Гральний економічний тил: чому гемблінг потрібен Україні під час війни
Перші вибухи 24 лютого 2022 року обірвали сон, безпеку та звичне життя мільйонів українців. Звичний ранковий скролінг соцмереж перетворився на постійний моніторинг новин, а прогулянки – на шлях до укриття.
Вибухи обірвали й стабільну роботу та плани на розвиток багатьох українських бізнесів. Особливо складно було галузям, які миттєво стали не на часі — як от гральний ринок.
Після його легалізації у 2020 році складнощів додавала пандемія коронавірусу. А після адаптації до роботи у новій реальності, вона знову змінилася. Цього разу через повномасштабну війну. Ідеальні умови для того, щоб здатись. Але ні: гральний ринок не тільки не припиняє роботу, а й приносить користь державі під час війни. Як –розбиралися у матеріалі.
Економічний гральний тил
У 2022 році від гемблінг галузі надійшло 1,116 млрд грн до Державного бюджету. За даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) це становить 98% від довоєнного плану. Ба більше, минулоріч до КРАІЛ надійшло 667 заяв про отримання ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор. 50% від кількості виданих ліцензій та дозволів було видано саме під час воєнного стану.
Хоч у 2022 році на ринок вплинула війна, але галузь продовжила налагоджувати міжнародну співпрацю, брати участь у заходах та посилювати галузь. Зокрема, за минулий ринок Комісія:
- Була прийнята до організації європейських органів-регуляторів GREF (Gaming Regulators European Forum);
- Взяла участь у міжнародній щорічній конференції Європейського форуму регуляторів азартних ігор;
- Стала членом Міжнародної асоціації регуляторів азартних ігор IAGR;
- Підписала меморандум про взаєморозуміння та співпрацю разом зі Службою контролю за азартними іграми Міністерства фінансів Литовської Республіки;
- Долучилась до засідань GREF з питань правозастосування.
Початок повномасштабної війни додав ще один важливий пункт у роботі з міжнародною спільнотою — розірвати стосунки з росією, якщо вони були, та донести необхідність цього кроку до всього світу.
Деякі компанії на ринок держави-терориста ніколи не виходили. Зокрема онлайн-казино COSMOLOT не тільки не працював з агресором, а й першим з легальних гемблінг-операторів відмовився від російськомовної версії сайту.
Як повідомив керівник операційного напряму COSMOLOT Дмитро Дяченко, компанія не надає послуг росіянам, й закликає кожного робити те саме.
Дяченко додає, що зараз фокусом українського гемблінгу стала перемога України. Зокрема галузь регулярно сплачує кошти за ліцензії та податки, допомагає Захисникам України та вимушеним переселенцям, аж до створення власних внутрішніх проєктів з допомоги людям.
«Сплачувати податки та ліцензії зараз неймовірно важливо, це — економічний тил та робота задля країни», – каже Дмитро Дяченко.
Мінус прибутки, плюс відповідальність
Гральний ринок України безперечно працює, однак не можна так просто взяти та бути функціональним на 100% під час війни. Галузь штормило, як погоду за вікном. Наземна галузь несла колосальні збитки: гральні зали закривалися то через комендантську годину, то через «прильоти» російських ракет.
Онлайн-гемблінгу теж не солодко. Українці і так не надто азартна нація, а після початку повномасштабної війни людям просто стало не до ігор. Ба більше, онлайн-гемблінг навіть міг наносити шкоди. Бо інколи нелегальні організатори азартних ігор, що працюють в Україні, перераховують гроші на росію.
Всі ці фактори похитнули функціональність легальних організаторів азартних ігор. Всі гравці ринку — від регуляторів до компаній, відзначили падіння активності гравців. За даними Ukrainian Gambling Council, трафік онлайн казино зменшився на 80% після повномасштабного вторгнення терористичної росії. Легальні організатори азартних ігор підтверджують: трафік впав у 5 разів, за даними COSMOLOT.
Щоб що, або чим допомагає гральний ринок Україні та українцям
Прибутки та пожвавлення на гральному ринку України почалося після деокупації Київщини. Саме тоді українці почали дозволяти собі відпочинок. А гра у цьому допомогла: за даними Гамбурзької медіашколи, за допомогою ігор можна подолати стрес.
Легальні азартні ігри в Україні це:
- надійний економічний тил від сплат податків та ліцензій;
- створення робочих місць у суміжних галузях як от IT, аутсорсинг, готельно-ресторанна справа тощо;
- посилення міжнародної співпраці;
- позиціонування грального ринку України як майбутнього європейського хабу гемблінгу.
Дмитро Дяченко підтверджує: гральний ринок зараз сумлінно працює на економіку. Для цього можна розглянути приклад. Вартість річної ліцензії на впровадження онлайн-казино коштує 23,4 млн грн. Помножуємо її на кількість легальних організаторів азартних ігор, додаємо сплату податків та отримуємо значну суму у держбюджеті.
Він додає, що COSMOLOT перерахував на потреби армії 500 тис. грн за день до повномасштабного російського вторгнення, а 24 лютого компанія перерахувала ще 500 тис. грн у фонд «Повернись живим».
З тих пір COSMOLOT на постійній основі допомагає наближати Перемогу. Зокрема 11 млн грн направили на закупівлі необхідних речей та обладнання для армії: машини для передової, дрони, тепловізори та ін. 4 млн грн надійшло у благодійні фонди, як от «Повернись живим» та UNITED24. Всього COSMOLOT перерахував на потреби ЗСУ понад 15 млн грн.
«Найпростіший шлях зараз — піти з українського ринку, не працювати в умовах війни та нестабільності. Але цей шлях не про свідомість та відповідальність. Ми навіть не допускали думки про те, щоб залишити Україну. Ми у COSMOLOT, та всі легальні організатори азартних ігор України зараз працюємо над єдиною метою: здолати ворога, кожен на своєму фронті: хтось на нулі, хтось у тилу», — резюмує Дмитро Дяченко.
