Лейбли Universal Music, Sony та Warner Music подали до суду на музичні ШІ-стартапи Suno та Udio
Три основні групи лейблів індустрії звукозапису об’єднуються у боротьбі проти штучного інтелекту. Universal Music Group, Sony Music Entertainment та Warner Music Group подали до суду на Suno та Udio, два стартапи штучного інтелекту, за порушення авторських прав. Натомість Suno та Udio впевнені, що їхній інструмент не копіює вже наявну музику, а музичні корпорації намагаються обмежити конкуренцію на ринку. Що відомо про позиції сторін та як цей судовий процес вплине на майбутнє музичної індустрії та ШІ.
Чому музичні лейбли судяться проти стартапів Suno та Udio
Музичні корпорації за підтримки Асоціації звукозаписної індустрії Америки стверджують, що фірми брали участь у «навмисному порушенні авторських прав у майже неймовірних масштабах», копіюючи їхню музику, щоб навчити на ній штучний інтелект. І Suno, і Udio використовують генеративний ШІ, щоб створювати музичні композиції за текстовими запитами користувачів.
Американська асоціація звукозаписної індустрії (RIAA, представляє інтереси звукозаписної індустрії США) підтримує позови й вимагає припинити навчання на їхній музиці та стягнути відшкодування збитків до $150 тис. за кожен викрадений трек.
Музичний пиріг не для всіх
Фактично музичні лейбли та Асоціацію хвилює той факт, що компанії використали їхній контент для навчання нейромережі без оплати виконавцям, а отже, правовласникам.
Мітч Глейзер, головний виконавчий директор RIAA, заявив, що «музична спільнота прийняла штучний інтелект, і ми вже співпрацюємо з відповідальними розробниками, щоб створювати інструменти ШІ, зосереджені на людській творчості», але цей намір марний через діяльність згаданих стартапів.
«Неліцензійні сервіси, як-от Suno та Udio, які стверджують, що копіювати роботу життя артиста та використовувати її для власного прибутку без згоди чи плати є «справедливим», нівелюють обіцянку справді інноваційного ШІ для всіх нас», — наголосив Мітч Глейзер.
Але варто додати, що до того, як мейджорні лейбли подали свій позов, Suno вела переговори зі звукозаписними компаніями про те, як вони могли б співпрацювати, щоб «розширити пиріг для музичної індустрії». У Suno не впевнені, чи новий позов є «результатом надмірної активності юристів» чи «стратегією отримання важелів впливу на наші комерційні дискусії». У будь-якому разі у компанії заявили, що «цей позов є непотрібною перешкодою для більшого майбутнього для музики».
Чи навчали Suno та Udio свої алгоритми на базі музики великих лейблів
Підписуйтеся на наші соцмережі
У своєму позові лейбли заявили, що компанії не вказали точно, яку музику вони використовували для навчання свого ШІ, але вони були впевнені, що навчальний набір даних містив записи, що належать Universal Music, Sony Music та Warner Music. До речі, деякі приклади, які надали лейбли як ознаки копіювання стилю дійсно дуже нагадують вже наявну музику, права на яку належать компаніям (послухати можна тут, зразки компанії Udio наразі зникли з її бібліотеки).
До подання позову компанії уникали чіткої відповіді на запитання про використання захищеного контенту. RIAA стверджує, що ці компанії протягом місяців ухилялися від визнання факту використання захищених треків і були змушені зробити це лише під тиском судового процесу.
Позиція ШІ-стартапів щодо прав на використання музики
У відповідях, поданих 1 серпня, і Suno, і Udio визнали, що їхні моделі навчалися на захищених авторським правом піснях, але стверджували, що навчання було законним за умов сумлінного використання, або ж fair use.
Відповіді представлені тими ж командами юристів, і хоча преамбули різні, основні юридичні аргументи у багатьох місцях ідентичні.
Компанія Udio заявила, що «зовсім не зацікавлена у відтворенні вмісту нашого навчального набору і фактично впровадила та продовжує вдосконалювати найсучасніші фільтри, щоб гарантувати, що наша модель не відтворює твори, захищені авторським правом, або голоси виконавців».
У своєму відгуку компанія Suno відзначила, що сервіс відтворює стилі та жанри, а вони не можуть бути монополізовані будь-ким.
«Як музиканти-люди, Suno не розвивав свої здібності у вакуумі», — йдеться у заяві.
Компанії окреслили кілька ключових аргументів проти звинувачень:
1. Fair use: використання захищених авторським правом музичних записів на навчання своїх моделей ШІ підпадає під доктрину сумлінного використання (fair use). Компанія, посилаючись на справу Гільдії авторів проти Google та Google проти Oracle, стверджує, що це використання є трансформативним, оскільки містить аналіз та вивчення музичних стилів та жанрів для створення нових оригінальних композицій.
Тобто ШІ-модель Suno — це не збірка збережених шматочків відомих пісень, а набір даних про властивості музичних жанрів.
2. Оригінальні твори: музика, створена ШІ, повністю оригінальна, не відтворює і не копіює безпосередньо наявні записи. Компанія наголошує, що її ШІ створює нові твори на основі вивчених патернів, а не дублює наявні.
3. Відсутність порушення: музика, створена ШІ, є результатом інноваційного процесу, який не допускає відтворення чи розповсюдження захищених авторським правом робіт позивачів.
4. Конкуренція: на думку Suno, музика, створена ШІ, обслуговує інший сегмент ринку та не конкурує безпосередньо з пропозиціями позивачів. Хоча зі своїм позовом вони зазначили, що вимоги лейблів продиктовані їхнім страхом конкуренції та втратою контролю над ринком музики.
На чиєму боці Феміда у використанні даних для навчання штучного інтелекту
За винятком того, що захист Suno звинувачує компанії звукозапису у контролі ринку, це майже стандартна відповідь інших компаній зі штучного інтелекту, на яких подали до суду компанії, що володіють авторськими правами на зображення, газети, книги та інший контент. Музична індустрія та індустрія авторського права загалом впевнені, що навчання штучного інтелекту не може підпадати під fair use.
Наприклад, The New York Times подала до суду проти Open AI. Видання стверджує, що компанія незаконно використовує й копіює захищений авторським правом контент газети для навчання своїх систем. NYT вимагає компенсації за шкоду та припинити використання їхнього контенту.
На позов відреагувала Microsoft (основний інвестор Open AI). У клопотанні про відхилення частини позову цю претензію назвали неправдивою розповіддю про «футурологію кінця світу». Компанія заявила, що позов був недалекоглядним і схожим на програшну реакцію Голлівуду на відеомагнітофон. (Наприкінці 1970-х кіностудії подали до суду на Sony через відеомагнітофон Betamax, стверджуючи, що це дасть змогу людям незаконно копіювати фільми й телешоу. Cуд визначив, що виготовлення цих копій для особистого перегляду є добросовісним використанням. — Ред.)
Інший кейс розглядають у Британії. Getty Images звинуватив Stability AI у порушенні авторських прав, стверджуючи, що компанія незаконно використала понад 12 млн зображень Getty для навчання свого штучного інтелекту Stable Diffusion.
Суддя Великої Британії постановив, що позов компанії Getty Images проти проєкту Stability AI можна передати на подальший розгляд. Тобто визнав підстави для цього досить обґрунтованими.
