Дмитро Запорожець йде з GitLab. Ось його прощальний лист
SPEKA переклала звернення Запорожця (далі – пряма мова).
Пам'ятаю, якось я сказав Сідові, що готовий присвятити GitLab десять років, рахуючи зі старту проєкту у 2011 році. Останні десять років були неймовірними. Минулого місяця, 14 жовтня 2021 року, ми з Сідом спостерігали на Нью-Йоркській біржі за перетворенням GitLab на публічну компанію. Сьогодні я хочу повідомити спільноті GitLab, що залишаю посаду віце-президента з інженерії (engineering fellow) GitLab Inc. Я виконав свій десятирічний план і відчуваю, що можу піти з посади, неймовірно пишаючись тим, чого GitLab вже досягла, і з вірою у її яскраве майбутнє.
У 2011 році я був розробником ПЗ і щодня працював над контролем версій. Тоді не існувало сучасного програмного забезпечення з відкритим кодом, яке можна було б запустити з власного сервера, і я скористався можливістю зробити щось корисне. Це почалося як хобі. Ми запустили проєкт разом з Валерієм Сізовим – пам'ятаю, як за чашкою кави обговорювали виклики та покращення, які хочемо втілити. Брейнштормити щодо проєкту, який так нас надихав, було неймовірним відчуттям.
Підписуйтеся на наші соцмережі
За той перший рік ми створили навколо проєкту функціональне ком'юніті. Я був вельми здивований, що долучилися стільки людей. Це дало мені наснагу і впевненість для подальшої роботи над проєктом. Кожен новий дописувач мотивував мене докладати більше зусиль.
У 2012 році я отримав імейл від Сіда, який повідомив, що створив GitLab.com. Він сказав «сподіваюсь, ти не проти». Правду кажучи, я зрадів, що його зацікавив GitLab. Я сподівався, що він залучить нових користувачів та дописувачів. Уявити не міг, що ми об'єднаємося і зробимо цей проєкт настільки популярним.
Я почав повноцінно працювати у GitLab у 2013 році. Нещодавно колега спитав, яку посаду я обіймав, коли прийшов у компанію на повний день. Я відповів, що моя посада називалася «Дмитро». Спочатку у мене не було офіційної посади. Моєю першою офіційною посадою у компанії був Chief Technology Officer. За той час відбулося чимало. Я написав багато коду, провів безліч запитів про злиття. Я досі тримаю лідерство за кількістю дописів у головному репозиторії. Я активно працював з першим фронтенд девелопером та першим UX дизайнером, і ми все розробляли з нуля.
У жовтні 2018 року компанія виросла до такого розміру, що СТО більше не міг писати код. Я перейшов на посаду інженера та займався кількома новими функціями продукту. У цей час будувати щось нове було так само важливо, як не зламати старе.
Бути частиною перетворення GitLab на DevOps платформу – дивовижний досвід. Від простого ПЗ для контролю вихідних кодів до платформи, яка допомагає швидше надавати краще програмне забезпечення. Я дуже радий, що був частиною шляху GitLab.
Для мене було честю допомогти Сіду продзвонити на відкриття Nasdaq у Нью-Йорку у минулому місяці і побачити, як GitLab стала публічною компанією. Те, що ми робимо в GitLab, було важливим для світу ще до того, як компанія стала публічною. Однак особиста зустріч у GitLab сповнила мене емоціями, і я точно знаю одну річ: світу не байдуже те, що ми тут робимо.
Я дуже вдячний усім, хто зробив внесок у GitLab. Я особливо хочу подякувати Валерію Сізову, Камілю Тршчинському, Доуве Маану, Філу Хьюзу, Стену Ху, Ремі Кутаблю, Роберту Шпайхеру та Шону Макгіверну, більшість із яких приєдналися назадовго до або після Y Combinator і підняли нашу продуктивність на новий рівень. Ви всі були так само захоплені продуктом, як і я, і було неймовірно працювати з усіма вами. І, звичайно, я хочу подякувати Сіду. Для мене було честю працювати з вами.
Дякую спільноті та всім, хто вірив, підтримував і розвивав GitLab. Вважаю, еволюція GitLab тільки почалася, і з нетерпінням чекаю нових досягнень команди та спільноти.
