Конспірологія та соцмережі. Як тіктокерка розкрила, що Давнього Риму «не існувало»

Редакція SPEKA продовжує рубрику з оглядами новинок книжкового ринку. У ній ми знайомимося із книжками про технології, бізнес, соцмережі та нотуємо найцікавіші тези. А допомагають нам у цьому українські видавництва. Цього разу ми публікуємо уривок з книги «Теорії змов. Як (не) стати конспірологом» Максима Яковлєва, що вийшла у видавництві «Віхола».

З такою заявою восени 2021 р. виступила тіктокерка @momllennial_, що має під 100 тисяч підписників і вже відзначилася інформаційними провокаціями про те, що Александр Македонський насправді був жінкою, а «Ісус Христос» можна перекласти як «clitoris healer», що з поваги до здорового глузду я дозволю собі залишити без перекладу.

Так от, @momllennial_ стверджує, що Давній Рим вигадала і просувала іспанська інквізиція, за якою вочевидь стоїть ненависна їй католицька церква. Латинської мови не було — це штучна і суттєво пізніша вигадка, бо, як вона вважає, латиною не зберіглося жодної пам’ятки, а ті, написані латиною, які їй показують, вона намагається дешифрувати як тексти, написані грецькою мовою, що виходить украй непереконливо.

Тим, хто наважувався сумніватися в її інтерпретації історії, @momllennial_ відповідала, що вони дурні або сліпі, обвинувачувала декого в расизмі і навіть фашизмі, а особливо на горіхи діставалося чоловікам-історикам, яких вона відверто називала білими супремасистами.

Багатьох істориків, які ведуть свої влоги у тіктоку, такі заяви потішили, дехто намагався їх спростувати чи навіть дискутувати із цього приводу. Щонайменше двоє людей у своїх відео на ютубі перед тим, як розповісти про @momllennial_, розмірковують над питанням, а може, вона просто троль, але вирішують усе ж проаналізувати її вкиди. Розповідає вона про свої теорії справді емоційно та з відчуттям віри в те, що говорить. 

Конспірологічні теорії щодо історії людства вигадала не @momllennial_. Люди здавна конструювали теорії про те, що певного періоду в нашій історії ніколи не було, що ті чи інші події, країни, історичні постаті є вигадками пізніших часів, а лихі вчені приховують правду про героїчне минуле цілих народів на користь своїх урядів, бо чия історія історичніша — той і крутіший.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Народжений 1895 р. у Вітебську Іммануїл Веліковський запропонував переглянути постулати астрономії на основі порівняльної міфології та біблійних текстів, бо мав власну версію появи і переміщення планет Сонячної системи та їхній вплив на історію Землі, а також завдяки використанню психоаналітичного інструментарію діагностував у людства «глобальну амнезію», своєрідний механізм забування чи неправильної інтерпретації подій минулого, витіснення їх у підсвідомість. Зокрема, Веліковський вважав, що не існувало ніякої держави хеттів, це все вавилоняни та халдеї. За конспірацистською гіпотезою, відомою в англомовному просторі як гіпотеза фантомного часу, періоду з 614–911 рр.н.е. ніколи не було, 300 років— це втрачений, «фантомний» період, а однією з причин цієї змови і багатьох махінацій, з нею пов’язаних, було бажання Папи Римського Сильвестра ІІ правити 1000 років (він став папою у квітні 999 р.).

Окрім Сильвестра ІІ, у змові брав участь імператор Священної Римської імперії Оттон ІІ. Автором цієї конспірацистської гіпотези є німецький публіцист Геріберт Ілліг, який розробив її у 1980–1990-х, однак гіпотезою фантомного часу її назвав Ганс-Ульріх Німіц, оригінальна назва цієї псевдонауковщини німецькою— das Erfundene Mittelalter— винайдене середньовіччя. Кожному своє: Гансу-Ульріху з Герібертом— винайдене папою та імператором середньовіччя, а тіктокерці— вигадана іспанською інквізицією Римська імперія.

Він намагався аналізувати біблійні тексти як відображення реальних астрономічних спостережень ранньосередньовічних астрономів-християн, з чого робив висновок про тотальну фальсифікацію людської історії, якої, на його думку, до І ст.н.е. не існувало, бо лише тоді на узбережжях Середземного моря закінчується кам’яний вік, уся античність — це середньовіччя, а Христом цілком міг бути Рамзес. Звісно, у контексті лютих антинаукових вигадок і впливу праць Миколи Морозова на нащадків не можливо не згадати «Нову хронологію» Анатолія Фоменка, але оскільки ця книжка моя, то тут я рішуче опиратимусь бажанню викласти його ідеї, породжені великою мірою запущеною формою русскоімперськості. 

Приклад тіктокерки @momllennial_ цікавий і свіжий, він яскраво ілюструє два аспекти: по-перше, можливості сучасних комунікаційних технологій у просуванні пропаганди, абсурдної конспірології, фейків та будь-чого іншого; по-друге, усюдисутність політичних ідеологій та їхній вплив на суспільно-політичний дискурс. Дослідники змовознавства відзначають роль винайдення друкарства на поширення конспірологічних теорій.

«У друкованій книзі ви могли знайти що завгодно— теорії змови, магічні заклинання, рецепти, сатиру, еротику», пише Каллен Мерфі, засвідчуючи поширеність друкарських верстатів невдовзі після їх появи. Навіть у невеликих містах підприємливі містяни влаштовували друкарні, а на відміну від переписування вручну в монастирях, друковані тексти було суттєво важче контролювати.

Примітка «Ця книга заборонена в Болоньї!» була свого роду рекламою, на кшталт того, як сьогодні конспірологи намагаються привернути увагу до своїх відео чи статей подібними відозвами: «дивіться зараз, бо це відео видаляють», або «на цю статтю полюють спецслужби, то читайте її хутчіш, поки вона доступна».

Сьогодні будь-хто може в тіктоку чи фейсбуку розміщувати «теорії змови, магічні заклинання, рецепти, сатиру, еротику», як це означив Мерфі, однак еротика має більше шансів потрапити під цензуру через невдоволення високоморальної публіки, ніж теорії змови про вигадану імперію римлян. Будь-який інформаційний вкид має шанс на широкий розголос, тому україномовна публіка в книжці про конспірологію читає про теорію змови, яку наприкінці 2021 р. запропонувала тіктокерка зі США.

Тут ми виходимо на роль і значення політичних ідеологій: сам факт, що вона може висловлюватися з питань, у яких навіть віддалено не орієнтується, свідчить про те, що права людини в їхньому сучасному розумінні все ж завоювали підтримку еліт і надійно впроваджені в більшості цивілізованих країн, тому більшість із нас навіть не рефлексує із цього приводу. Ми за замовчуванням допускаємо, що якась жінка у США чи чолов’яга з Росії може вкидати в інформаційний простір якісь нісенітниці. Свобода слова, авжеж. Звісно, завдяки саме потугам та, на превеликий жаль, успіхам російської пропаганди, особливо в Європі постало питання про розмежування свободи слова і свободи поширення пропаганди, але це окрема тема. 

Усюдисутність політичних ідеологій проявляється в тому, як @momllennial_ аргументує у своїх конспірологічних теоріях, і як вона відповідає опонентам.

Через особливість американського суспільства, в якому релігія та релігійні практики (регулярне відвідування різних культових установ) відіграють важливу роль, ідеологічні опоненти запросто оголошуються сатаністами. На пострадянському просторі завдяки російській пропаганді кожен опонент російської імперщини як шкідливої та людиноневисницької ідеології оголошується фашистом. Переконаний, що з часом будь-кого, хто посміє схвально відгукуватися про мешканців запорєбриковщини, у нас сміливо цькуватимуть як рашистів чи їхніх поплічників. У якомусь розумінні ці процеси можна назвати природними. Людям потрібні не лише нові герої, але й нові вороги. Ключове питання в тому, як і хто їх створює чи вигадує.

З відео @momllennial_ видно, що своїх опонентів вона оголошує ворогами з позицій американської сучасної ліберальної, а по-нашому— лівацької політичної думки. Білий чоловік указує на недолугість аргументів жінці-єврейці? Він білий супремасист, сексист і, може, ще хтось, бо слова «антисеміт» @momllennial_ не вживає (принаймні я не помітив), хоча мала такий шанс, але й «білий супремасист» антисемітизм цілком покриває. В аргументуванні на користь своєї версії вигаданої римської історії вона опирається на сучасні культурні і політичні кліше про те, що «білої культури» не існує, а це радикальна позиція боротьби не лише з європоцентризмом, але й з різними проявами расової дискримінації.

Ідеологічні протистояння часто підкидають готові варіанти, хто б міг це бути. Це як в історії з пізніми піснями Цоя: хто ж міг написати їх, як не Голлівуд на замовлення ЦРУ, і з якими цілями, окрім як для розвалу СРСР? Російський депутат-єдинорос Євгеній Федоров у цьому і не сумнівається, бо саме так і заявляв, хоча він не перший та, однозначно, не останній з російського політичного бомонду, хто вбачає у будь-яких паростках критики на адресу російських порядків лиху руку Заходу. 

Так, справді можна сказати, що й конспірологія, і теорії змови ідеологізуються. У широкому смислі вони ніколи і не були відірвані від ідеологічних і політичних протистоянь своїх історичних епох.

Першою причиною варто назвати можливість конспірологів за допомогою маніпуляції страхами населення чи його тривожністю щодо подій у країні та світі заробляти додаткові політичні дивіденди. Якщо пересічного громадянина непокоїть «пропаганда гомосексуалізму» чи нав’язування якихось бездуховних західних псевдоцінностей, він перегляне на ютубі відео політика, який викриватиме це все як таємну змову проти традицій суспільства і, можливо, на виборах до якогось органа влади саме такі боротьбисти з конспіраціями західних розпусників отримають достатньо голосів новонавернених виборців. Другою причиною є те, що хай як там критикують політологію за її буцімто недостатню науковість, вона має справу з тим, що присутнє,— і я маю на увазі не владу, що було б очевидно, а саме ідеологію.

Про автора

Раніше у SPEKотна читанка