Головна валюта криптобірж — ліквідність. Як її забезпечують?

Що знаходиться “під капотом” криптовалютної біржі? У криптовалютних сервісах за виконанням ордерів з торговими книгами лежить складна механіка, що забезпечує безперебійне функціонування бірж.

Купівля та продаж цифрових активів — це лише верхівка айсберга. Але що насправді рухає цим ринком і гарантує його ліквідність?

Цей матеріал зазирає за лаштунки криптовалютних бірж і розбирає три ключові компоненти сучасних операторів цифрових активів: комісії за транзакції, пули та провайдерів ліквідності.

Джерела ліквідності для бірж

Досі існує розповсюджене упередження: якщо біржа невелика, значить, вона нежиттєздатна. Це не так. 

Ринкова позиція оператора цифрових активів визначається насамперед не обсягом торгів, а пропускною спроможністю біржі. 

Що ще більш важливо: успіх вимірюється якістю задоволення потреб цільової аудиторії. До таких потреб насамперед належать середні транзакційні витрати та ліквідність.

Якщо поглянути на п'ять популярних бірж, то можна побачити, що чим більша ліквідність необхідна для їх роботи, тим більше додаткових провайдерів вона залучає. І навпаки. 

Кожен із цих операторів відрізняється за обсягом торгів і, відповідно, доступними інструментами для забезпечення безперебійної торгівлі. Зокрема, в той час, як Gemini і Kraken підтримуються інституційними інвесторами, WhiteBIT з її більшим обсягом залучає власний майнінг-пул, окрім традиційних постачальників ліквідності,

Підписуйтеся на наші соцмережі

З іншого боку, що об'єднує всі біржі, так це структура транзакцій. І це питання більш глибокого розуміння unit-економіки. 

Економіка транзакційних комісій

Комісії — це фінансовий фундамент будь-якої криптобіржі. Вони не лише забезпечують основний дохід платформи, а й формують поведінку користувачів, впливають на ліквідність ринку та загальну ефективність торгівлі. Але як біржі визначають ці комісії, і які стратегії використовують, щоб залишатися конкурентоспроможними?

Більшість криптобірж працює за моделлю «мейкер-тейкер» (maker-taker), де розмір комісії залежить від ролі трейдера.

Як правило, комісія коливається у межах 0,05% – 0,25% від обсягу угоди, а для трейдерів з великими оборотами передбачені знижки.

Ця модель вигідна всім: трейдери отримують менші витрати за активні торги, а біржі стимулюють ліквідність і глибину ордербука. Найбільше виграють інституційні інвестори та «кити», які оперують великими сумами та шукають найвигідніші умови.

Щоб знайти баланс між доходами та утриманням користувачів, криптобіржі постійно вдосконалюють свою тарифну політику. Ось кілька популярних стратегій:

Із кожним роком біржі змушені адаптувати свою комісійну політику, адже конкуренція змушує знижувати тарифи та запроваджувати нові моделі. У перспективі варто очікувати ще більше інтеграції з DeFi, більш гнучких тарифних планів і боротьби за трейдерів через зниження витрат. Водночас головний виклик — знайти баланс між прибутковістю та доступністю, щоб залишатися фінансово стійкими та привабливими для користувачів.

Майнінг-пули як джерело ліквідності

Майнінг-пули давно стали основою криптоіндустрії, забезпечуючи стабільний випуск нових цифрових активів. Проте їхня роль виходить далеко за межі валідації блоків — вони відіграють ключову функцію у формуванні ліквідності на біржах.

Об’єднуючи потужності багатьох учасників, майнінг-пули збільшують ймовірність видобутку блоків, а здобуті активи часто одразу потрапляють на біржі. Це гарантує стабільний приплив ліквідності, зменшуючи дефіцит активів і підтримуючи ринок.

Крім того, майнінг-пули фактично виконують функцію маркет-мейкерів, адже більшість майнерів продає монети для покриття витрат. Це робить криптовалютний ринок більш стійким і передбачуваним навіть у періоди волатильності. Таким чином, майнінг-пули вже не просто видобувають криптовалюту — вони стали важливою фінансовою ланкою, яка підтримує стабільність та ефективність бірж.

Ліквідність: рушійна сила криптобіржі

Ліквідність — ключовий фактор, без якого жодна криптобіржа не може функціонувати. Вона забезпечує швидке виконання ордерів, стабільність ринку та безперебійну торгівлю. Однак її підтримка виходить далеко за межі майнінг-пулів і транзакційних механізмів.

Головну роль у цьому процесі відіграють маркет-мейкери — учасники, які постійно розміщують заявки на купівлю та продаж, підтримуючи активність торгових пар. Вони використовують алгоритмічні стратегії, що коригують попит і пропозицію, запобігаючи різким ціновим коливанням. На централізованих біржах (CEX) ліквідність забезпечують великі фінансові компанії, що керують глибокими пулами активів, тоді як у DeFi-платформах (DEX) цю роль виконують автоматизовані маркет-мейкери (AMM), дозволяючи звичайним користувачам отримувати дохід за внесення активів у ліквідні пули.

Сильні ліквідні провайдери сприяють стабільності ринку, запобігаючи раптовим стрибкам цін і поліпшуючи досвід трейдерів. Висока ліквідність гарантує біржам фінансову стійкість, а користувачам — ефективні умови торгівлі. Це не просто технічний параметр, а життєва сила, що визначає успіх біржі.

Висновок: що насправді “живить” криптобіржі

Транзакційні комісії, майнінг-пули та постачальники ліквідності – всі ці механізми працюють разом, забезпечуючи безперебійну роботу криптобірж, стабільність ринку та залученість користувачів. Саме вони перетворюють цифрові платформи для торгівлі на повноцінні фінансові екосистеми.

У тісній взаємодії ці складові формують ефективність та стійкість криптовалютних бірж, визначаючи їхню здатність до довгострокового розвитку. Із розвитком галузі будуть продовжуватися експерименти з новими моделями комісій, оптимізацією ліквідності та інтеграцією DeFi-рішень, що змінюватимуть правила гри на ринку.

Майбутнє належить тим платформам, які зможуть знайти ідеальний баланс між конкурентними тарифами, глибокою ліквідністю та ефективними стратегіями маркет-мейкінгу. Саме вони стануть опорою для трейдерів, інвесторів та інституційних гравців, гарантуючи їм впевненість у постійно змінюваній цифровій економіці.