст Чарінг-Кросс», мають видимість менш ніж 5 км. Це схоже на видимість у Нью-Делі та Пекіні, коли багато смогу.

 Щоб підсилити свої аргументи, дослідники також проаналізували 18 картин чотирьох інших імпресіоністів, які проживали у Лондоні та Парижі, і знову виявили, що зі зростанням забруднення повітря, контраст і видимість на картинах зменшувалися. 

За підрахунками дослідників, забруднення повітря може пояснити приблизно 61% контрастних відмінностей між картинами. Це дозволяє зробити висновок, що різні художники малюватимуть подібним чином у схожому середовищі. Водночас вчені усвідомлюють, що вплив мали й інші чинники, і не вважають, що їхня теорія «пояснює весь імпресіонізм».