Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Юлія Даниленко
Юлія Даниленко головна редакторка SPEKA
30 липня 2022 8 хвилин читання

Ми з України. Піар-менеджерка Анна Некрасова про авто для військових, 100 сіток та голочки для хлопчика Даніка

SPEKA продовжує спецпроєкт "Ми з України", у якому розповідає історії співгромадян, що з початком повномасштабної війни згуртувалися, аби наблизити перемогу. 

Сьогодні свою історію розповідає піар-менеджерка 42DM та волонтерка Анна Некрасова, яка поєднує допомогу малозабезпеченим сімʼям з інформаційним волонтерством та зі збором коштів для військових. 

24 лютого я прокинулася у поїзді, бо їхала вітати бабусю. Зранку я зайшла в інстаграм і читаю, що всі прокинулися від вибухів, що почалася повномасштабна війна. Я була в стані шоку і до кінця не могла повірити, що це справді відбувається. Дивилася на людей, які були так само розгублені. День був максимально хаотичний: мозок намагався це переварити і йому не вдавалося. Тож перші два дні повномасштабної війни я провела в Києві, а потім повернулася до Одеси. 

Щойно я повернулася до Одеси, почала шукати способи волонтерити – не могла інакше. Перші два дні пройшли на інформаційному фронті: писала пости, зокрема англійською, спочатку навіть зверталася, прости господи, до росіян – але швидко зрозуміла, що це справа безнадійна. 

Після цього я почала плести сітки і займалася цим два місяці. За цей час люди, з якими я працювала, стали мені сімʼєю. Ми сплели понад 100 штук сіток. Ці сітки бувають дуже різного розміру, це кропітка робота, яка займає багато часу. Ми, мов бджілки, плели їх з 9 до 18, і на вихідних теж. 

Зараз я займаюся піар-волонтерством і паралельно закриваю збори 

На автівку для передової почала збирати моя подруга Марʼяна, у якої є особистий фонд, але зовсім не було часу на пости та просування. Коли я побачила це, я написала їй: «давай я зроблю для тебе пости і буду їх просувати». Я зробила пости, картинки, ми розмістили їх на обох сторінках і за два тижні закрили збір. 

Я також волонтерю для Християнської медичної асоціації, яка до війни займалася удосконаленням медицини в Україні – відправляли лікарів на стажування, організовували конференції. З другого дня війни вони почали доставляти в Україну медикаменти – вже привезли понад 193 тонн. Вони доставляють їх на фронт військовим, а також мирним жителям в зоні бойових дій та навіть на окупованих територіях, а я допомагаю їм піаром – пресрелізами, колонками, інтервʼю, щоб більше людей дізналися і могли звернутися до них по допомогу. 

Ще до війни я почала підтримувати одеську сімʼю — хлопчика Даніка та його бабусю

Одного дня в Одесі я поверталася з «Сільпо» і почула, що поруч ледь не бійка починається. Я побачила трьох жінок і зрозуміла, що одна з них захищає бабусю, а друга знімає це на камеру – вона не хотіла, щоб бабуся просила грошей перед «Сільпо». Ця друга жінка поводилася дуже нечемно, і я вирішила розібратися, що сталося. Зрештою зупинила їх, сказавши «ви одна одну не зрозумієте, у вас зовсім різні світогляди». Після цього я взяла бабусю, Лілію Іванівну, до аптеки, де ми купили їй ліки від тиску і розговорилися. 

Вона розповіла, що була змушена жебракувати під Сільпо, щоб зібрати грошей для свого онука Даніка, хворого на діабет. Матір Даніка має інвалідність і не може зараз працювати – до ковіду вона працювала прибиральницею, але зараз має проблеми зі здоровʼям. А на іншу роботу її без вищої освіти не беруть. Батько Даніка не живе з сімʼєю і вже винен їм понад 100 тис. аліментів. Дитині потрібно купувати тест-стрічки для вимірювання цукру, голочки для інсуліну і ланцети. Держава видає їм лише інсулін. 

З Лілією Іванівною та Даніком З Лілією Іванівною та Даніком

І я подумала: ну скільки Лілія Іванівна збере за день, стоячи під Сільпо – 300 грн? Я написала пости про неї і Даніка на своїх сторінках і за день зібрала для них 3 тис. Це було минулого літа, і з того часу я періодично збираю кошти на їхні потреби. Люди дуже люблять Даніка, постійно питають, як він і його бабуся з мамою. 

В Одесі їм, звісно, було страшно: вони чули вибухи, а Даніку не можна нервувати через цукор. Лілія Іванівна готувалася до того, що повномасштабна війна почнеться – ми навіть закуповували заздалегідь ліки, бо вона боялася, що не буде інсуліну в аптеках. 

Я запевняла її, що ніхто не буде бомбити Одесу, зараз таким не займаються. Лілія Іванівна виявилася права. На щастя, на інсулін нам вдалося зібрати вчасно.

Допомога для сімей, що пережили окупацію

Інша моя подруга Влада, яка працює у благодійному фонді і з якою ми збираємо на квадрокоптери для передової, придумала ще одну ініціативу – до них звертаються сімʼї, що потребують допомоги, а вони підшукують для цих сімей волонтерів, які готові ці запити обробити. Я взяла два запити – і так познайомилася з жінкою з смт Ріпки Чернігівської області. Вони багатодітна родина, були в окупації. 

Я передавала їм одяг – зокрема, знайшла дуже хороший гуманітарний центр від благодійного фонду Don't give up на Подолі, куди можна приносити і брати звідти речі. Щоб отримати допомогу, треба показати довідку ВПО або докази, що ти волонтериш.

Волонтерський розпорядок дня

Я маю планівник, у якому відмічаю усі свої справи і їхній статус. Це створює відчуття нормальності. 

Також усім, хто має можливість, дуже раджу займатися спортом. Спорт дуже допомагає – навіть коли я приходжу в зал без настрою займатись, варто тільки почати – і гормони починають вироблятись, стає легше. 

Коли я займаюсь зборами, я постійно перевіряю, як просувається збір, випускаю відео, у яких закликаю «давайте дотиснемо, це для нашої спільної перемоги». В середньому на ці взаємодії зараз йде приблизно дві години на день. 

Що порадити тим, хто займається інформаційним волонтерством

Важливо, щоб у збору була персональна історія. Наприклад, у нашому випадку з автівкою для друга в ЗСУ збір пішов краще, коли ми додали його фото (звісно, з дозволу) і написали: «Привіт, це Олег. Олег на передку, йому потрібна машина». Люди одразу бачать, що це реальна людина, яку ми знаємо. Фотографії військових (з замазаними обличчями) також допомагають. 

Якщо додаєте картинку для свого посту, зробіть її максимально яскравою, чіткою і зрозумілою, щоб люди звернули на неї увагу. Тоді її будуть більше репостити. 

Треба постійно нагадувати людям про ваш збір, бо хтось хотів репостнути і забув, хтось планував скинути на банку, але відволікся по роботі. Не можна зробити пост і забути про нього, це має бути постійна праця. Скидати в усі чати, близьких просити про репост у директі, якщо розумієте, що вони могли не побачити пост або забути. 

Вкрай необхідна чітка звітність: люди мають бачити, скільки саме ви зібрали і куди пішли ці гроші. Раджу робити апдейти на шляху: стільки-то вже зібрали, ось стільки ще залишилося до мети.

Як не вигоріти 

Треба розуміти, для чого тобі волонтерство, і волонтерити лише тоді, коли закриті твої базові потреби. Якщо ти в місті під обстрілами, тобі треба в першу чергу дбати про власну безпеку, а волонтерити – коли у тебе є для цього фізичний і психологічний ресурс

Важливо відчувати якийсь зворотний звʼязок і бачити результат своєї роботи. Мені, наприклад, подобалося викладати результати свого волонтерства в сторіз – не для того, щоб мене похвалили, а щоб, можливо, надихнути інших людей також долучатися і допомагати. 

Наприклад, коли я плела сітки, там була така приємна атмосфера, що я іноді навіть не думала, що комусь допомагаю – ми приходили, плели, співали пісень. А потім одного дня до нас зайшов військовий і сказав «дякую». Я просто розплилася – настільки це було приємно. Щоб не вигоріти, такі позитивні емоції страшенно важливі. 

Публікацію підготовлено у межах проєкту «Ми з України!», ініційованого Національною спілкою журналістів України.

1
Прокоментувати
Anna Nekrasova 30.07.2022, 01:34
❤️❤️❤️
Інші матеріали

З Парижу з любов'ю (та прицілами). Як українська модель повернулася з Франції, аби допомагати військовим

Катерина Венжик 13 годин тому

Україна виграла битву за майбутнє інтернету

Вадим Добровольський 30 вересня 2022 13:45

Час мекнути, блокування PornHub, доказ знищення динозаврів. Ранкова SPEKA

Наталія Миронова 30 вересня 2022 10:03

Економіка невизначеності. Огляд основних подій українського та світового бізнесу

Ivan Verstyuk 29 вересня 2022 17:10

Знищено 60 одиниць бронетехніки росіян. «Народний супутник» ICEYE окупився за перші два дні роботи

Вадим Добровольський 29 вересня 2022 12:42