Інформаційне поле довкола Каховської ГЕС: як Україна та світ реагують на подію

Отже, маємо доволі неоднозначну реакцію світових ЗМІ на підрив росіянами Каховської ГЕС. Поділюся своїми думками з цього приводу.

Світові медіа та їхня позиція «не все так однозначно»

Кейс точно можна порівнювати з реакцією світу на МН17. Вкинули багато різних версій, зокрема від «поважних» експертів та журналістів. Усе на тлі відсутності чіткої позиції Заходу щодо провини росії. Чи дійсно їхнім спецслужбам потрібно так багато часу, щоб зрозуміти, «чому та хто»? Риторичне, як на мене, запитання.

Про основну причину «мовчання та неоднозначності» дуже влучно написав Олексій Панич. Процитую:

Додаткові важливі моменти, чому так пишуть світові медіа

Запізніла реакція української сторони — п’ять з половиною годин між подією та комунікацією від першої особи. Про це чудову колонку написала Yaryna Klyuchkovska. Процитую:

А ще західні медіа не надто і аналізують свої попередні помилки щодо України (якщо взагалі аналізують). Про це писала Olga Rudenko. Процитую:

росія точно готувалася

Спочатку мені здалося, що готувалися до іншого масштабу наслідків, тому стільки версій одночасно. Проте що далі, то більше це стало нагадувати кейс з MH17.

Факти, які ілюструють злагодженість «роботи», написав Ostap Yarysh. Процитую:

Реакція російських «ліберальних» медіа — показова (вкотре показова)

Дуже хочу, щоб усі, хто ще вважає їх джерелом інформації для себе, просто пішли і подивилися, як вони висвітлювали вчорашній день. Як майстерно формували позицію «не все так однозначно».

Кілька прикладів (дослівні цитати заголовків):

Реакція українців. Дуже різні відчуття

З одного боку мобілізація волонтерів, закриття мільйонних зборів за години. Порятунок людей та тварин. Такого переважна більшість.

Проте є і інший бік. Вперте поширення фейкових фото (наприклад, собачок з Пхукету) як таких, які показують жахіття вчорашнього дня. Це зробили відомі бізнесмени, журналісти, фонди, вчителі та інші.

Характерно, що це на тлі оперативних пояснень, що це фейк і якої шкоди може завдати його поширення. Були й ті, хто після пояснень гнівно відмовлявся змінювати фото (на жаль, було на що — не менш промовистих ілюстрацій, більш ніж достатньо). І це після багатьох попередніх кейсів і таких же пояснень, які їх супроводжували.

Про це писали Тетяна Трощинська та Отар Довженко. Ось цитата з допису Отара:

Міжнародні організації. Нічого нового. Все, на жаль, очікувано

Тут особливо нема про що писати. Реакція міжнародних організацій виявилася вельми прогнозованою. Тут переважно висловлення глибокої стурбованості. 

Підсумую

Думаю, що зараз ми тільки на початку першого акту досить довгої п’єси «МН17 — 2». Ми ще побачимо і нові російські вкиди з «доказами» провини України, і їх спростування, і довгий процес реакції офіційних осіб… А може, я помиляюся і світ таки згадає попередні уроки та діятиме швидше та рішучіше.

Для мене кейс із російським терактом на ГЕС — це про те, наскільки нам здається, що на Заході розуміють, як працює російська пропаганда. Наскільки ми не дооцінюємо глибину та ширину її агентурної сітки та того, що на нас чекає після перемоги.

Щойно припинять стріляти гармати, інтенсивність прихованих та ефективних дій рф на Заході збільшиться в рази (вони вже до цього готуються). росія зробить усе, щоб зруйнувати процес відбудови України та пересварити нас між собою.