Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

На розвиток імпресіонізму вплинула індустріалізація — дослідження вчених

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
3 червня 2023 4 хвилин читання

Дослідниця Анна Лі Олбрайт помітила, що краєвиди у ранніх роботах англійського художника Джозефа Тернера, наприклад, «Апулія в пошуках Аппулла» (1814), були чіткими та деталізованими. А пізніша картина 1844 року «Дощ, пара та швидкість — Велика Західна залізниця» була виконана в іншій естетиці, зокрема, зображала залізницю через призму диму та туману. 

Імпресіонізм — наслідок спостереження художників за індустріалізацією та забрудненням повітря Імпресіонізм — наслідок спостереження художників за індустріалізацією та забрудненням повітря

«Мені стало цікаво, чи є зв’язок між картинами та розвитком промисловості», — каже Олбрайт. Зрештою Тернер — попередник імпресіоністського руху — писав картини, коли британська промислова революція набирала обертів і чимраз більша кількість заводів принесла Лондону прізвисько Великий дим.

Низька контрастність та біліші відтінки — ознаки імпресіонізму. Вони також є ознаками забруднення повітря. Це може вплинути на те, як віддалена сцена сприймається неозброєним оком. Крихітні частинки у повітрі поглинають або розсіюють світло. Це робить яскраві частини об’єктів тьмянішими, одночасно змінюючи колір усієї сцени до нейтрально-білого.

Картини Джозефа Тернера «Апулія в пошуках Аппулла» (1814 р. ліворуч), та картина 1844 року «Дощ, пара та швидкість — Велика Західна залізниця».  

Як математична модель оцінює вплив забруднення повітря на творчість художників

Саме таку художню палітру помітили Олбрайт і Гайберс, коли дослідили картини, які охоплюють період з кінця 1700-х до початку 1900-х. Ця тенденція корелює із більшим забрудненням повітря, яке оцінювали на основі історичних даних про продаж вугілля.

«Картини [XIX століття] відображають зміни в оптичному середовищі, пов’язані з більш забрудненою атмосферою під час промислової революції», — пишуть дослідники.

Олбрайт і Гайберс спершу використали математичну модель для аналізу контрасту та кольору 60 картин, які написав Тернер у 1796-1850 роках у Лондоні, а також 38 робіт Моне з 1864 по 1901 рік у Парижі. Після цього вони порівняли результати з викидами діоксиду сірки після спаленого вугілля в Лондоні та Парижі.

Оскільки викиди діоксиду сірки з часом збільшувалися, контрастність у картинах Тернера та Моне зменшилася. Однак картини Парижа, написані Моне у 1864-1872 роках, мають набагато більший контраст, ніж останні картини Тернера про Лондон, зроблені двома десятиліттями раніше.

Картина Моне «Дерев'яний міст» написана у 1872 році набагато чіткіше відображає дійсність довкола.  Картина Моне «Дерев'яний міст» написана у 1872 році набагато чіткіше відображає дійсність довкола. 

Олбрайт і Гайберс кажуть, що цю різницю можна пояснити набагато повільнішим початком промислової революції у Франції. Рівень забруднення повітря у Парижі у 1870 році був приблизно таким, як і в Лондоні, коли Тернер почав малювати на початку 1800-х. Це доводить, що подібний прогрес у їхніх стилях малювання не можна вважати випадковим.

Чи є імпресіонізм наслідком індустріалізації?

Щоб відповісти на це запитання, дослідники також проаналізували відстань, на якій можна чітко побачити об’єкт на картині. Команда виявила, що до 1830 року видимість на картинах Тернера становила у середньому 25 км. Картини, зроблені після 1830 року, мали середню видимість 10 км. Картини, написані Моне у Лондоні 1900 року, як-от «Міст Чарінг-Кросс», мають видимість менш ніж 5 км. Це схоже на видимість у Нью-Делі та Пекіні, коли багато смогу.

 Картина Моне «Міст Чарінг-Кросс» 1900 р. має значно нижчу видимість  Картина Моне «Міст Чарінг-Кросс» 1900 р. має значно нижчу видимість

 Щоб підсилити свої аргументи, дослідники також проаналізували 18 картин чотирьох інших імпресіоністів, які проживали у Лондоні та Парижі, і знову виявили, що зі зростанням забруднення повітря, контраст і видимість на картинах зменшувалися. 

За підрахунками дослідників, забруднення повітря може пояснити приблизно 61% контрастних відмінностей між картинами. Це дозволяє зробити висновок, що різні художники малюватимуть подібним чином у схожому середовищі. Водночас вчені усвідомлюють, що вплив мали й інші чинники, і не вважають, що їхня теорія «пояснює весь імпресіонізм».

1
Прокоментувати
Algo Assim 31.05.2023, 10:00
Шокуюче. Шокуюча ідея, шокуюча дурість. Це з точки зору мистецтвознавця. Не має сумнівів що дослідники гарні математики. Але щось вони не врахували. Напевне, таку дрібницю як класична історія образотворчого мистецтва. Взагалі досить смішно. Дослідження гідне Ігнобелівської преміі.
Інші матеріали

Будуємо затишок: науковий погляд та чекліст комфортного дому

Володимир Мельнічук 14 червня 2024 16:30

London Tech Week 2024 стартує 10 червня

Олеся Дерзська 6 червня 2024 14:10

Як кішки допомагають вченим

Сергій Коноплицький 5 червня 2024 14:09

Дезінформаційну кампанію проти Олімпійських ігор активізувала росія

Владислав Паливода 4 червня 2024 09:58

Як подивитися парад планет в Україні у червні 2024-го

Олеся Дерзська 3 червня 2024 13:33