Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Клондайк фінансової інклюзії: чому фінтех з усього світу приходить у Латинську Америку

Maksym Boronenko
Maksym Boronenko Chief Commercial Officer fintech-компанії bill_line
19 лютого 2025 6 хвилин читання

Майже 10 років тому у Києві запустили оплату проїзду в метро банківською карткою. Це був один з найяскравіших прикладів того, що заведено називати розвитком фінансової інклюзії – рівного та простого доступу до фінансових сервісів. Результати за кількістю транзакцій на добу перевершували всі очкування і через три роки стали одним з важливих аргументів, які “вмовили” Apple запустити свій мобільний гаманець Apple Pay в Україні. 

Протягом десятиліття фінтех зростав в Україні як жодна інша сфера: попри ковід, економічні проблеми та повномасштабну війну, з року в рік кількість транзакцій, карток – а значить і прибутків – зростала. Сума вигідної для банків ставки інтерчейндж, низької вартості розробки в ІТ та активної видачі карток зробила нашу державу одним із лідерів у світі за cashless-сегментом. 

Подібні процеси останні декілька років відбуваються у регіоні LATAM – Латинській Америці. Кожен бізнес шукає можливості бути першим на ринку – або ж знайти нішу, в якій той чи інший проєкт стане першим, а значить йому буде легко стати лідером. Фінтех не виняток: описаний вище приклад працює і на іншому континенті. Мене звуть Максим Бороненко, я ССО fintech-компанії bill_line, і сьогодні розповім, чому LATAM так приваблює ринок фінансових технологій і як ми досягли успіху там. 

Цифри та факти

Аби добре зрозуміти, які зміни відбулися в регіоні, дуже раджу вивчити звіт McKinsey, який дуже детально аналізує ринок LATAM з погляду цифрової трансформації платіжних послуг. 

Якщо коротко – в останні роки відбувається активне включення раніше не залученої аудиторії до сучасних безготівкових платежів. Як приклад наводять зміни у споживацьких преференціях всього за 2 роки: 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як бачимо з результатів опитування вибірки у 15 000 осіб, готівка “просіла” вдвічі, натомість зросла частка платежів з використанням дебетових та кредитних карток. Якщо у 2019 році до половини населення регіону не мало банківського рахунку, то у 2021 році 7 з 10 осіб вже були залучені у банківські послуги. 

Як і у випадку з багатьма новими безготівковими ринками, драйвером латиноамериканського ринку є молоді люди, для яких всі цифрові сервіси – у тому числі платіжні – є не новою фічею, а нативним інструментом. Вони є основою платоспроможної аудиторії у великих містах, на яку робить ставку весь ринок аби вже потім масштабуватися на інші сегменти. 

Інструменти залучення аудиторії

Якщо провести паралелі зі знайомим українським ринком та порівняти з досвідом нашої роботи на ринку LATAM, то основні інструменти залучення клієнтів ідентичні: 

  • Кешбек;
  • Знижки, бонуси, милі;
  • Інноваційний та зручний сервіс (застосунок чи сайт);
  • Вигідна для клієнта кредитна лінія.

Якщо ж говорити про головний  мотиватор для бізнесу переходити на cashless, то тут є велика схожість з процесами на африканському ринку – через розвиток QR-платежів. Цей метод є надзвичайно дешевим та ефективним у плані швидкого розгортання серед малого бізнесу і при цьому максимально інтуїтивним для використання клієнтами цих бізнесів. 

Інша важлива перевага – у деяких країнах LATAM (наприклад, у Бразилії) відсутня обов’язкова реєстрація юрособи для приймання платежів, що максимально приваблює міжнародні фінансові сервіси. 

Конкретні інструменти фінансової інклюзії відрізняються в різних країнах регіону. Наприклад, у випадку Чилі це класичний спосіб масового поширення дебетової картки через системний банк: BancoEstado запустив масову картку CuentaRUT, яка напряму пов’язана з ІПН громадян. Програма охопила 70% населення – це 13,7 млн осіб. Бразилія ж пішла шляхом автоматизації, масовізації та функціональної сумісності мобільних QR-платежів. Їх Центробанк запустив універсальне платіжне рішення PIX, яке стало найпопулярнішим в країні, адже об’єднало максимально простоту для клієнта, низьку ціну для бізнесу та універсальність єдиного рішення для всіх. Ми у bill_line активно працюємо з цим методом, про який я хотів би розповісти в окремому блозі – однак результати дійсно вражають

То чому ж фінтеху вигідно працювати у Латинській Америці?

Зараз і у перспективі найближчих 2-3 років Латинська Америка – це один з ринків, де можна дійсно проявити себе. Чи не кожна фінтех-компанія, яка звикла до шаленої конкуренції на розвинутих ринках, може вийти зі своїм сервісом – і за грамотної локалізації та стратегії дистрибуції постійно зростати. 

Причина проста – економіка регіону зростає та активно потребує сучасних платіжних рішень, нагадуючи переповнену машинами дорогу, що потребує нової смуги для руху. Потенціал для зростання величезний. Наприклад, якщо в останні роки відбувається активна видача “пластику”, то найближчі 3-5 років треба чекати максимально активної токенізації цих карток через Apple та Google Pay. 

Подібну закономірність можна простежити у поступові цифровій трансформації економічної активності. Місцевий (а подекуди й міжнародний) бізнес потребує рішень, які будуть відповідати потребам аудиторії, яка відкрила для себе моментальні грошові перекази, онлайн-оплати, buy-now-pay-later та інші блага розвинутої платіжної інфраструктури. Задача фінтеху тут – бути надійним платіжним сервіс провайдером, вибудовувати правильні антифрод-політики з врахуванням локальної специфіки – та встигали задовольняти стабільний попит на рух в майбутнє. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інші матеріали

Маркетинг на основі даних: як big data формує стратегії просування

Олександр Христич 17 квітня 2025 12:48

ФОП з території бойових дій — чи може не сплачувати ЄСВ?

Inna Sharova 10 годин тому

Штучний інтелект змінює правила гри: як молодь готується до майбутнього в ІТ

Дарина Бубнюк 17 квітня 2025 17:32

Чому українці бояться продавати за кордон і що з цим робити?

Тарас Герасимюк 10 годин тому

Цифровий суверенітет Європи

Федір Компанієць 17 квітня 2025 21:00