Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Інноватори та консерватори: чому європейська платіжна інфраструктура поступається українській

Кирило Тарнопольський
Кирило Тарнопольський CEO Solidgate
18 листопада 2022 8 хвилин читання

Українці, що тимчасово виїхали за кордон з початку війни, зіткнулися з тим, що європейська платіжна інфраструктура суттєво програє українській за якістю і швидкістю. Розберемо більш детально, в чому причина європейського скептицизму щодо інновацій у банкінгу, і що Україні можна зробити, щоби посилити свій розвиток у цій сфері.

До початку повномасштабної війни більшість українців подорожували Європою як туристи. Після 24 лютого ситуація змінилася. Станом на початок жовтня в Європі тимчасово знайшли притулок 7,6 млн українців, звітує ООН. Люди, які втекли від війни, зіткнулися з європейськими реаліями вже не як туристи, а як громадяни, нехай і тимчасові.

Європейська платіжна інфраструктура неприємно здивувала багатьох і це очікувано. Складнощі з оплатою покупок карткою, неможливість P2P-переказів, відсутність опцій оплати держпослуг онлайн — це реалії платежів у більшості країн ЄС. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, розглянемо кілька гілок європейської платіжної інфраструктури детальніше. 

Особливості платежів в офлайні 

Якщо ви потрапите у великий європейський супермаркет, готель або ресторан, проблем не виникне — практично скрізь можна оплатити будь-які послуги карткою. Чого не скажеш про маленькі магазини або невеликі сервіси — чи то оренда авто, чи то хімчистка. Будь-який європейський малий бізнес, як у мегаполісі, так і в невеликому місті, не надасть вам можливості використовувати картку для оплати. А якщо надасть, то з певними умовами.

У чому причина? По-перше, у невеликих містах карткове покриття часто відсутнє. По-друге, картковий еквайринг у Європі досить дорогий — може займати до 10% від суми транзакції, якщо йдеться про невеликі покупки. Таким чином, на невеликих чеках продавець лише втрачатиме гроші. Тож карткою ви можете заплатити лише за умови, що ваша покупка коштує понад 10 євро. Усе, що дешевше — лише готівка.

Європейський Центробанк у звіті підрахував, що 2020 року 73% покупок в офлайні все ще здійснювалися за допомогою готівки. Для порівняння, НБУ констатував, що в Україні того ж року безготівкові розрахунки становили 87% від усіх операцій із банківськими картами (під усіма операціями Нацбанк має на увазі як безготівкові, так і з отримання готівки з карток). 

В Україні ми звикли до можливості оплатити карткою будь-яку покупку або послугу, незалежно від вартості, а там, де немає такої можливості, завжди можна відправити потрібну суму на карту. З такою опцією в Європі теж не все добре. 

Peer-to-peer транзакції 

Як загальноєвропейське, так і локальне законодавство більшої частини країн ЄС побудовані так, що банкам невигідно підтримувати прямі перекази від одного користувача до іншого через банківський застосунок. У P2P-платежів високий ризик непрямого порушення низки законів, а також вимог комплаєнсу та Anti-Money Laundering. Крім того, малий і середній бізнес теж зазнає збитків від прямих переказів, як і у випадку з офлайн-платежами. Максимум, що вдасться користувачеві, — надіслати гроші на картку того самого банку, як у нього.

На цьому полі останніми роками намагаються грати необанки — Revolut, N26, Chime та інші. Незважаючи на те, що їм вдається залучати мільйони користувачів, більша частина платоспроможного населення Європи все ще віддає перевагу більш консервативним банкам. Для таких банків пріоритет — чітке дотримання законодавства, а не збільшення кількості клієнтів та їхній комфорт. 

Альтернативні методи платежів

На відміну від нашої країни, де основний інструмент оплати онлайн — картка, у більшості європейських країн популярними є альтернативні платіжні методи: це переважно банк-трансфери, які здійснюються через спеціальні системи. У Польщі це Blik, у Німеччині — Sofort, у Нідерландах — iDEAL.

Ці платіжні системи не використовують кредитні картки користувачів, а проводять оплату безпосередньо з банківського рахунку. У такого підходу є безумовний плюс — дані карти залишаються збереженими, оскільки не використовуються в проведенні платежу. З іншого боку, якщо у вас немає рахунку в локальному банку, купити щось онлайн за допомогою цього методу буде проблематично.

А якщо захочете скористатися електронним гаманцем — теж не скрізь спрацює. Google Pay і Apple Pay істотно програють за проникненням у Європі тому ж PayPal. Онлайн-ритейлери не поспішають інтегрувати ці платіжні функції, незважаючи на те, що це не несе жодних додаткових витрат для бізнесу. 

Якщо заплатити за покупку в онлайн-магазині ще можна спробувати, то про оплату державних або комунальних послуг за допомогою цифрових інструментів можна забути. Усе — від рахунків за воду і світло до податків і штрафів — можна оплатити тільки безпосередньо в банку.

У деяких скандинавських країнах ще можна знайти більш інноваційні методи оплати держпослуг, але для всієї Європи це, скоріше, виняток із правил. Система на кшталт нашої «Дії» для європейців поки недоступна. У чому причина такого обмеженого підходу до використання інноваційних технологій у країнах із рівнем ВВП, який значно перевищує український? 

Регуляторні і технічні обмеження 

Перша перешкода на шляху інновацій — технічна неадаптивність. Європейські банки здебільшого — великі й неповороткі. Вони почали впроваджувати софт ще в 70-80-х роках, і користуються ним досі. Внесення будь-яких змін і нових функцій у їхні legacy-системи обійдеться в сотні мільйонів євро і займе роки. Очікувано, що європейські банки таким змінам чинять опір. Крім того, масштабні та застарілі legacy провокують високу вартість еквайрингу в офлайн-платежах. Бізнеси з низькою маржинальністю зазнають збитків і не можуть собі дозволити проводити карткові платежі.  

Українська банківська система набагато молодша і це її перевага. Банки, які лише почали з'являтися в 90-х і нульових, за два десятиліття впровадили практично всі можливі інновації, залучаючи цим дедалі більше клієнтів. 

Друга причина — регуляторні обмеження. У Європі банківська система регулюється на кількох рівнях — від загальноєвропейського до локальних Центробанків країн. Усе це накладає дуже багато обмежень і вимог до гравців ринку. Таким чином, європейські банки сфокусовані не на розширенні клієнтської бази, а на тому, щоби максимально дотримуватися букви закону. А впровадження нових функцій і послуг, які, здавалося б, повинні були полегшити життя користувачеві, не в пріоритеті.

Наприклад, банки не реалізують функцію P2P-переказів через неузгодженість локальних законодавств різних країн. Ба більше, іноді в межах однієї країни банки погано скоординовані між собою.

В Україні банківське законодавство все ще більш гнучке, незважаючи на те, що ми як країна взяли на себе зобов'язання поступово імплементувати загальноєвропейські норми у сфері платежів. Українські банки більш клієнтоорієнтовані, і знаходять можливості організувати комфортну взаємодію з клієнтами, при цьому дотримуючись закону. 

Що ми можемо поліпшити? 

Головний світовий тренд у платежах — прагнення до cashless. Незважаючи на низку проблем у Європі в цілому, є країни (Данія, Швеція, Естонія) які просунулися в плані безготівкових платежів набагато далі, ніж інші країни Західної та Східної Європи. Наприклад, у скандинавських країнах держава зобов'язує продавців приймати оплату готівкою тільки через спеціальні апарати, які приймають готівку і реєструють її в системі. Це стимулює і бізнес, і покупців переходити на безготівковий розрахунок — так простіше і зручніше для обох сторін. 

Примус з боку держави — навряд чи найкращий для України шлях, але ми могли б перейняти цей вектор у бік cashless за допомогою інших інструментів. Наприклад, створити локальну систему банківських переказів, аналог польського Blik, яка б дозволяла в обхід Visa і MasterCard здійснювати перекази між банками за мінімальними тарифами. Це істотно знизило б собівартість платежів і стимулювало бізнес приймати більше безготівкових оплат, що зробило б Україну ще ближчою до cashless-економіки. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Чому під час війни і атак по енергетичній інфраструктурі варто використовувати електронні документи

Владислав Миронович 2 грудня 2022 18:00

Як Україні втримувати таланти в умовах війни та після перемоги

Юлія Лапко 2 грудня 2022 16:00

План безперервності бізнесу: ключові поради, як досягти стійкості

GlobalLogic Ukraine 2 грудня 2022 13:30

Корисні сервіси, які спростять життя українським експортерам

Володимир Жиляєв 1 грудня 2022 16:00

Навіщо та як запровадити Customer Success: досвід NetHunt CRM

Владислав Миронович 1 грудня 2022 14:00