Хто вони — люди, що скеровують на Україну російські ракети. Головне з розслідування Bellingcat

10 жовтня російські терористи влаштували один із наймасштабніших обстрілів українських міст та інфраструктурних обʼєктів. Того дня окупанти запустили по території України 87 ракет, з яких українські сили ППО збили половину. Обстріли та атаки іранських дронів продовжилися наступного тижня — їхньою метою лишаються обʼєкти критичної інфраструктури, житлові будинки та дитячі майданчики. 

Але хто саме скеровує російські високоточні (і не дуже) ракети? Bellingcat провели розслідування, завдяки якому виявили секретний підрозділ Головного обчислювального центру ЗС росії, яке визначає польотні завдання для цих ракет, та знайти 30 співробітників підрозділу — військових інженерів з tech-бекграундом. 

Bellingcat стверджує, що зіставлення дзвінків з обстрілами підтверджує участь цих офіцерів у терористичних актах, що призвели до загибелі мирних українців. 

З повним текстом розслідування та зібраними доказами можна ознайомитися тут. Для своїх читачів SPEKA переклала ключові тези з розслідування. 

Убивці на відстані: імена та обличчя

Щоб знайти людей, відповідальних за запуски ракет по українських містах, у Bellingcat проаналізували дані випускників провідних російських військових інститутів, які повʼязані з відповідними напрямами — побудовою ракет та їхнім наведенням. 

Серед цих випускників їм вдалося вирахувати деяких, хто працює у Головному обчислювальному центрі Збройних сил. Аналітики припустили, що саме цей центр може виконувати роль вирахування траєкторій керованих ракет, хоча і зазначають, що у відкритих джерелах інформації про нього майже немає. 

Цікавий факт, який виявили дослідники:

Що насправді робить таємничий ГОЦ та його команда 

Офіційно функції ГОЦ звучать як «надання ІТ-послуг» та «автоматизація» Збройних сил росії. Попри те що він заснований ще у 1963 році, цей інститут вкрай рідко згадують російські медіа. 

Bellingcat також проаналізували відомих співробітників ГОЦ і отримали такі дані: 

Начальник центру — генерал-майор Роберт Баранов. Завдяки аналізу його дзвінків від 24 лютого до кінця квітня 2022 року дослідники побачили, що щоразу перед відомими запусками крилатих ракет йому телефонували з певного номера. 

Вдалося визначити, що номер належить полковникові Ігорю Багнюку. Він також зареєстрований за тією самою адресою, що й решта відомих співробітників ГОЦ. 

Аналітикам також вдалося простежити звʼязок між конкретними підрозділами ГОЦ та виявити кореляцію між типом ракет, які запускалися по Україні, та конкретними співробітниками центру. 

Відповідальні за «Калібри» та Х-101

За даними аналітиків, ГОЦ складається з трьох команд, кожна з яких програмує траєкторії польоту конкретного типу високоточних ракет:

Як російські офіцери пояснили свою діяльність дослідникам

Партнер розслідування, видання The Insider, звʼязався з особами, телефони яких вдалося отримати аналітикам. Усі ці особи визнали, що ці телефонні номери належать саме їм, але категорично заперечували, що працюють у Головному обчислювальному центрі та мають стосунок до обстрілів України.

Про свій вид занять вони говорили наступне: 

Решта використовували найрізноманітніші види занять — від «навчаюся програмувати на Python» до «у мене квіткова крамниця». 

Проте один із інженерів погодився поділитися з аналітиками на умовах анонімності деякою контекстною інформацією та кількома фотографіями маршрутно-обчислювального блоку ГОЦ перед будівлею Міністерства оборони у Москві.

 Bellingcat визначив, що фото зробили у внутрішньому дворі будівлі Міноборони на Знамєнці:

Хто керує наведенням ракет

Безпосередній командир підрозділу наведення ракет ГОЦ — полковник Ігор Багнюк.

Він народився 1982 року в Ризі, 2004 року закінчив Серпуховську філію Академії РВСН, що спеціалізується на інформаційних системах для російських ракет. Багнюк служив у військовій частині 29692 під Володимиром, але не пізніше 2010 року, його не перевели до Москви для служби в ГОЦ.

На його фотографії, отриманій від одного із співробітників ГОЦ, видно, що Багнюк нагороджений медаллю «За участь у бойових діях у Сирії». Цю медаль вручають російським військовослужбовцям з 2015 року. 

Обстріли України: хронологія

Перші дзвінки між Багнюком та його підлеглими, які збігалися із хронологією обстрілів, дослідники зафіксували 13 березня 2022 року. Але найбільше цікавили Bellingcat дні перед атаками 10-11 жовтня. 

До 2 жовтня дзвінків не було майже два тижні, що узгоджується з відсутністю повідомлень про застосування крилатих ракет. 

Від 2 жовтня вони зафіксували підвищення активності дзвінків, яке досягло піку 9 жовтня. Це свідчить про те, що планування ударів 10 жовтня розпочалося приблизно за тиждень, що відповідає розвідувальній інформації, отриманій українською владою. Також це означає, що атака на енергетичну інфраструктуру України не могла бути наслідком підриву Керченського мосту в Криму 8 жовтня 2022 року.

9 жовтня безпосередньо перед ракетними ударами, що розпочалися о 15:00, Багнюк послідовно телефонував трьом офіцерам-інженерам із групи ГОЦ, кожен з яких спеціалізується на одному з трьох типів крилатих ракет.

О 15:17 Багнюк зателефонував капітану Олексію Михайлову, члену підгрупи, що спеціалізується на ракетах наземного базування до комплексів «Іскандер».

За кілька хвилин він зателефонував майору Матвію Любавіну, одному зі старших інженерів підгрупи ракет морського базування «Калібр».

Він зателефонував Любавіну на стаціонарний робочий телефон. Це засвідчує, що той був на робочому місці у неділю вдень.

Після майже двогодинної паузи Багнюкові о 17:10 зателефонував один із заступників командира ГОЦ полковник Євген Капшук.

Відразу після розмови з начальником Багнюк зателефонував старшому лейтенанту Ользі Чесноковій, члену підгрупи, що спеціалізується на крилатих ракетах повітряного базування Х-101. Багнюк двічі поспіль телефонував Чесноковій о 17:16 та 17:17, а потім передзвонював своєму начальнику полковнику Капшуку о 17:20. Таким чином, між 15:17 та 17:17 полковник Багнюк зв'язався з офіцерами кожного з підрозділів, що спеціалізуються на трьох типах ракет, які запустять за цілями в Україні наступного ранку.

Потім Багнюк вирушив із заміського будинку на околиці Москви до свого кабінету на Знамєнці, 19. Метадані вишок стільникового зв'язку показують, що він залишався на робочому місці до пізнього вечора. Востаннє він зателефонував начальнику ГОЦ генералу Баранову о 21:15, після чого поїхав додому. Багнюк повернувся на робоче місце о 5:30 10 жовтня.

Своїм командирам — генерал-лейтенанту Баранову та полковнику Капшуку — Багнюк телефонує рідко, зазначають дослідники. Огляд його дзвінків вищому керівництву ГОЦ показує зв'язок між ними і масштабними ракетними ударами. Наприклад, востаннє перед жовтневим обстрілом Багнюк розмовляв із генералом Барановим 10 вересня о 12:41. 

Як наводять ракети на українські міста

Важливу роль у наведенні ракет відіграють навігаційні системи, в яких головки самонаведення та навігаційні датчики коригують курс польоту відповідно до запланованого маршруту.

Маршрут складається з навігаційних точок, зонального ухилення від ППО та завершальної фази: навігації у цільовій зоні та розпізнавання об'єкта ураження. Для цього використовують кілька рівнів даних.

Вхідні дані складаються з різних мап та моделей місцевості, рельєфів та описів об'єктів. Їх вводять до баз даних різних видів Збройних сил, одна з яких — система супутникової розвідки ГРУ. Коли всі дані зібрані, комп'ютери повинні розрахувати маршрут польоту, який завантажується у крилату ракету перед стартом.

Зазвичай заздалегідь запланований маршрут польоту зберігається на великих знімних носіях пам'яті на кшталт захищених USB-накопичувачів, які передаються озброєними кур'єрами у спеціальній валізці.

Отримують ці дані або частина ВМФ з кораблями та підводними човнами, оснащеними пусковими комплексами для ракет «Калібр», або частина ВКС із літаками, здатними нести крилаті ракети, або армійські ракетні частини з ВТРК «Іскандер».