Гаджети для здоров’я: між реальною користю та спритним маркетингом

Сучасний світ живе у шаленому темпі, і прагнення тримати все під контролем, зокрема і власне здоров’я, дедалі посилюється. Саме на цій хвилі ринок гаджетів для здоров’я переживає справжній бум. Фітнес-трекери, розумні годинники, кільця для сну, сенсори рівня глюкози в крові — здається, щодня з’являється новий пристрій, який обіцяє революціонізувати наше самопочуття, зробити нас здоровішими, витривалішими, продуктивнішими.

Бренди на кшталт Apple, Garmin, Fitbit (тепер частина Google) та Samsung міцно утримують левову частку ринку, пропонуючи дедалі ширший функціонал. Ба більше, ці пристрої передають ваші дані вам на телефон, де ви можете відстежувати стан здоров’я у прямому ефірі. Але чи все те золото, що блищить? За яскравою вітриною технологічних новинок ховається важливе питання: де проходить межа між реальною допомогою нашому здоров’ю та вдалою грою на наших бажаннях і страхах?

Чому ми так полюбили розумних помічників?

Привабливість цих пристроїв беззаперечна. Можливість бачити конкретні цифри — пройдені кроки, частоту серцевих скорочень, години сну, спалені калорії — створює відчуття контролю та обізнаності про власне тіло. 

Це потужний мотиваційний чинник: бачиш, що не дотягуєш до денної мети за кроками, і ти вже обираєш пройтися пішки замість поїхати автобусом чи автомобілем. Гаджети стали символом проактивного підходу до здоров’я — прагнення не чекати на хворобу, а діяти на випередження, оптимізувати свій стан тут і тепер. 

Додатково ринок підігрівають такі чинники, як старіння населення (зростає потреба у моніторингу для літніх людей), розвиток корпоративних програм здоров’я та зростання популярності дистанційного моніторингу пацієнтів. Виробники вміло грають на цьому, постійно розширюючи функціонал: від базового підрахунку кроків до ЕКГ (як в Apple Watch), вимірювання кисню у крові (SpO2), аналізу сну та стресу (функції, наявні у багатьох моделей Garmin, Apple Watch, Fitbit, Oura).

Фітнес-трекери та смартгодинники: коли кількість не означає якість

Це, без сумніву, наймасовіша категорія, де домінують такі гіганти, як Apple Watch, Samsung Galaxy Watch та різноманітні моделі від Garmin, які обирають професіонали. І варто визнати: певна користь від них є. 

Використання таких трекерів дійсно спонукає людей більше рухатись. У середньому користувачі додають приблизно 1800 кроків до своєї щоденної активності, що позитивно впливає на композицію тіла та загальну фізичну підготовку в довгостроковій перспективі. Це вже вагомий аргумент «за», погодьтеся.

Однак у них криється великий мінус — точність вимірювання. Дослідження показують, що похибка вимірювання пульсу може сягати 20%, а дані про спалені калорії можуть відрізнятися від реальності навіть на 100%. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Більшість трекерів також схильні недооцінювати кількість пройдених кроків (у середньому на 9%) і переоцінювати загальний час сну та його ефективність. Чому так відбувається? Причин багато: це і артефакти руху (коли сенсор збивається через активні рухи рукою), і недостатньо щільне прилягання до шкіри, і вплив поту, і навіть індивідуальні особливості, як-от тон шкіри чи татуювання на зап’ястку.

З іншого боку, ці ж пристрої демонструють певний потенціал у виявленні деяких медичних станів. Наприклад, точність виявлення миготливої аритмії (AFib) за допомогою ЕКГ-сенсорів (які є в Apple Watch та інших моделях) оцінюється досить високо (87-94% чутливості та специфічності). Apple активно використовує історії людей, чиє життя нібито врятував годинник завдяки цій функції. Проте важливо пам’ятати і про хибні спрацьовування. 

Наприклад, функція виявлення падіння чи аварії (Crash Detection в Apple Watch) іноді спрацьовує під час активних занять спортом чи навіть швидкої їзди на атракціонах, викликаючи непотрібну тривогу у близьких. Це не заміна повноцінної медичної діагностики, а радше інструмент привернути увагу до можливих проблем.

Загадки сну: чи розгадають їх кільця та годинники?

Хто з нас не хотів би спати краще? Гаджети обіцяють допомогти, аналізуючи фази сну: легкий, глибокий, REM. І технології тут не стоять на місці. Пристрої нового покоління, як-от Oura Ring Gen3, показують обнадійливі результати. 

Дослідження, опубліковане наприкінці 2024 року, порівняло Oura Ring Gen3, Fitbit Sense 2 та Apple Watch Series 8 із золотим стандартом — полісомнографією (ПСГ). Виявилося, що Oura Ring показав найкращу збалансованість між чутливістю (76-80%) та точністю (77-80%) у розпізнаванні стадій сну, і його оцінки тривалості фаз не мали статистично значущих відмінностей від ПСГ у здорових дорослих.

Apple Watch показав вищу чутливість до REM-сну, але гіршу до глибокого сну, а Fitbit переоцінював легкий сон та недооцінював глибокий. Інше дослідження (початок 2024 року) показало, що Garmin Vivosmart мав низьку похибку оцінювання глибокого сну, але загалом точність визначення стадій для пристроїв, що покладаються лише на акселерометр, нижча.

ПСГ — це складне дослідження у лабораторних умовах з використанням безлічі датчиків (ЕЕГ, ЕОГ, ЕМГ), тоді як гаджети покладаються переважно на дані акселерометра та фотоплетизмографії (вимірювання пульсу світлом) з пальця (кільце) чи зап’ястка (годинник). Доктор Янг Вей з Ноттінгемського Трентського університету вказує на практичні обмеження: постійне вимірювання складних параметрів, як при ПСГ, швидко розрядило б батарею годинника, а рухи людини під час сну створюють «шум» у даних, який доводиться компенсувати програмними алгоритмами.

Тож чи варто довіряти? Для відстеження загальних тенденцій (лягли раніше/пізніше, спали довше/менше) та як додаткова мотивація дотримуватись режиму — цілком. Oura Ring, схоже, є одним із лідерів за точністю аналізу стадій сну серед споживчих пристроїв станом на кінець 2024 року. Але очікувати від будь-якого гаджета медичної точності в аналізі кожної хвилини сну поки що зарано.

Безперервний моніторинг глюкози (CGM): кому він справді потрібен?

Системи CGM, як-от Dexcom чи FreeStyle Libre, без перебільшення змінили життя людей з діабетом 1-го та 2-го типів. Маленький сенсор, що кріпиться на тіло (зазвичай на плече чи живіт) і вимірює рівень глюкози у міжклітинній рідині кожні кілька хвилин, дає безпрецедентне розуміння того, як їжа, фізична активність та ліки впливають на цукор крові. Це дозволяє оперативно реагувати, уникати небезпечних коливань глюкози, а отже, значно покращити контроль над захворюванням, що доводять численні дослідження.

Та останнім часом маркетологи дедалі активніше просувають CGM і для людей без діабету під гаслами оптимізації метаболізму, персоналізованого харчування та біохакінгу. Звучить привабливо, але чи є під цим наукове підґрунтя? Згадане раніше дослідження, опубліковане на початку 2025 року в The American Journal of Clinical Nutrition, ставить це під сумнів. Воно показало, що у здорових людей CGM систематично завищують показники глюкози порівняно з точнішими вимірюваннями з крові пальця (CBGM). Різниця була суттєвою: у середньому 0,9 ммоль/л, а час, протягом якого гаджет показував «підвищений» рівень цукру, був у 2-4 рази довшим за реальний. До того ж точність CGM є найнижчою саме у діапазоні низьких значень цукру (гіпоглікемії), де вона найбільш критична. 

Отже, для людей з діабетом CGM — цінний медичний інструмент, але для здорових людей його користь вельми сумнівна через проблеми з точністю та інтерпретацією даних у фізіологічних межах.

Ваги з аналізом композиції тіла

Багато хто має вдома ваги, що обіцяють виміряти не лише кілограми, а й відсоток жиру, м’язів, води тощо. Наскільки їм можна вірити? Клінічні дослідження показують, що точність домашніх моделей значно поступається професійним апаратам, які використовують у клініках.

Однак такі ваги можуть бути корисними для відстеження динаміки та загальних тенденцій у зміні композиції тіла з часом, якщо використовувати їх регулярно та за однакових умов. Тобто абсолютні цифри можуть бути неточними, але якщо ви бачите, що відсоток жиру стабільно знижується, а м’язова маса зростає, то це позитивний знак. Головне — не сприймати ці цифри як істину в останній інстанції.

Електричні зубні щітки 

Тут сумнівів майже немає. Електричні щітки (особливо ті, що обертаються та коливаються) значно краще видаляють зубний наліт та зменшують запалення ясен (гінгівіт), ніж мануальні щітки, як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі. 

Електричні щітки зручніші для людей з артритом чи іншими станами, що ускладнюють рухи рук. Існують різні технології: звукові (вібрують) та з обертовими головками. Вибір — справа смаку та рекомендацій стоматолога.

Гаджети — це інструмент, а не чарівна паличка. Вони можуть мотивувати, надавати дані для роздумів, але не замінять консультації з лікарем, збалансованого харчування, регулярного руху та здорового сну.

Світ технологій для здоров’я розвивається неймовірно швидко. Важливо залишатися інформованими, розуміти як можливості, так і обмеження цих пристроїв, і використовувати їх як доповнення, а не як основу свого здоров’я. Будьте технологічно підкованими, але не забувайте про здоровий глузд!