Гіперзвукова зброя Америки, Китаю та росії
Армія США визнала перше повне наскрізне льотне випробування своєї гіперзвукової ракети LRHW, також відомої як Dark Eagle. Комплекс має запускати ракети на гіперзвуковій швидкості, що завадить навіть сучасним системам ППО перехоплювати ракети. Розповідаємо, що відомо про цей комплекс та як справи в інших країн з гіперзвуковим озброєнням.

Якою буває гіперзвукова зброя
Теоретично гіперзвукова зброя — це всі типи зброї, бойова частина яких рухається на гіперзвукових швидкостях в атмосфері (тобто понад 5 чисел Маха, або ж понад 6125 км/год).
Її поділяють на 4 типи. Серед них також гармати, які стріляють керованими снарядами та гіперзвукові літальні апарати.
Цікавішими є два останні пункти. Це гіперзвукові авіаційні ракети та гіперзвукові глейдери (Hypersonic Glide Vehicle, HGV). Останні — це тип зброї, яка використовує ракету-носій, що виводить її у верхні шари атмосфери, а бойова частина планерує, набираючи гіперзвукову швидкість. Перевагою таких систем є здатність маневрувати в атмосфері, уникаючи ворожих систем протиракетної оборони.
Також такі ракети не піднімаються високо у космос, як звичайна балістична зброя. Це означає, що наземні або навіть бортові радари не виявляють надходження гіперзвуку, поки вони не підійдуть відносно близько.
До того ж гіперзвукові глейдери переважно мають пускову систему на базі вантажівок, а також можуть бути адаптовані для кораблів. Тобто у разі застосування мають кілька переваг. Зокрема, не потребують важких літаків та аеропортів для розгортання і можуть використовуватись всіма родами військ.
Хто має в арсеналі гіперзвукові глейдери
Варто зазначити, що навіть авіаційні гіперзвукові ракети — це дуже дороге та високотехнологічне задоволення. Тому лише США, Китай, Японія, Південна Корея, Індія, рф мають на озброєнні гіперзвукову зброю (як авіаційні ракети, так і наземні пускові установки). При цьому низка країн ще на етапі випробування.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Long-Range Hypersonic Weapon (LRHW) у США
Наприклад, США з 2017 року тестує гіперзвукові ракети LRHW. При цьому ще у серпні цього року система гіперзвукової ракети наземного базування нарешті успішно виконала передбачені завдання. До того ще у 2023 році випробування двічі скасовували через проблеми з пусковою установкою.

«Ми дуже близькі, — сказав генерал-лейтенант Роберт Раш. — Однак до масового розгортання доведеться проводити ще тестування. Ми маємо переконатися, що ця можливість працює. Якщо ухвалять рішення впровадити це, то через серйозні причини, з міркувань стратегічного рівня, і нам потрібно, щоб система працювала щоразу».
Зараз перший комплекс на бойовому чергуванні на об’єднаній базі Льюїс-Маккорд у штаті Вашингтон. Його надали без бойових ракет для тренування персоналу. Початковий план передбачав, що ракети привезуть восени 2023 року, але через серію невдалих або перерваних тестів цей графік зрушився.

LRHW має швидкість до 17 Мах (20 825 км/год) та дальність стрільби до 3100 км. Дивізіон складатиметься з 4 пускових установок на 8 ракет. А вартість однієї ракети від Lockheed Martin становитиме астрономічні $41 млн.
Ракетний комплекс «Авангард» у росії
Ракетний комплекс із міжконтинентальною балістичною ракетою є подальшим розвитком проєкту «Ярс». У росії стверджують, що випробування комплексу завершились у 2018 році (за іншими даними, у 2015-му).

Щодо ефективності комплексу та реальних характеристик є багато запитань, оскільки офіційних характеристик ніколи не оприлюднювали. Нібито «Авангард» може розганятись до 28 Мах (34 301 км/год). Також повідомляється, що він стоїть на озброєнні у трьох ракетних полків (по 6 одиниць у кожного). Щоправда, він здатен пришвидшувати ракети УР-100Н (виробництво припинили у 1985 році) та РС-28 «Сармат», які наразі не вийшли на озброєння.

Комплекс DF-ZF
На базі ракетоносця DF-ZF Китай розробив гіперзвукову ракету DF-17. Вона працює на твердому паливі, має довжину приблизно 11 м і важить майже 15 тонн. Глейдер досягає швидкості 5-10 Мах (1,72-3,43 км/с) у фазі планерування та має радіус дії від 1800 до 2500 км.

З 2019 року ракета перебуває на озброєнні Народно-визвольної армії Китаю, хоча комплекс постійно вдосконалюють, а також намагаються розробити потужніші ракети. Зокрема, DF-27, яка матиме діапазон дії у 5-8 тис. км, але достовірної інформації про стан її випробувань у відкритих джерелах немає.

Хто ще розробляє гіперзвукову зброю
Кілька інших країн заявляють про свою ракетну програму у цьому напрямку (середній строк ракетної програми близько 10 років) та перебувають на різних її етапах. Наприклад, організація оборонних досліджень і розробок Індії спільно з росією працюють над гіперзвуковою ракетою BrahMos-II. Очікується, що BrahMos-II матиме дальність польоту 1500 кілометрів і швидкість 8 Махів. Генеральний директор спільної індійсько-російської програми BrahMos Атул Ране заявив у 2022 році, що майбутній BrahMos-II, ймовірно, матиме схожі характеристики з ракетою «Циркон».
У червні 2023-го року Франція провела перше випробування гіперзвукової ракети V-MAX. Міністр збройних сил Себастьєн Лекорню сказав, що це «нова віха на шляху до опанування Францією гіпершвидкості», але відмовився повідомляти деталі.
Також є інформація, що Південна Корея планує випробувати ракету наземного базування. Повідомляється, що дослідження проекту тривають з 2018 року. Розробка гіперзвукової ракети «Hycore» передбачає початок тестувань у цьому році, а введення в експлуатацію заплановане на початок 2030-х років. Ця ракета може розвивати швидкість до Маха 6.2 і буде використовуватися як повітряно-наземний боєприпас для винищувача KF-21 Boramae.
Північна Корея також має амбіції на такий тип зброї, але під час останніх випробувань у 2024-му році ракета вибухнула. пролетівши 250 км.
A suspected hypersonic missile launched by North Korea exploded midair on Wednesday, South Korea's military said. Senior officials from South Korea, the US and Japan held a phone call to condemn the launch.https://t.co/urLpcZk1H9
— DW News (@dwnews) June 26, 2024
Також про наявність гіперзвукової зброї заявляв Іран. Мова йде про Fattah-1 та Fattah-2, щоправда, ніяких підтверджень таких властивостей, звісно, немає.