Фаундери іноземних компаній vs. податкова: чому підприємці не хочуть звітувати щодо іноземних компаній

Український бізнес просить владу відтермінувати декларування їхніх іноземних компаній. Декларування вже неодноразово переносили, а ініціатива є частиною угоди з МВФ та боротьби з ухиленням від оподаткування. Натомість фаундери бізнесів стверджують, що ці дані спричинять додатковий тиск на бізнес та нові «маски-шоу». Що таке КІК (контрольовані іноземні компанії) та чому вони спричинили стільки суперечок, SPEKA з’ясовувала деталі ситуації.  

Що таке КІК та як іноземні компанії оподатковуються в Україні 

Поняття «контрольовані іноземні компанії» в Україні стосується компаній, засновник якої українець, але бізнес створений за кордоном. Прибуток цієї іноземної компанії може бути обкладений податком у резидентській країні, тобто в Україні.

У 2020 році Верховна Рада ухвалила податковий законопроєкт №1210, у якому йшлося про оподаткування доходів іноземних компаній, власниками яких є українці. 

Таке нововведення є однією з частин BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — міжнародної ініціативи боротьби з ухиленням від оподаткування. Ці правила виконують понад 100 країн. Також ця ініціатива є зобов’язанням перед МВФ та  частиною консультацій про євроінтеграцію України.

Скільки податку платять засновники іноземних компаній 

Резиденти України повинні звітувати про іноземні компанії у власності та сплачувати податок на доходи фізосіб. Ставка варіюється: 5%, 9% чи 18%. Усе залежить від того, отримав власник дивіденди чи залишив прибуток на балансі компанії.  

Наприклад, якщо український власник забере дивіденди, він має сплатити в Україні податок на доходи фізичних осіб (9%) та військовий збір (1,5%) із суми отриманих дивідендів.

Якщо власник не забрав прибуток, він однаково має сплатити податки через закони про КІК. За «нерозподілений» прибуток підприємцю доведеться сплатити ПДФО вже за ставкою 18%. Але якщо податок був сплачений у країні, де ведеться господарська діяльність, та є вищим, ніж ПДФО, то вдруге сума не оподатковується.   

Варто зазначити, що існує декілька винятків. Під оподаткування як КІК не підпадають «дрібні» компанії з прибутком меншим за €2 млн, а також публічні компанії та фірми, що отримують прибуток з України. Але звітувати потрібно щодо усіх, навіть неактивних компаній.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Хто та чому виступає за відтермінування декларацій з КІК

Проти декларування виступила Спілка українських підприємців, а також кілька відомих бізнесменів. Це Олег Гороховський (співзасновник monobank), Ростислав Вовк із «Кормотех», Олександр Косован із MacPaw, Тарас Кицмей із SoftServe та інші.

Основні перестороги підприємців не у необхідності сплати податків. Вони вбачають три основні ризики: 

Простіше кажучи, основний меседж бізнесу: ми вам не довіряємо, після звітів почнуться нові обшуки та «маски-шоу».  

Якщо це закон ще 2020 року, то чому проти КІК виступають лише зараз?

Спершу планувалося, що перші звіти щодо КІК український бізнес подаватиме вже у 2022-му, але через повномасштабну війну подання відтермінували. 

Тепер дедлайн 1 травня 2024 року (для юридичних осіб), але звітувати потрібно одразу за 2022 та 2023 рік. 

У випадку протермінування або неподання передбачені штрафи від 268 тис. до 2,68 млн грн.  

Микола Клименко, керівник практики бухгалтерського супроводу Juscutum, вважає, що Спілка українських підприємців запізно просить про зміни. 

«Базові обов’язки для власників іноземних компаній були відомі від початку 2020 року, щодо воєнного стану, то він розпочався і діє аж з 24.02.2022, а подібних ініціатив не було. Також багато бізнесменів вже відзвітували щодо КІК у податкову службу за 2022-й у 2023 році чи подали хоча б скорочені звіти», — каже експерт. 

Чи ймовірно, що уряд відтермінує подання звітності щодо КІК

«Відтермінування звітування на весь час дії воєнного стану малоімовірне, а ось перегляд термінів подання — необхідність як для податківців, так і для бізнесменів», — вважає Микола Клименко. За чинним законодавством «контролер» компанії (фізична особа) має подати звітність до 30 квітня, а це в 90% випадків не можливо. Адже за законодавством багатьох іноземних юрисдикцій на підготовку фінзвітів за минулий рік дають більший термін. Тому зараз депутати готують до другого читання законопроєкт №8137, що уточнює деякі правила звітування. 

Якщо його ухвалять, звіт про КІК можна буде подавати із відповідною податковою звітністю за наступний рік після звітного. Це дає 18 місяців на підготовку для фізичних осіб та 16 для юридичних. Також планують зменшити штрафи у шість разів. 

Декларації про доходи іноземних компаній мають для уряду велике значення через кілька причин, серед них політичні та економічні. 

Якщо подання звітності таки відтермінують, це доведеться пояснювати МВФ, а фонд навряд чи підтримає цю ініціативу. 

Інша причина — наповнення бюджету та боротьба з реальним ухиленням від оподаткування за допомогою іноземних компаній. Адже це велика проблема для бюджету разом із неповерненням валютного доходу. 

Що буде, якщо уряд відтермінує подання звітів щодо КІК

«Якщо уряд підтримає цю ініціативу та відтермінує обов’язкове подання звітності щодо контрольованих іноземних компаній на період дії воєнного стану, то це дуже полегшить життя заможних бізнесменів (незаможні не мають іноземних компаній)», — стверджує аудитор Микола Клименко.

Це дозволить компаніям не готувати фінансові звіти, не робити їх легалізацію та переклад, нотаріальне засвідчення. Також знизиться податкове навантаження на ці компанії.

Водночас, за словами Миколи Клименка, така ініціатива може вилізти боком бізнесменам. Адже це не скасує обов’язок звітування та оподаткування, а тільки відтермінує його.

«Закінчиться воєнний стан, настане мир і треба буде звітувати та платити податки, а тому, можливо, краще було б поступово звітувати й сплачувати потроху, ніж одразу за все відзвітувати та сплатити багато», — пояснює експерт.