Дмитро Запорожець йде з GitLab. Ось його прощальний лист
SPEKA переклала звернення Запорожця (далі – пряма мова).
Пам'ятаю, якось я сказав Сідові, що готовий присвятити GitLab десять років, рахуючи зі старту проєкту у 2011 році. Останні десять років були неймовірними. Минулого місяця, 14 жовтня 2021 року, ми з Сідом спостерігали на Нью-Йоркській біржі за перетворенням GitLab на публічну компанію. Сьогодні я хочу повідомити спільноті GitLab, що залишаю посаду віце-президента з інженерії (engineering fellow) GitLab Inc. Я виконав свій десятирічний план і відчуваю, що можу піти з посади, неймовірно пишаючись тим, чого GitLab вже досягла, і з вірою у її яскраве майбутнє.
У 2011 році я був розробником ПЗ і щодня працював над контролем версій. Тоді не існувало сучасного програмного забезпечення з відкритим кодом, яке можна було б запустити з власного сервера, і я скористався можливістю зробити щось корисне. Це почалося як хобі. Ми запустили проєкт разом з Валерієм Сізовим – пам'ятаю, як за чашкою кави обговорювали виклики та покращення, які хочемо втілити. Брейнштормити щодо проєкту, який так нас надихав, було неймовірним відчуттям.
За той перший рік ми створили навколо проєкту функціональне ком'юніті. Я був вельми здивований, що долучилися стільки людей. Це дало мені наснагу і впевненість для подальшої роботи над проєктом. Кожен новий дописувач мотивував мене докладати більше зусиль.
У 2012 році я отримав імейл від Сіда, який повідомив, що створив GitLab.com. Він сказав «сподіваюсь, ти не проти». Правду кажучи, я зрадів, що його зацікавив GitLab. Я сподівався, що він залучить нових користувачів та дописувачів. Уявити не міг, що ми об'єднаємося і зробимо цей проєкт настільки популярним.
Я почав повноцінно працювати у GitLab у 2013 році. Нещодавно колега спитав, яку посаду я обіймав, коли прийшов у компанію на повний день. Я відповів, що моя посада називалася «Дмитро». Спочатку у мене не було офіційної посади. Моєю першою офіційною посадою у компанії був Chief Technology Officer. За той час відбулося чимало. Я написав багато коду, провів безліч запитів про злиття. Я досі тримаю лідерство за кількістю дописів у головному репозиторії. Я активно працював з першим фронтенд девелопером та першим UX дизайнером, і ми все розробляли з нуля.
У жовтні 2018 року компанія виросла до такого розміру, що СТО більше не міг писати код. Я перейшов на посаду інженера та займався кількома новими функціями продукту. У цей час будувати щось нове було так само важливо, як не зламати старе.
Бути частиною перетворення GitLab на DevOps платформу – дивовижний досвід. Від простого ПЗ для контролю вихідних кодів до платформи, яка допомагає швидше надавати краще програмне забезпечення. Я дуже радий, що був частиною шляху GitLab.
Для мене було честю допомогти Сіду продзвонити на відкриття Nasdaq у Нью-Йорку у минулому місяці і побачити, як GitLab стала публічною компанією. Те, що ми робимо в GitLab, було важливим для світу ще до того, як компанія стала публічною. Однак особиста зустріч у GitLab сповнила мене емоціями, і я точно знаю одну річ: світу не байдуже те, що ми тут робимо.
Я дуже вдячний усім, хто зробив внесок у GitLab. Я особливо хочу подякувати Валерію Сізову, Камілю Тршчинському, Доуве Маану, Філу Хьюзу, Стену Ху, Ремі Кутаблю, Роберту Шпайхеру та Шону Макгіверну, більшість із яких приєдналися назадовго до або після Y Combinator і підняли нашу продуктивність на новий рівень. Ви всі були так само захоплені продуктом, як і я, і було неймовірно працювати з усіма вами. І, звичайно, я хочу подякувати Сіду. Для мене було честю працювати з вами.
Дякую спільноті та всім, хто вірив, підтримував і розвивав GitLab. Вважаю, еволюція GitLab тільки почалася, і з нетерпінням чекаю нових досягнень команди та спільноти.
