Є такий вид спорту — cycle gymnastics, або Як айтівиця зі Львова підкорювала Південну Корею
Усім привіт зі Львова, я Катя Дрига, Salesforce Business Analyst/Consultant в IT-компанії Customertimes. Якщо ви не знаєте, що таке сайкл-гімнастика, то це не тому, що ви не в темі, цей спорт дійсно рідкісний і представлений лише в одному спортивному клубі в Україні. Кручу ці педалі я вже понад 5 років і можу впевнено сказати, що спорт кардинально трансформував моє життя та кар’єру: я стала впевненішою в собі, свічнулася у BA-спеціалістку, схудла на 15 кг, представила Україну на змаганнях у Південній Кореї, і, здається, це лише початок!
Що таке сайкл-гімнастика
Ми крутимо педалі однією ногою, а іншою відтворюємо складні зв’язки: різноманітні махи, підйоми, відштовхування. І водночас поєднуємо це з акробатичними елементами та силовими вправами. Насправді краще один раз показати, ніж мільйон разів пояснювати:
Стилі сайкл-гімнастики можуть відрізнятися залежно від шкіл та програм окремих тренерів.
Наприклад, моя викладачка у Львові Олена Шеремет (на відео вище) розробила авторську програму, де зосередилася на створенні нових елементів, великої кількості вправ та системи їх розучування, адаптувала методику під середньостатистичного відвідувача клубу. Вона навіть проводить сертифікацію інших тренерів, щоб популяризувати цей вид спорту.
Південнокорейська школа також розвиває напрямок cycle dance — cайклінг + хореографія і танцювальні елементи. У Південній Кореї існує велика мережа cycle dance клубів — Jackie Cycle School, де проводиться навчання і сертифікація тренерів. Після проходження декількох рівнів навчання можна отримати звання Jackie Master і зібрати власний фан-клуб.
Хореографія складається під вподобання внутрішнього ринку — популярний k-pop чи американський поп — і повністю відповідає слогану “Let’s have fun and be easy”. Кожна зв'язка підлаштовується під відповідний музичний супровід: хочеш — крути педалі й танцюй під Тейлор Свіфт, хочеш — під Степана Гігу. Навіть створили маленький шматок хореографії для нас під “Ой у лузі червона калина”.
Як я брала участь у змаганнях із сайкл-гімнастики
10 та 11 червня я взяла участь у змаганнях у Південній Кореї. Для мене це стало надзвичайним випробуванням — переді мною відкрився новий світ.
Ми отримали персональне запрошення взяти участь у змаганнях в рамках 2023 JackieCycle World Summer Festival у Пучхоні. Окрім української команди, на змаганнях побували ще й команди з Китаю та Тайваню. На фестиваль поїхали я та моя тренерка. І з огляду на те, що в Кореї займаються трошки на іншому обладнанні, ми вирушили в Пучхон за тиждень, щоб акліматизуватися, звикнути до висоти й геометрії місцевих байків.
На змаганнях у нас було по 2 хвилини на індивідуальні виступи, які включали низку обов'язкових елементів: кутик (встаєш руками на сідло та підіймаєш ноги догори), перемахування через сідло (виводиш ногу на 90 градусів та перекидаєш її через руль), різноманітні танцювальні artist-елементи.
У перший день були змагання із cycle gymnastic та окремо cycle dance, де можна було взяти участь у категорії індивідуальних чи командних виступів. Також були учасники в категорії Junior — діти десь від 7-8 років брали участь у змаганнях із cycle dance.
У нас із тренеркою були окремі індивідуальні виступи. Музичний супровід обрали під українські мотиви, а наші костюми були з розписом ручної роботи @halvatshirts з картинами від львівської мисткині @sikora_art_. Намагалися створити оригінальні виступи, які б зацікавили корейців дізнатися більше про нашу культуру, адже траплялися люди, які не знали про Україну нічого.
На змаганнях із сайкл-гімнастики я посіла 4-е місце, а моя тренерка Оленка — 1-е місце. Тож на п’єдесталі для нагородження був саме український прапор.
Другий день починався зі змагань із cycle sprint, і тут вже мали нагоду випробувати себе всі охочі. Необхідно було розігнати педалі та зробити якомога більше прокрутів за 20 секунд. І знову український прапор опинився на 1-му місці. Тут вже я отримала медаль і величезну банку спортивного харчування, яка подолала потім зі мною тисячі кілометрів додому через пів континенту.
Ця поїздка в Корею подарувала знайомство з цікавими людьми, купу емоцій і залишила бажання повернутися. А також усвідомлення того, що варто продовжувати займатися тим, що тобі дійсно подобається!
Трохи про hate. Бувало, в ТікТок нам писали “Dast ist kein Sport” (нім. — “Це не спорт”) або “Нащо цим займатись?”.
Чесно кажучи, я не знаю, як відповідати на такі питання. Я займаюся тим, що мені подобається. Тому що кайфую від цього та ліпше почуваюся. Чому люди стрибають на тарзанці зі скелі? Чому ковтають вогонь? Чому починають займатися спортом, знаючи, що ніколи не братимуть участь у великих змаганнях? Тому що це хобі. Це про продовження тебе самого та про задоволення. Й інколи, погодьтеся, не обов'язково шукати в тому якийсь сакральний сенс.
Як сайкл-гімнастика вплинула на моє життя
Сайкл-гімнастика нереально трансформувала моє життя. За ці 5 років занять спортом я встигла скинути 15 кг і стала більш відкритою. Раніше мені було ніяково від необхідності розпочати розмову з кимось незнайомим або від пропозиції покрутити педалі в першій лінії під час тренування. Згодом ці та інші страхи просто зникли. Спорт допоміг мені покращити м'які навички, навчив краще працювати в команді, ефективніше планувати свій день.
Відбулася й цікава трансформація в моїй кар’єрі — я пережила два світчинги за цей час! До приходу в ІТ я була вихователькою приватного дитячого садка. Я працювала по 10-12 годин на добу і світу білого не бачила. Саме це стало поштовхом відволіктися та зайнятися спортом. У садок в ті часи я їздила на велосипеді, тож пошук спорту із залученням ровера був для мене логічним.
Паралельно зі спортом я вкладалась у власну освіту, тож 3 роки тому залишила дитсадок та стала рекрутеркою в компанії Customertimes. На початку повномасштабної війни моя компанія запропонувала мені перспективнішу (вже технічну) позицію бізнес-аналітика. Мені надали всі можливості для розвитку: і ментора, і час для того, щоб я могла пройти сертифікацію Salesforce. І в мене все вийшло! Бо завдяки спорту багато речей вже не здавалися таким челенджем, як колись.
Сьогодні я не уявляю свого життя без сайкла: займаюся двічі на тиждень у групі та двічі — індивідуально з тренеркою. На першому занятті (і ще не раз) вас проінструктують з питань безпеки: як сідати на байк, як саме крутити педалі, як розминатися, з чого починається будь-яка вправа. Обов'язково розкажуть про вихідні положення тощо. Це найважливіше на початку, бо синці на ногах через неуважність і надмірну впевненість у собі ще ніхто не відміняв.
Щодо вартості: насправді цей спорт недорогий, адже групові заняття внесені у річний абонемент мого маленького львівського клубу. Ба більше, для тренувань вам також нічого особливого не знадобиться: найголовніше — це стаціонарний байк, який надає спортзал.
Спочатку гімнастика на байках вам може здаватися складною та викликати wow-ефект. Проте через деякий час та численні спроби ви зрозумієте, що це не якийсь спортивний rocket science, і зможете відтворити всі зв'язки, які ми виконуємо на відео. Не бійтеся спробувати. Якби я колись не почала, так би і не дізналась, яке яскраве життя буває із сайкл-гімнастикою!
