Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Пошук кота-дублера та куртка, яка їхала з Австрії: як це — знімати фільм під час війни

Катерина Кухарчук
Катерина Кухарчук Head of content y Barbaro communications
19 липня 2022 7 хвилин читання

24 лютого я з режисеркою Ольгою Артушевською збиралася до «Театру на Подолі». Там мала бути вистава «Мрії оживають» з В'ячеславом Довженком та Світланою Косолаповою. Актори напередодні знялися у нашому короткометражному фільмі "Мої нещасні коти". 20 лютого був перший знімальний день. Ми так надихнулися спільною творчою атмосферою, а тут ще й побачили близькі дати спектаклю, що не могли не замовити квитки. Останні досі лежать десь у мене на пошті. У березні планували другий знімальний день. Але його підготовка й напрацювання теж лишилися у хмарних серверах Google-диску. Та фільм вдалося дозняти. Не без викликів, спричинених, зокрема, війною. Як це — шукати кота-дублера, знімати лютий у липні, пересилати реквізит і одяг для акторів з Австрії та що врахувати під час організації знімального дня за війни — далі у матеріалі. 

Фото: Іван Хлопов Фото: Іван Хлопов

Виклик № 1. Реквізит

Якщо напередодні першого знімального дня я розривалася між тим, чи складати тривожну валізу, чи шукати реквізит, то перед другим знімальним днем пошуки реквізиту ще більше ускладнилися через війну. Моїм завданням було знайти кота-дублера. За сюжетом, мала бути сцена, коли кіт вибігає на середину вулиці, по якій їздить транспорт. Справжню тварину ми не могли випустити, тож режисерка сказала, що можна обійти небезпечний момент, якщо зробити іграшкового дублера кицьки Маї. 

Але знайти майстринь виявилося не так легко. По-перше, далеко не всі можуть відшивати саме такі іграшки.

По-друге, з тих, хто це вміє, одна з майстринь була за кордоном і не встигла б передати іграшку в Україну. Ще одна виїхала з Києва, але лишила своє приладдя у столиці. У когось не було необхідних матеріалів для шиття, бо війна попсувала поставки.

Коли мій пошук звузився до двох осіб, то одна відмовила, бо не встигала, так лишилася Катерина Рябчук. У результаті кота-дублера зшили, під час зйомок жоден живий кіт не наражався на небезпеку. 

В'ячеслав Довженко з дублеркою Маї / Фото: Іван Хлопов В'ячеслав Довженко з дублеркою Маї / Фото: Іван Хлопов

Інша історія була з переноскою. У кадрі в головного героя в нас було дві переноски для котів. Одну ми взяли у Марії Моложон, власниці наших котів-акторів. А другу дала стилістка Леся Бартецька. Ще одну я докупила, щоб її розпиляли для красивого кадру. І от за місяць до зйомок ми розуміємо, що одна з переносок, яка вже «засвітилася» в кадрі з наклейками наших партнерів, зараз в Австрії. Там же й куртка головного героя. Але дякуючи добрим людям і службам доставки, переноска, куртка й інші речі вчасно приїхали з-за кордону.

Висновок. Якщо для зйомок потрібно щось відшити, надрукувати принт, зробити сувенірну продукцію, доставити тощо, на все це краще закласти у 2-3 рази більше часу, ніж на це пішло б до 24 лютого. Адже, скажімо, зараз багато швейних виробництв шиють речі та екіпірування для ЗСУ. Ці замовлення вони не можуть відтермінувати, це логічно. У когось виробництво або було в окупації, або досі в окупації. Тож звичні речі, на які йшло б за традиційних умов від 2-3 днів до тижня, зараз тривають 2-4 тижні. Ні, зробити все можливо й у рекордно короткі терміни, але тоді це буде або дорого, або нервово. А щоб не нажити собі гастрит, то краще завчасно.

Виклик № 2. Логістика

Тут, звісно, одразу зрозуміло, що витрати на транспорт будуть вищими. Я закладала одну суму, але по факту вийшло вдвічі більше. Ще важливий момент, на який не одразу звернула увагу: зранку таксисти дуже повільні, а вартість поїздок значно дорожча. Раніше ціни не аж настільки відрізнялися. Зараз же стабільно увечері за маршрут, який удень коштує 120-150 грн, доводиться платити 300-400 грн. Те саме й зранку.

Оскільки комендантська година тривала до 05:00, нам довелося спланувати виїзди з 05:20, аби хоч хтось був на маршруті й поїздка не коштувала як крило літака.   

Виклик № 3. Людські ресурси

З початком повномасштабної війни з Києва, а потім з України виїхала велика частина знімальної групи, акторів, та й навіть власниця котів, які в нас мали бути в кадрі якраз під час другого знімального дня. Десь наприкінці березня — на початку квітня мені здавалося, що все, «кіна не буде». Одна з акторок у Німеччині, оператор не в Києві, група «світловиків» за кордоном, звукооператорка теж кудись виїхала, стилістка попрямувала в Австрію, гримерка не в Україні. Збирати нову знімальну групу з нуля під час війни — завдання надскладне. Адже спрацьована команда забезпечує швидку та якісну роботу. Тому я обрала тактику чекання. У травні-червні люди почали повертатися до Києва та України. 

Тому спочатку я дізналася, чи є бажання та можливість дозняти фільм у режисерки та оператора, далі те саме уточнила в акторів, і вже тоді почала готуватися до другого знімального дня. Однак частину команди довелося залучати нову, бо не всі повернулися з-за кордону.

Висновок. Натепер у спільноті кіновиробництва гора спеціалістів лишилася без роботи. Вони з радістю долучаються до різних проєктів, головне — знайти до всіх підхід. Ми не могли оплатити гонорар, але я покрила послуги таксі, кейтеринг і амортизацію техніки чи розхідних матеріалів. Другий висновок: працюючи з новими людьми, варто детально проговорювати ваш підхід, умови (наприклад, часові рамки чи технічні обмеження), аби якісь моменти не виникли зненацька вже на етапі зйомок. У будь-якому випадку людський ресурс у кіновиробництві вивільнився, а тому хороших спеціалістів можна не чекати місяцями, а залучати до проєктів прямо зараз. 

Виклик № 4. Погода

І за сценарієм, і за початковими умовами у кадрі мала бути рання весна або ж кінець зими. Тобто без снігу, але у теплих куртках. Оскільки у березні ми не знімали, лютий «переносився» на липень. Під час підготовки ми думали, що всі актори млітимуть у теплому одязі. Але виявилося навпаки: лив дощ і було холодно. Те, що не пекло сонце, звісно, добре. Однак дощ ми не очікували. Та довелося знімати вже у тих умовах, які були. 

І ще момент: за сценарієм мала бути рання весна. Тобто дерева без листя, узбіччя без трави, трохи сірості. Натомість навколо буяла трава й дерева в «зеленці». Відтак довелося довго шукати потрібну локацію, бо ті, які нам підходили, буквально потопали в зелені.

Те саме було і зі сценою, де знімали «мітинг» у дворі багатоквартирного будинку. Усі дворики, які підшукав оператор Дмитро Шовгеля, були з красивими деревами. Кадр там міг вийти красивий, але нелогічний. Ще два місця, де мала бути сцена з рестораном, взагалі зачинилися на час війни. 

Виклик № 5. Війна 

9 липня нам неймовірно пощастило: день був без повітряних тривог. Тут висновків не буде, ми просто вдячні ЗСУ за їхній щит. Ми їм подякували за це перед тим, як розбити тарілку, бо всі знали ціну нашого мирного дня.

Тримаємо культурний фронт і вперед до перемоги!

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура. Штучний інтелект, контент-мейкери, та до чого тут інвестиції

Наталія Миронова 30 вересня 2022 16:48

Виживе найсильніший? Які компанії тримають економічний фронт під час війни

Олег Зубченок 26 вересня 2022 15:18

Біржі, банки та експерименти. Якою є економіка України та світу у вересні 2022 року

Ivan Verstyuk 26 вересня 2022 13:53

IT-волонтерство в дії. Розробники з NIX долучилися до створення онлайн-платформи для волонтерів ЮНІСЕФ

IT-команда NIX 22 вересня 2022 18:04

Три історії та поради від українок, що побудували успішну кар'єру в IT

GlobalLogic Ukraine 22 вересня 2022 13:43