Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

«ЄС підтримує українські стартапи на рівні ідеї». Інтерв’ю з керівником українського хаба Європейського інституту інновації та технологій Ігорем Маркевичем

Сергій Коноплицький
Сергій Коноплицький В.о. головного редактора SPEKA
23 травня 2024 10 хвилин читання

Європейський інститут інновації та технологій працює з 2008 року, але саме від часу отримання Україною статусу кандидата у члени ЄС, можливості для українських стартапів та бізнесів суттєво розширились. SPEKA поговорила з керівником EIT Community RIS Hub в Україні Ігорем Маркевичем про структуру EIT та його програми.

Що таке Європейський інститут інновації та технологій та як він допомагає українським стартаперам та інноваторам?

Європейський інститут інновацій і технологій (ЕІТ) був створений у 2008 році як незалежний орган ЄС. Його ключове завдання — посилювати можливості ЄС до інноваційного розвитку, імплементації інновацій, впровадження нових технологій. На сьогодні EIT є найбільшою європейською мережею, яка розвиває інновації, і налічує багато підрозділів у країнах ЄС у форматі хабів, КІС (Knowledge Innovation Community) та інших підрозділів.

Ігор Маркевич, фото пресслужби EIT Ігор Маркевич, фото пресслужби EIT

Модель EIT унікальна, бо вона формується на партнерстві у межах конкретних галузей й об’єднує бізнес, освіту та дослідження, щоб комерціалізувати технології та дослідження для вирішення нагальних глобальних проблем, навколо яких формуються екосистеми партнерств — Knowledge Innovation Community. Це вже окремі напрями роботи під парасолькою EIT. Натепер їх дев’ять — клімат, енергетика, їжа, виробництво, мобільність, сировинні ресурси, цифровізація, охорона здоров'я, культура та креативність.

Напрями EIT Напрями EIT

ЕІТ має різні формати хабів: присвячені окремим КІС, а також ініціативи cross-KIC. Однією з таких є Regional Innovation Scheme, мета якої — залучати країни-члени ЄС та асоційовані країни Horizon Europe до взаємодії з європейськими можливостями. Саме у межах цієї ініціативи запустили наш хаб в Україні — EIT Community Ris Hub.

Український хаб стартував майже одночасно з хабами на Мальті, Кіпрі, Чорногорії, Північній Македонії, Латвії. Запланований також запуск кількох хабів у різних регіонах, де рівень інновацій трохи нижчий, ніж у центральних країнах Європи, як-от Франція, Німеччина або країни Північної Європи.

Наш хаб у Києві — це перший офлайн-хаб мережі EIT на території України. Ми точка, яка об’єднує всі дев’ять індустрій і працює з кожним KIC залежно від потреб українських стейкхолдерів і активностей окремих напрямів ЕІТ.
Ігор Маркевич

Крім цього, ми маємо програми, які не прив’язані до окремих KIC: Jumpstarter, Infrabooster, Red Kalyna. Оскільки наш хаб є частиною пан’європейської мережі EIT, усі активності не унікальні для України, а об’єднують інноваторів різних регіонів. Працюючи у фреймворку Європи, українські проєкти мають конкурувати з європейськими проєктами, щоб отримати підтримку. А для успіху існує наша команда, яка допомагає під час подання заявки, оформлення пропозиції чи вибору програми. 

Хорошим бонусом для підприємців, які подаються на такі програми, є стандартизація проєктів під європейські формати. Адже всім зрозуміло, що фокус нашої країни тримається на ЄС. Тому завчасна підготовка до стандартів звітності, розрахунок проєктних годин, документації чи презентації у потрібних форматах допоможе інтегрувати українську екосистему в європейську. 

Як фінансується EIT?

EIT фінансується у межах програми Horizon Europe — рамкової програми ЄС, яка сконцентрована на розвитку інновацій, досліджень і технологій.

ЕІТ має базове публічне фінансування від ЄС — три мільярди євро. Є також приватне фінансування ЕІТ, що виникає у межах партнерств і проєктів — спонсорство від світових компаній, підтримка ідей тощо.

Можна визначити саме бюджет України з цих трьох мільярдів?

Якийсь окремий бюджет під Україну або певну країну ЄС складно визначити. Це європейська мережа. Ми є інфоцентром, який поєднує українську екосистему з можливостями, які є в європейській екосистемі.

Якщо Україна запропонує рішення на всі дев’ять глобальних челенджів і ці рішення будуть практичними і сподобаються європейським партнерам, стейкхолдерам і інвесторам, ми можемо претендувати хоч на всі три мільярди.

Також є різні фінансові інструменти підтримки в EIT. Це можуть бути гранти від 10 тис. до 250 тис. євро. Ще є кейси інвестування в інноваційні проєкти саме від EIT. У нас є приклад українського проєкту Beholder, який залучив $940 тис., де лід-інвестором став EIT InnoEnergy.  

Є можливості, створені конкретно для України. Наприклад, як вже згадували,  преакселераційна програма Jumpstarter. У межах цієї програми є трек Rebuild Ukraine, створений для вирішення нагальних потреб, що стосуються відбудови України, економіки та інфраструктури за допомогою інноваційних ідей. 

Коротко і зрозуміло про процеси актуальних можливостей.

ЕІТ Jumpstarter

Це преакселераційна програма для новаторів, які мають лише ідею для бізнесу. Учасники програми працюють із менторами, партнерами, вчаться валідувати ідеї, розробляти пітчдеки та працювати над MVP. 

Переможці можуть виграти грант у 10 тис. євро на розвиток свого бізнесу. Що важливіше за грант? Метчмейкінг, знайомства з потенційними клієнтами та замовниками, можливість вкласти партнерства та навіть знайти інвестиції.

Для України у межах Jumpstarter виділено окремий напрям Rebuild Ukraine, про нього вже згадували вище. Він присвячений бізнесам для відбудови України у будь-якому з 9 напрямів роботи ЕІТ.

Red Kalyna

Це ініціатива для підтримки українських жінок, підприємиць, інноваторок, освітянок — усіх, хто робить вагомий внесок в українську екосистему. Подаватись можна не лише лідеркам, а й організаціям, якими керують жінки. В Україні Red Kalyna проводитимуть удруге. Торік було 90+ заявок на участь і 10 інноваторок з України стали фіналістками. У 2023 році перемогла Ірина Вольницька, президентка SET University. 

Подання на ЕІТ Red Kalyna триватиме до 15 вересня. Ми відкриті до партнерств, які допоможуть наповнити призовий фонд для переможниць конкурсу. 

Як працює відбір переможців конкурсів ЕІТ? 

Наша українська команда EIT не бере участі у відборі переможців до будь-якого з конкурсів — найкращі проєкти обирають експерти, ментори, що запрошені у межах конкретної ініціативи. Наше завдання — допомогти увійти в екосистему: ми інформуємо, допомагаємо бізнесам знайти релевантний напрям від ЕІТ тощо.

Цього року у нас вже є невелика перемога. Україна є номером один за кількістю заявок на Jumpstarter — від України подалося 103 інноватори, що на 33 більше від найближчого переслідувача.
Ігор Маркевич

Це результат роботи нашого хаба: ми провели інформування, допомогли дізнатись деталі про програму, щоб українці подавались і брали участь.

В ЕІТ можуть приходити бізнеси, інноватори, освітяни, науковці та підприємці на будь-якій стадії розвитку свого проєкту, і ми знайдемо, яка може бути колаборація з європейською екосистемою. Підприємців-початківців можуть зацікавити грантові програми, навчання та менторство. Більші бізнеси, що мають трекшн, — взаємодія з партнерами, пошук інвестицій або навіть клієнтів. Великі виробництва та компанії — пошук нових інноваційних і технологічних рішень, які можна імплементувати в свою роботу.

Тобто в ЕІТ можна прийти навіть без MVP?

Ключова історія EIT — це дев’ять великих челенджів. Якщо ти знайдеш проєкт, який є релевантним і потенційно може бути проривом в тому чи іншому челенджі, то з тобою будуть працювати. 

Ось, наприклад, є залежність економіки від літію, який використовують для електромобілів, батарей. Якщо вдасться знайти кращий замінник, то навіть на стадії ідеї з тобою вже будуть працювати. Цей проєкт може «порвати» ринок, стати дуже успішним і імплементуватись не лише в ЄС. У такі проєкти ЕІТ та ЄС готові інвестувати час і ресурси, підтримувати та ділитись експертизою.

Обов’язковим критерієм для проєкту є саме комерційна складова?

Насамперед проєкт має пасувати одному з 9 напрямів ЕІТ і вирішувати глобальний челендж. Якщо до цього додається ще комерційна складова — це супер.

Ми переважно працюємо з підприємцями чи з тими технологіями, які мають перспективу комерціалізації. Але якщо це буде рішення, яке ще не знайшло свою точку комерціалізації, але воно пропонує реальне вирішення реальних проблем, то з ним теж готові працювати.

Наприклад, одним із напрямів роботи ЕІТ є KIC культура і креативність. Дуже часто тут бізнес-складової немає. Але можуть виникати класні рішення, які  можуть імплементуватись навіть без комерційної складової. 

Це стосується й енергетики чи мобільності. Наприклад, дуже часто EIT Urban Mobility працює з містами, а саме над вирішенням проблем мобільності та логістики. Такі ідеї можуть не бути самостійними бізнесами, але можуть скорочувати міські бюджети або державні витрати та вирішувати проблеми, які в майбутньому можуть посилити економіку.

Ви працюєте з напрямом мілітарних інновацій?

Як я вже згадував, EIT переважно фінансується за програмою Horizon Europe. Тому всі проєкти мають однакові умови та вимоги. Наразі Horizon Europe не поширюється на проєкти, які вирішують проблеми у мілітарі сфері.

Який напрям пріоритетний на сьогодні в Україні?

З власного досвіду можу сказати, які напрямки є більш популярними серед українських проєктів, — це Health, тобто охорона здоров'я, та Food, оскільки він дуже часто перетинається з аграрним сектором. Також дуже популярний EIT Manufacturing. 

Заявки може подавати не тільки приватний сектор, а й державні та некомерційні установи?

Звісно. Наприклад, міста можуть працювати з EIT Urban Mobility. Університети можуть працювати з багатьма проєктами та  підрозділами. Часто університети стають субпідрядниками за освітніми ініціативами у межах конкретних КІС.

Скільки українських проєктів пройшло через співпрацю з EIT?

Уже підтримали 16 українських проєктів і більше ніж 1500 учасників пройшли різні освітні програми. Важливо, що не всі напрями роботи ЕІТ з’явились одночасно: якийсь КІС був заснований у 2008 році, інший у 2015-му. Це постійний розвиток, а тому ійможливості продовжують з’являтись. 

Коли Україна стала кандидатом на членство в ЄС, українські бізнеси вже майже без обмежень можуть брати участь в усіх програмах ЕІТ. Активна фаза співпраці EIT в Україні стартувала у 2022 році. А наприкінці 2023-го це вже логічне та довгоочікуване відкриття хаба в Україні.

Ключову роль зіграла зміна статусу України. Паралельно з нашим хабом запустився офіс Horizon Europe в Україні — і вся екосистема європейських можливостей починає розвиватись.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як переселенцям отримати підтримку для розвитку бізнесу — проєкт «Ідеї»

Олеся Дерзська 11 годин тому

Microsoft інвестує 6,69 млрд євро у нові центри оброблення даних в Арагоні, Іспанія

Вікторія Рудзінська 12 годин тому

Amazon інвестує $230 млн у стартапи зі штучним інтелектом через кредити AWS

Вікторія Рудзінська 13 червня 2024 20:54

Український психологічний стартап Rozmova отримав грант від Google на $100 тис.

Олеся Дерзська 13 червня 2024 18:02

Ілоне, не плач! Як українські ентузіасти збирають електровантажівки у гаражі

Сергій Коноплицький 13 червня 2024 18:01