Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Інформаційний фронт: як росія поширює дезінформацію в Україні

Яніна Шабанова
Яніна Шабанова Комунікаційна менеджерка SocialBoost та 1991 Accelerator
10 грудня 2022 7 хвилин читання

Ще два десятки років тому більшість українців не замислювалися про таке явище, як дезінформація, й здебільшого не перевіряли факти з різних каналів комунікації. Переважно, це було зумовлено відсутністю достатньої кількості незалежних, об'єктивних ЗМІ. Медіа, більшість з яких була політично заангажована, використовували свій вплив для пропагування необхідних повідомлень та інформаційної дезорієнтації населення. Дезінформаційна хвиля втратила потужності після першої гучної революції, яка відбулася у 2004 році. Саме тоді почали з'являтися незалежні ЗМІ, які надавали інформацію правдиво та чесно. 

Комунікаційна війна: погляд у минуле

Протистояння України та росії на інформаційному фронті можна вважати складовою більш масштабної конфронтації росії та Заходу. На цю, здебільшого дезінформаційну, війну країна-агресор завжди витрачала великі кошти. Так, за даними аналітичного центру Debunk, у 2021 році з держбюджету росії на ЗМІ було виділено понад 1,5 мільярда доларів США.

Однією з основних тем російської пропаганди на території України завжди була так звана доктрина «русского мира», згідно якої «русскими» вважаються три категорії населення світу: 

  • етнічні росіяни, незалежно від місця проживання
  • російськомовне населення будь-якої національності
  • співвітчизники, які коли-небудь проживали на території Російської імперії, СРСР, а також їхні нащадки

Відповідно, росія пропагувала те, що російськомовні українці є росіянами. Доктрина також мала на меті відновлення територій росії до кордонів СРСР. 

Своїми постійними дезінформаційними діями та фальсифікаціями росія намагалася й продовжує робити спроби створити ілюзію колишньої величі, а також уникнути відповідальності за скоєні неправомірні дії. Доволі гучним прикладом створення ілюзії своєї значущості стала підробка світлин візиту російського патріарха до Харкова у 2011 році із домальованими мирянами, які нібито радо зустрічали релігійного пропагандиста.

Потужна дезінформаційна кампанія відбулася і у зв'язку зі збиттям літака MH17, де росія застосувала широкий спектр заходів, щоб приховати свою причетність до злочину. 20 грудня 2017 року представники Комітету з розвідки та безпеки парламенту Великої Британії підкреслили, що росія веде інформаційну війну в масовому масштабі, намагаючись переконати весь світ, що вона не несе відповідальності за збиття літака MH17.

Медіаінструменти дезінформаційного впливу

Найпопулярнішими каналами впливу російських пропагандистів є Sputnik, RussiaToday, Ria Novosti, LifeNews. Саме вони на постійній основі формують дезінформацію хвилю, намагаючись переконати світову спільноту у правильності дій російського керівництва. росія протягом багатьох років приховано підтримувала та фінансувала своїх агентів в Україні (Віктора Медведчука, Євгена Мураєва тощо), які були власниками численних проросійських ЗМІ: Перший незалежний, 112, ZIK, NewsOne, Наш, онлайн-видання «strana.ua», «vesti.ua».  

Окрім цього, росії вдавалося залучати до своєї дезінформаційної діяльності західні медіа: BBC News, Reuters, AFP. Незважаючи на заявлені високі стандарти, ці ЗМІ виявилися не готовими до інформаційної війни і тривалий час поширювали російську пропаганду. Допомагали їм в цьому й західні PR компанії, які просували необхідні російські наративи. 

Дезінформаційна війна 2022-го року

З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України у лютому 2022 російська дезінформаційна кампанія розгорнулася в нових небувалих масштабах, адже тепер країні-агресору ледь не щодня доводиться знаходити нові пояснення своїм протиправним діям.

Складність полягає ще й в тому, що вигадувати іншу реальність російським пропагандистам доводиться не лише для західного світу, але й для самих росіян, аби виправдати втрати серед військових, різку зміну ставлення більшості країн до росіян та масове блокування їх діяльності, пересування тощо.

Набув розголосу факт поширення сфабрикованого проєкту держбюджету на окупованих територіях, де російські пропагандисти зімітували незаконні референдуми. У неіснуючому держбюджеті начебто було зазначено, що окуповані території позбавлені державного фінансування на 2023 рік. Також росіяни намагалися переконати місцевих жителів, що в Україні визнають «зрадниками» всіх, хто залишився в містах окупації й згодом вони будуть покарані за колабораціонізм. 

Неодноразово пропагандисти намагалися дезінформувати громадськість неправдивими фактами про ситуацію на фронті, зокрема, щодо звільнення українських територій. Так, прокремлівські медіа свого часу стверджували, що журналісти CNN спростували заяву Києва про оточення українськими військовими російської армії в Лимані. Згідно їх інформації, це не українська армія витіснила російських військових, а вони самостійно вирішили відійти на значно «вигідніші позиції». Таким чином росіяни пояснили свої поразки. 

Вибухи на Кримському мосту теж стала мішенню для дезінформаційних обстрілів. Росіяни поширювали тезу про те, що частковий обвал мосту відкриє для росії вікно можливостей для початку великої війни проти України. В такий спосіб пропагандисти намагалися дезінформувати світову спільноту і сформувати образ України, як держави, яка чинить терор проти росії та російських інфраструктурних об'єктів. Єдине «але» росіяни не врахували: мова йде про інцидент на незаконно спорудженому мосту в територіальних водах України, які були окуповані росією у 2014. 

Українське медіапротистояння

Дезінформація — потужна зброя, якою росія користується постійно та ціленаправлено. Для того, аби чинити опір та перемагати на цьому фронті, в Україні, перш за все, мають з'явитися відповідальні за контроль над інформацією особи та структури. Зокрема, омбудсмен з питань інформації, який буде займатися моніторингом інформаційного простору, перевіркою інформації, розглядом справ щодо дезінформації. Також необхідно забезпечити функціонування незалежної організації, створеної журналістами на підставі закону, які будуть відповідальні за дотримання етичних стандартів журналістської діяльності. 

Серед організацій, які нині діють на території України та займаються питаннями дезінформації та якісної роботи ЗМІ є Центр протидії дезінформації, Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації. Одним з найновіших тематичних проєктів є REALIES, створений betterplace lab разом з 1991 Accelerator. Він направлений на підтримку представників українського громадянського суспільства, які протидіють дезінформації. 

Україна має пройти чималий шлях для того, аби сформувати на рівні держави необхідний інформаційний захист, який буде діяти постійно й максимально унеможливить існування дезінформаційних медіа. Однак вже зараз нам є, чим пишатися, адже за останні місяці самі українці, а також численні засоби масової інформації проявили неабияку свідомість й стали на захист країни, створивши потужний інформаційний фронт. 
Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

СБУ викрила масштабну ворожу ботоферму у Запоріжжі

Руслан Сорока 9 годин тому

Як працює військова система Delta. Головне з інтерв'ю Ярослава Гончара з «Аеророзвідки»

Олександр Тартачний 18 годин тому

Допомога Україні і неоднозначна репутація на Заході: чим відома компанія Palantir

Олександр Тартачний 6 лютого 2023 09:00

Окупанти відключили мобільний інтернет на Луганщині

Руслан Сорока 2 лютого 2023 19:16

Мільйон DDoS-атак та рекордне 29-денне протистояння: як атакували росію на кіберфронті

Владислав Миронович 31 січня 2023 15:35