Газ, нафта, зброя, продовольство: як війна в Україні струснула світові ринки

Незабаром виповниться 1000 днів з початку повномасштабної війни. До цієї сумної дати The Page та SPEKA підготували спецпроєкт, мета якого – розповісти, як агресія РФ вплинула на Україну та українців.

Крім людських страждань та гуманітарної кризи, повномасштабне вторгнення Росії в Україну мало істотний вплив на багато світових ринків.

Вплив війни та пов'язаних з нею антиросійських санкцій на світові ринки проявляється через такі фактори:

Ми проаналізували вплив 1000 днів повномасштабної війни на деякі основні світові ринки.

Які економічні наслідки пов'язують із війною

МВФ у березні 2022 року прогнозував, що наслідки російської агресії поширюватимуться трьома основними каналами.

По-перше, підвищення цін на біржові товари, наприклад продовольство та енергоносії, призведе до зростання інфляції, що своєю чергою позначиться на величині доходів та негативно вплине на попит.

По-друге, сусідні з Україною та РФ країни зіткнуться з порушеннями у торгівлі, організації постачання та грошових переказах, а також з історичним сплеском припливу біженців.

По-третє, зниження підприємницької впевненості та зростання невизначеності для інвесторів негативно вплинуть на вартість активів, що призведе до посилення фінансових умов і можливого прискорення відпливу капіталу з країн із ринком, що формується.

Крім глобальних вторинних ефектів, країни, схильні до прямих ризиків у сфері торгівлі, туризму та фінансової сфери, зазнають додаткового тиску. Держави, які залежать від імпорту нафти, зіткнуться зі збільшенням бюджетного та торгівельного дефіциту, а також підвищенням інфляційного тиску, але деякі експортери, наприклад, на Близькому Сході та в Африці, можуть виграти від зростання цін.

«Оцінити ці наслідки складно, але ми вже готуємося до перегляду наших прогнозів економічного зростання», – зазначили у МВФ. Там додали, що у довгостроковій перспективі війна може докорінно змінити світовий економічний та геополітичний порядок у разі зсуву у торгівлі енергоносіями, перебудови ланцюжків поставок, фрагментації платіжних систем та перегляду країнами структури валютних резервів. Зростання геополітичної напруженості ще більше підвищує ризики посилення економічної роздробленості, особливо у сфері торгівлі та технологій.

У березні 2023 року Департамент з економічних та соціальних питань ООН повідомив, що через рік після повномасштабного вторгнення Росії економічні наслідки війни все ще відчуваються у всьому світі. Російсько-українська війна не є ключовим фактором, який пояснює повільніше, ніж очікувалося, економічне зростання у 2022 році та погіршення прогнозів на 2023 рік. Однак вона негативно вплинула на світову економічну активність, посиливши інфляційний тиск у всьому світі та ускладнивши відновлення після пандемії.

Війна також сприяла нестабільним і високим цінам на сировинні товари та енергоносії, що посилило нестачу продовольства та спонукало інфляцію в багатьох регіонах світу. Хоча ціни на енергоносії та зерно знизилися порівняно з піковими значеннями середини 2022 року, ризики їхнього повторного зростання зберігаються, і Європа все ще може зіткнутися з проблемами своєї енергетичної безпеки.

Ринок продовольства

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у доповіді «Стан справ у галузі продовольчої безпеки та харчування у світі» 2023 року зазначала, що війна порушила функціонування світових ринків продовольства, що призвело до підвищення рівня ризиків, включаючи обмеження пропозиції внаслідок перебоїв з експортом з РФ та України, неможливості задовольнити імпортний попит та зростання світових цін. Зростання цін на продовольство та сільськогосподарські ресурси, яке посилилося у зв'язку з війною, перешкоджало прогресу у боротьбі з голодом. Згідно з наведеними в доповіді прогнозами, у 2030 році кількість тих, хто страждає від хронічного голоду, становитиме на 23 млн осіб більше, ніж у тому випадку, якби війна не почалася.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Світові ціни на продовольчі товари, які відстежують за допомогою Індексу продовольчих цін ФАО (ІСЦФ), почали зростати в середині 2020 року та досягли максимального значення у березні 2022-го, але потім почали знижуватися. У жовтні 2023 року значення ІСЦФ було на 10,9% нижче, ніж в аналогічний період 2022-го, і на 24,5% нижче за рівень березня 2022 року. 2024-го тенденція зниження ІСЦФ продовжилася.

Однак таке зниження не слід розцінювати як ознаку стабільності ринку – загострення конфліктів та геополітичної напруги продовжує залишатися серйозною проблемою для світових ринків продовольчих товарів.

Російська влада і пропагандисти неодноразово заявляли, що санкції США та Європейського Союзу щодо Росії «перекрили всі шляхи для транспортування російського зерна і добрив країнам, що потребують». Однак правда полягає у тому, що Захід не вводив санкцій щодо експорту продовольства та добрив із Росії. Протягом кількох місяців після повномасштабного вторгнення в Україну Росія сама обмежувала власний експорт, маніпулюючи світовими ринками та блокуючи експорт продовольства з України, щоб максимізувати прибуток.

Ринок нафти та газу

Російська агресія проти України та енергетична війна Кремля з Європою стали найсерйознішим потрясінням для світового енергетичного ринку за останні пів століття з часів великої нафтової кризи 1970-х.

Аналіз статистики показує, що війна в Україні суттєво посилила волатильність ринку сирої нафти.

До 24 лютого 2022-го Росія була першим у світі експортером викопних енергоресурсів. Але вона втратила найважливішого клієнта і ринок – Європу.

Брюссельська консалтингова компанія Bruegel опублікувала дані про те, що з квітня по червень 2024 року країни Євросоюзу отримали більше газу з Росії, ніж із США: 12,7 млрд і 12,3 млрд кубометрів відповідно.

У підсумку до 2030 року частка Росії на світовому енергетичному ринку скоротиться приблизно до 13% з минулорічних 20%.

Війна прискорила «зелену революцію»

Попри те, що Європа у відповідь на кризу розконсервувала вугільні станції та зриває цілі скорочення викидів, загалом ці зміни не забарилися, а прискорили «зелену революцію» в енергетиці, впевнені експерти Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).

Ще у 2011 році агентство пророкувало «золоте століття газу».

«Внаслідок вторгнення Росії в Україну світова енергетика стрімко змінюється у нас на очах. Змінюється не на час, а на десятиліття. Заходи, які вживає влада у всьому світі у відповідь на кризу, обіцяють історичний, рішучий поворот до чистішої, доступнішої та безпечнішої енергосистеми майбутнього», – вважають у МЕА.

Якщо всі взяті на сьогодні зобов'язання будуть виконані, до 2030 року вкладення в чисту енергетику збільшаться до $2 трлн на рік, що в півтора раза більше за поточні інвестиції.

В результаті зростання викидів парникових газів припиниться вже у 2025 році.

Ринок зброї та озброєнь

Через рік після початку російського вторгнення у світі стартувала нова гонка озброєнь: уряди країн по всьому світу почали переглядати військові доктрини, запаси зброї, військової техніки та шляхи постачання. .

Країни Європи, США, Китай, Тайвань та Індія почали переглядати свої військові стратегії, а також збільшили кількість танків, артилерії та систем ППО на озброєнні. Країни Центральної та Західної Європи, які витратили на оборону у 2022 році $345 млрд, за витратами не лише повернулися до рівня Холодної війни, а й перевершили у реальних показниках рівень 1989-го – останнього її року.

Велика Британія залишилася лідером з військових витрат у Європі, які у 2022 році склали $68,5 млрд і з яких близько $2,5 млрд пішли на допомогу Україні.

Польща 2023 року спрямувала на оборону вдвічі більше коштів, ніж 2022-го – 20,4 млрд євро було виділено з бюджету країни, ще 6,3–8,4 млрд євро – із позабюджетного фонду, що довело витрати на оборону до 4% від ВВП. Німеччина відмовилася від політики демілітаризації та заявила про «поворотний момент», запустивши найбільшу з часів Другої. світової війни програму переозброєння. Франція у 2022 році оголосила про виділення 400 млрд євро на оборонні потреби у 2024-2030-х роках, що на третину більше минулих військових витрат.

Японія наприкінці 2022 року оголосила про п'ятирічний план нарощування військових витрат з 1% до 2% ВВП – за закладеними коштами японський оборонний бюджет поступається лише США та Китаю, ставши третім у світі.

Шведський інститут SIPRI у «Щорічнику 2024» зазначив, що попри зростання попиту на зброю та безперервні спроби задовольнити цей попит, збройові компанії зазнавали труднощів із нарощуванням виробництва. Загальний дисбаланс між зростанням попиту на зброю та падінням доходів від продажу озброєнь у топ-100 світових збройових компаній наголошує на тривалому часовому інтервалі між появою попиту на зброю та збільшенням обсягів виробництва та поставок. У той час як європейські та американські компанії важко перетворювали підвищений попит у доходи, багатьом компаніям в Азії та на Близькому Сході – наприклад, у Південній Кореї та Туреччині – вдалося подолати ці труднощі.

Логістика

Повномасштабна війна в Україні призвела до виникнення серйозних перешкод у глобальній логістиці. Їх причинами є:

Ці проблеми мають серйозні наслідки для компаній, що займаються вантажними перевезеннями, та споживачів у всьому світі. Галузеві експерти вважають, що війна в Україні матиме тривалий вплив на глобальну логістику. Компанії, що займаються вантажоперевезеннями, мають бути готовими до цих проблем та розробляти стратегії для їх подолання.

Наприклад, згідно з доповіддю організації «Євроконтроль», закриття повітряного простору над РФ призвело до значного подовження багатьох азіатських маршрутів європейських авіакомпаній. Найбільш значущі зміни:

Заборона США та ЄС на постачання до РФ низки товарів призвела до прокладання нових логістичних маршрутів, які дозволяють обійти санкції. Після дипломатичних зусиль ЄС вдалося скоротити такі постачання через країни Центральної Азії, зокрема Казахстан, Узбекистан та Вірменію. Однак значно складнішим завданням є зупинення подібних потоків через Південно-Східну Азію, де країни є виробниками санкційних товарів, а не транзитними станціями. При цьому виробниками таких товарів часто є дочірні підприємства західних компаній.

Російські логістичні компанії шукають розв'язання проблем на транскордонних напрямках. Російський Мінтранс планує виділити до $31 млрд на будівництво залізниць у Казахстані, Монголії та Китаї завдовжки 3 тис. км. Очікується, що проєкт буде реалізовано до 2030 року.

У морській логістиці для обходу санкційних обмежень росіяни почали використовувати такий «інноваційний» логістичний інструмент, як тіньовий флот: не менше ста танкерів, зареєстрованих у третіх країнах та не застрахованих у західних компаніях. За оцінкою Atlantic Council, майже три чверті російських постачань нафти здійснюється з використанням такого флоту. Маніпулюючи даними, ці судна приховують походження свого вантажу.

Підписуйтеся на наші соцмережі