Hardware for Recovery | Lviv Hackathon: стартапи, що надихають та сприяють відновленню України
Цими вихідними SPEKA побувала на масштабній події Hardware for Recovery | Lviv Hackathon, яка зібрала технічну спільноту та стартапи з усієї України для створення рішень з відновлення країни. Захід організований за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Українського фонду стартапів та SoftServe Ukraine.
Цей хакатон об’єднав провідних інноваторів, інженерів та підприємців задля розроблення хардверних рішень, що сприятимуть відновленню України. Протягом трьох днів, з 22 по 24 листопада, учасники працювали над амбітними проєктами у сфері робототехніки, енергетики та медичних технологій. За усіма учасниками також був закріплений ментор, який давав якісні поради для покращення ідеї. Формат події передбачав три етапи: брейншторм, розробку та презентацію.
Нам вдалося поспілкуватися з організаторами та учасниками заходу, а також надихнутися чудовою атмосферою техком’юніті.
Яка мета Lviv Hackathon?
Мета — об’єднати амбітних людей у сфері технологій, показати нові рішення у різних сферах, пов'язаних із розробкою, базуючись на роботі у команді. Що цікаво, якщо у вас є багато ідей, які кортить реалізувати, ви могли прийти на подію без команди та приєднатися до одного із стартапів протягом трьох днів.
Найуспішніші команди отримали можливість реалізувати свої ідеї та позмагатися за призовий фонд у 100 000 грн.
Чому саме хардверний хакатон?
Ідея хакатону запропонував IRON Lviv Tech Cluster, технологічний кластер, який об’єднує стартапи та виробників hardware-продуктів, розвиває екосистему інновацій у Львові.
Хакатон — це можливість запустити стартап чи розвинути його. Для багатьох учасників події це можливість входу на ринок.
Участь у заході взяли команди з різних регіонів країни, які хочуть розвивати свої стартапи або вдосконалювати наявні рішення. Крім технічних навичок, учасники мали можливість налагодити контакти з потенційними інвесторами, партнерами та замовниками, що важливо для подальшого розвитку проєктів.
В Україні багато стартапів, які пропонують софтрішення. Зараз створюється багато можливостей хардверних дефенсрішень, проте цивільних хардверних рішень, як-от Petcube чи Ajax, не так багато.
У чому особливість українського tech?
Організація та атмосфера: те, за що варто любити наше IT
Локація. Локація офісу Softserve 9 була обрана невипадково, адже це майже середмістя, що дало учасникам змогу зручно дістатися на подію. Зважаючи на те, що це офіс, він став чудовим місцем для підготовки до виступу учасників. Окрім цього, на території офісу є конференцзала на 150 осіб та тераса.
Менторство. Кожна команда мала ментора, щоб прокачати рішення не лише з погляду технологій, але й з погляду бізнесу. Hardware for Recovery є особливий тим, що команди складалися переважно з дуже технічних людей, тому їм важливо було отримати саме бізнесову експертизу. Також були запрошені ментори з різних галузей, які проводили короткі сесії, на яких давали поради щодо індустрії, бізнесу, маркетингу тощо.
Воркшопи. Під час хакатону також провели чотири воркшопи, де учасники могли отримати корисну інформацію щодо бізнес-моделі, маркетингу та впровадження свого продукту.
- Як створити бізнес-модель для хардверного продукту.
- Бренд & full-stack для хардверних рішень.
- Дослідження та шлях до клієнта.
- Як пітчити ваш продукт?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Команда. Нам вдалося поспілкуватися з чудовими людьми, завдяки яким ця подія відбулася. Важливу роль відіграло журі, яке й оголосило фінальне рішення про переможців серед 24 стартапів:
- Іван Петренко, керівний партнер Angel One Fund, який підкреслював інноваційний потенціал рішень та їхню життєздатність на ринку.
- Володимир Чернюк, виконавчий директор IRON Tech Cluster, який зосереджувався на технічних аспектах рішень та можливостях їхнього впровадження.
- Назарій Мірчук, представник програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», який приділяв особливу увагу соціальній значущості представлених рішень.
- Ольга Кузьменко, керівниця R&D у компанії KNESS, яка оцінювала технологічний рівень та інноваційність підходів команд.
- Ігор Костів, молодший віцепрезидент з інжинірингу, керівник офісів у Львові та Словаччині, GlobalLogic (Hitachi Group Company), який акцентував увагу на масштабованості та потенціалі виходу на міжнародні ринки.
Атмосфера. Попри змагальний інтерес команд, не було напруженості, як на багатьох конкурсах. Відчувалася дружня атмосфера, що закріплювалася смаколиками та смачною кавою. Команди допомагали одна одній, давали поради, ділилися досвідом.
Вимоги до стартапів
Організатори шукали учасників за напрямами робототехніки, енергетичної стійкості, медичних технологій. Також учасники могли представити свої розробки чи запропонувати власну проблему для вирішення. На хакатоні показали напрацювання у сфері агротех та для домашніх улюбленців, як-от, килимок з підігрівом Cooling Pet mat на основі ефекту Пельтьє.
Відбір учасників та критерії оцінювання
Головний фокус був на українські стартапи в Україні та за кордоном. Рішення мали бути з наявним прототипом, першими продажами або з крутою ідеєю. За словами організаторів, була створена команда, яка рекрутила стартапи з цікавими рішеннями. Для залучення більшої кількості учасників співпрацювали, зокрема, з вишами — Львівська політехніка та Київська політехніка, а також з лабораторіями, хабами, кластерами тощо.
До участі у хакатоні обрали команди, які відповідали таким критеріям:
- наявність хардверного компонента у рішенні;
- відповідність завданням хакатону;
- наявність прототипу або чіткої ідеї;
- мотивація та рішучість команди.
Журі оцінювало проєкти за параметрами інноваційності, реалістичності впровадження, бізнес-моделі та командної експертизи. Призовий фонд цього року становив 100 тис. грн, що стимулювало команди надавати найкращі рішення, які мають як технічну інноваційність, так і соціальний вплив.
Команди, які надихають. Люди, які творять.
Команди представили різноманітні проєкти — від промислових рішень та гаджетів для тварин до біонічних протезів та розумних окулярів.
Переможці та інноваційні рішення
Перше місце посіла команда Touch Vision із комплексною системою для покращення зорово-моторних навичок. Ця система може використовуватися як для реабілітації, так і для тренування спортсменів або людей, які потребують покращення реакції.
Друге місце отримав Allbionics з біонічним протезом кисті та передпліччя, який є повністю українським продуктом. Цей проєкт не тільки демонструє високий рівень технічної інноваційності, але й має великий соціальний вплив, спрямований на покращення якості життя людей з інвалідністю. Команда презентує уже другу версію свого продукту, яка отримала покращений функціонал та вигляд. Вартість протеза 1.0 становить від $8500, що значно нижче закордонних аналогів. Крім цього, Allbionics — це уже реальний проєкт, який активно розвивається та уже реалізував 12 своїх протезів.
Третє місце у команди HowCow з рішенням для підвищення продуктивності ферми через моніторинг стану тварин у режимі реального часу, що дає змогу вчасно реагувати на проблеми зі здоров’ям худоби.
Також організатори підготували додаткові подарунки:
- Спеціальний приз від Noosphere на менторську підтримку отримали наймолодші учасники PL KPI of Sikorsky із проєктом «єПастух». Це система автоматизації випасу худоби за допомогою дронів і мобільного застосунку.
- Спеціальний приз — запрошення на подію Challenger AI Accelerator для стартапів, які будують свої рішення на основі ШІ, отримав HowCow.
Інші стартапи, представлені на Hardware for Recovery | Lviv Hackathon
Falco.Engineering: польотна платформа для дронів, наносупутників і роботів.
«Сі-Джоб Миколаїв»: буксир на метанольних паливних елементах для внутрішніх водних шляхів. Інноваційні рішення у сфері суднобудування, які спрямовані на зменшення викидів.
Wireful: пристрій, що перетворює фізичну активність на електроенергію. Працює дуже просто, має вигляд велосипеда та генерує багато енергії.
SkillsUp: тренажер для розвитку когнітивних навичок із сенсорною стінкою та інтерактивним підсвічуванням.
VAIGlasses від команди «Нічниці»: окуляри для сліпих, що розпізнають об’єкти та передають інформацію за допомогою звукових сигналів.
Polimill CNC: мобільні рішення для оброблення матеріалів на 3-координатних ЧПК-фрезерних верстатах.
MechLab 3D: платформа, яка одночасно друкує декілька деталей або одну велику за допомогою 3D-друку. Проєкт цікавий тим, що принтери коштують значно дешевше аналогів, не потребують спеціалізованого навчання та мають хорошу функціональність.
MeTime Room: звукоізольовані кімнати для релаксації із рослинами та заспокійливою атмосферою. Може стати корисною для розміщення в офісах для релаксації працівників.
AIR від команди Divass: інфраструктурний моніторинг із використанням дронів для швидкого оцінювання пошкоджень будівель.
Rain Gripper від Messis: автоматизована система для фермерів, яка вимірює опади, кислотність ґрунту та освітленість.
Cooling Pet Mat: терморегулювальний килимок для тварин, що запобігає перегріву чи переохолодженню, створений на основі термоелектричного перетворювача Пельтьє.
Turbota: створення технологій виробництва із пластикових відходів. Матеріал — будівельник блок, виготовлений із пластику та призначений для будівництва стін та огорож.
ReadyVein: система для точного визначення вен, яка підвищує ефективність медичних процедур. Пристрій випромінює інфрачервоне світло, таким чином ідентифікує вену.
«Спектрум»: автоматизована система вимірювання рівня газу з автономним живленням.
DC-DC: інноваційні енергоефективні DC/DC-перетворювачі напруги. Він працює просто: ви маєте звичайний павербанк на 5V, від якого бажаєте заживити роутер. Це чудове рішення для перетворення енергії у 9-27V, перевагою якого є надійність та дешевизна.
RIDNA.TECH: клавіатура для швидкого набору тексту. Новий погляд на набір тексту через особливу комбінацію клавіш на відміну від звичної QWERTY.
Trident Tech: наземний робот для небезпечних завдань, як-от розмінування чи ліквідація наслідків аварій.
MeGoElectric UA: зручні електромобілі для маломобільних людей на візках.
Better-RI: універсальна зарядна станція, яка значно дешевша та потужніша за аналоги.
Grainmole: система моніторингу стану зерна, яка прогнозує псування на основі температурних даних.
