IT-ринок праці. Прогноз 2025 року — надії та сподівання
2025 рік для багатьох айтівців став черговим роком сподівань. Поновлення розмов про завершення війни дає надію, що буде усунено головну причину невизначеності.
Але, поки цього не сталося, доводиться виходити із загальних трендів 2024 року, які, маємо сподівання, не погіршаться цього року.
Підсумки 2024 року та їх вплив на сьогодення
Якщо казати про кількість вакансій в ІТ-сфері загалом, то три роки поспіль ринок праці в ІТ живе під девізом: “відсутність поганих новин — то вже хороша новина”.
Судячи з загального тренду: як на початку повномасштабного вторгнення ринок праці в ІТ впав, зменшивши кількість пропозицій вполовину (з 10 000 до майже 5 000), отак ця кількість вакансій і коливається між 4 000 та 6 000 вакансій — з урахуванням поточних реалій, не тільки професійних.
Звісно, 2024 рік став більш жвавим, ніж попередні два роки, але не повністю — 4 квартал порадував рекордом вакансій у жовтні — тоді їх було аж 5684 — і потім пішов на спад в листопаді і грудні.
Зменшена кількість вакансій не означає зменшену кількість фахівців. Конкуренція за робоче місце, особливо в технічних напрямках, суттєво зросла, відповідно, час пошуку нової роботи для багатьох айтівців виявився незвично довгим. І увага рекрутерів тепер більше на нетехнічних фахівцях (так, котрий рік лідером по вакансіях є маркетинг), розробники жаліються, що не отримують фідбеку на надіслані резюме.
Отже, сенс у “перекупанні фахівців” виявився зайвим (дані з Djinni).
Тому зарплатні очікування айтівців вже давно пережили секвестр (а дехто і не один). І новини про падіння зарплат в вакансіях є трендом постійним — міняються тільки напрямки або мови програмування. Трохи легше професіоналам з досвідом, а от зарплати фахівців без досвіду стали зовсім непривабливими (і іноді не окупають вартість навчання та час пошуку нової роботи).
Очікувати в 2025 проривного зросту винагороди, мабуть, не варто.
За даними НБУ, експорт IT-послуг за січень-вересень 2024 року склав $4,78 млрд, що на 4,9% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Як пишуть в результатах опитування самих розробників, їх зарплати продовжують знижуватися (медіанна зарплата за пів року знизилась на 6%), і це стосується більшості фахівців, окрім розробників з досвідом від 10 років.
Чого чекати від 2025 року?
Звісно, якщо не доведеться знов переходити на “генераторну економіку”, ситуація буде більш-менш позитивною, але не більше того.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Чому так?
Почнемо з глобальних трендів. Спад, який почався декілька років тому, поки що не зупиняється. Свіжі повідомлення від ІТ-гігантів невтішні: знову скорочення.
Наприклад, Мета скорочує 5% персоналу у спробі підвищити ефективність. Microsoft планує цього року скоротити близько 2300 осіб, або 1% від загальної чисельності команди. Це на додачу до тих 4000 фахівців компанії, що були скорочені 2024 року, і 10 000 працівників, яких звільнили 2023 року. Amazon теж планує скорочення під 15 000 працівників, а Gоogle рішуче налаштований на оптимізацію кількості персоналу — вже скоротивши 10% керівників. Що далі?
За https://layoffs.fyi/ у 2024 році компанії скоротили більше 150 тисяч фахівців. Хоча це менше, ніж в 2023 році (264,220) або 2022 році (165,269 ), тренд все ще залишається негативним, причому значущо негативним.
І 2025 рік його продовжує — наразі маємо 5200 скорочених фахівців, 3600 з яких “на рахунку” Мети. Хто наступним буде скорочувати тисячі працівників? — не знає ніхто.
Показово, що скорочення йдуть по всьому світу — Берлін. Тель-Авів, Ванкувер… і стосуються різних професійних сфер — фінанси, рітейл, енергетика. Тобто, немає поки “безпечних місць” де б фахівці гарантовано спокійно могли працювати, незважаючи на економічні новації, вибори та інавгурації, війни, пожежі та інші катаклізми.
Україна навряд чи в останні роки могла претендувати на призове місце в рейтингу спокійних та комфортних країн. Тому не доводиться дивуватись тому, що і українські компанії (навіть за участі іноземних замовників або інвесторів) оголошують про скорочення або трансформації бізнесів. За останні місяці таких гучних заяв було декілька.
Наприклад, нещодавно компанія SQUAD оголосила про скорочення 130 фахівців. Показово, що у 2024 році компанія зайняла третє місце в рейтингу «Найкращі ІТ-роботодавці 2024» у категорії «800–1500 спеціалістів», але справи пішли на гірше, і ось результат.
В листопаді 2024 року майже стільки ж фахівців (20% або 120 співробітників) скоротили в MacPaw. Майже одночасно і теж на 20% скоротили команду в RIA.
В грудні сумні новини озвучили у Reface — вона скоротила 35% команди.
В січні окрім SQUAD про скорочення оголосила airSlate — це 20 працівників в різних локаціях.
Судячи з поточної ситуації, базовим завданням 2025 року буде утримання позицій та намагання зробити хоча б невеликий крок уперед без відкочування назад. Таке собі стабильне плато з невеликою позитивною динамікою — мрія багатьох СЕО українських ІТ-компаній. Тим більше, що глобальна ситуація не дає змоги очікувати на міжнародну підтримку та залучення інвесторів.
Що чекає на українських ІТ-роботодавців всередині ринку праці?
З одного боку, враховуючи двократне падіння кількості вакансій та неможливість для фахівців виїхати за кордон у пошуках інших альтернатив працевлаштування, кількість відгуків на вакансії зросла, і у роботодавців є можливість “поперебирати”, особливо коли вакансія приваблива, або фахівців багато, а пропозицій не дуже. Тим не менш, якісні фахівці залишаються у дефіциті.
Глобально ситуація на ринку у 2025 році навряд чи зміниться.
Два фактори можуть негативно вплинути на неї (з точки зору роботодавців):
-
1
Посилення активності у військових діях і, відповідно, активізація мобілізаційних заходів від представників держави. Термін “бусифікація” вже поповнив словники українців минулого року. Наразі завершення терміну бронювання знов провокує катаклізми — черги в ТЦК та на ВЛК, зміни та поправки до змін у законодавстві… Звісно, багато ІТ-фахівців працюють віддалено та поза списками до ТЦК. Але треба брати до уваги, що за ці роки держава так і не змогла систематизувати мобілізаційні стратегії та зробити їх прозорими для бізнесу. Отже, багатьом роботодавцям, які працюють “вбілу” в 2025 році і мають айтівців у складі департаментів ІТ або на проектах, можливо, доведеться несподівано дізнаватися погані новини про працівників, які раптово були мобілізовані. Іноді навіть ті, що були заброньовані або непридатні за станом здоров’я. Ризики існують.
-
2
Другий фактор діаметрально протилежний до першого, але все одно негативний. Завершення війни та відкриття кордонів можуть призвести до масового відтоку ІТ-фахівців за кордон. Наразі в індустрії працюють десь 250 000 осіб, за різними прогнозами виїхати можуть від 20 до 75 000 айтівців. Якщо врахувати, що до повномасштабного вторгнення айтівці були наймобільнішою частиною ринку праці і, завдяки залученню в міжнародні команди, могли жити і працювати за кордоном, то обмеження на виїзд стало дуже болісним. Як в сенсі неможливості працювати на іноземних замовників або в закордонних локаціях компанії, так і можливість просто мандрувати чи “псіханути” та поїхати назавжди. На спеціалізованих ресурсах топіки про релокацію завжди збирали сотні коментарів, в тому числі і жалібних. Тому багато хто поїде не від того, що тут погано, але від отого відчуття замкненості, майже ув’язнення. Можливо, потім повернуться, але на це не варто розраховувати з вірогідністю 100%. Тим більше, що компанії-аутсорсери поки теж не можуть розраховувати на цікаві контракти або залучення нових клієнтів. А продуктовий бізнес через загальну нестабільність має жити у форматі “тут і зараз”. І глобальна перспектива професійного зростання саме в Україні багатьом фахівцям видається примарною.
І ще одна проблема, яка поки не є нагальною, але з часом стане такою — “криза джунів”. У тяжкі часи компанії намагаються наймати фахівців, яких довчати треба мінімально, і ніхто не хоче вкладатися у довготермінове та дороговартісне навчання. Іноді у компаній такої змоги банально нема. Зараз така ситуація присутня, причому вже третій рік.
Але є ще один негативний “джуновий тренд” — демографічний. Українці і так не люблять технічні професії, тому абітурієнтів на інженерні та складні факультети представники вишів шукають “днем з вогнем”. В ІТ багато хто йшов за високою зарплатнею більш ніж за покликанням. Тому, коли ця “морквина” зменшилася, бажаючих “увійти в ІТ” через навчання у спеціалізованих вишах, стало менше — в 2024 році три ІТ-спеціальності увійшли до десятки найпопулярніших серед вступників: «Комп’ютерні науки» (4 місце), «Інженерія програмного забезпечення» (7 місце) та «Кібербезпека та захист інформації» (10 місце), але в кожній із них відбулося зменшення кількості студентів.
І тут маємо два клопоти водночас — менше бажаючих вчитися на ІТ-спеціальностях і зменшення кількості студентів загалом, яке, в свою чергу, має теж 2 причини — демографічний спад, в який входить наше студентство (зниження народжуваності останні 15 років починає впливати на кількість школярів та студентів) і поточна ситуація, коли батьки вивозять за кордон дітей з міркувань безпеки (особливо хлопців 15-17 років), і намагаються влаштувати їх на навчання до європейських закладів освіти. Таким чином, в стратегічній перспективі українським роботодавцям не варто розраховувати на велику кількість джунів, бо їх не буде суто фізично. Вже зараз середній вік айтівця — 31,5 рік, і ця цифра з року в рік зростає.
Тому у 2025 році не варто розраховувати на зростання кількості людей в ІТ, а також на мультиплікацію їх лояльності. Зменшення зарплати, незрозумілість перспектив, неможливість працевлаштуватися новачкам і знайти щось більш привабливе фахівцям з досвідом — все це не дає великих надій.
В 2024 році почався відтік зі сфери інформаційних технологій тих, хто хотів “увійти в ІТ” через те, що їх попередні нетехнічні сфери — маркетинг, бухгалтерія, продажі тощо — в ІТ виявилися більш востребуваними, ніж, наприклад, тестувальники без досвіду.
Ще одним трендом цього року може стати збільшення кількості жінок на раніше типово чоловічих технічних вакансіях. Можливо, це потроху зруйнує токсичні варіанти “бро-культури”, яка зневажливо ставилася до жінок за замовчуванням. Крім того, тренд на повернення фахівців в офіси не буде успішним для чоловіків, які не готові їздити на роботу з ризиком зустрітися з представниками ТЦК. А наразі все більше вакансій пропонують гібридний або офісний формати співпраці.
Що буде далі?
З можливих напрямків, що матимуть розвиток всередині галузі, першим на думку спадає мілтек, і зрозуміло чому. Вже зараз існує багато стартапів і продуктових компаній, які успішно працюють в цьому напрямку — як програмно, так і апаратно.
До них дотичні кібербезпека та боротьба з інформаційними вкидами та фейками.
На часі активна співпраця з ШІ та аналітика даних.
Цивільною альтернативою може стати автоматизація (нестача людей активує цю проблему), причому у багатьох сферах — від ERP-систем та бухгалтерського обліку до автоматизації виробництва, логістики, інших бізнес-систем та напрямків В2С. Стратегічно нам знадобиться автоматизація навіть по домівках, тому що стрімке старіння нації та збільшення кількості людей, які після поранень не зможуть буть 100% фізично активними, потребуватимуть систем “розумний дім”, піклувальних напрямків тощо.
Ну і психологічний стан, який наразі присутній у більшості українців, робить величезним попит на психологічні сервіси, програми психологічної підтримки тощо.
Перелічені вище напрямки можуть бути розвинені як швидко і локально — для реалізації найбільш нагальних викликів — так і більш глобально і стратегічно для вирішення проблем на загальнодержавному рівні з можливим лобіюванням інтересів на рівні міністерств та глобальних колаборацій. Варто лише системно підходити до поточних викликів із урахуванням загроз та нестабільностей нинішнього часу.
2025 рік легким не буде точно — але ніхто цього від нього і не очікує. Треба звикнути грати “вдовгу”, але не втрачаючи гнучкості та можливості залучати неочікувані та іноді парадоксальні інструменти, партнерів та підходи. Інакше ніяк.
