Енергетика під тиском: як відновлювати систему в умовах нових викликів
Зима 2024/2025 показала, що українська енергетика має значно більший запас міцності, ніж можна було уявити ще рік тому. Попри прогнози про багатогодинні відключення світла, країна пройшла сезон без масштабних блекаутів.
Але це не означає, що ситуація стабілізувалася — навпаки, попереду період глибоких трансформацій, які мають визначити майбутнє енергосистеми України.
Чому вдалося уникнути найгіршого сценарію?
Позитивний сценарій став можливим завдяки поєднанню кількох факторів:
-
1
Швидке відновлення інфраструктури. Частину зруйнованих потужностей вдалося повернути до роботи, а паралельно було введено близько 835 МВт розподіленої генерації.
-
2
Тепла зима. Помірні температури знизили пікові навантаження на систему.
-
3
Імпорт електроенергії з ЄС. Збільшення доступного ліміту до 2100 МВт стало страховкою у критичні моменти.
-
4
Певне зменшення масованих атак. До кінця грудня 2024 року серйозних ударів по об'єктах електроенергетики майже не було.
Але такий сценарій – радше виняток, ніж правило. Проблеми не зникли, а відтермінувалися.
Атаки росії на енергооб’єкти відновилися вже на початку березня, а одночасно стартувала планова ремонтна кампанія на атомних та теплових електростанціях. Тож навесні та влітку дефіцит в енергосистемі знову стане темою №1.
Відмова USAID від фінансування: сигнал, який не можна ігнорувати
Один із тривожних маркерів – припинення фінансування з боку USAID. Йдеться про $75 млн, які мали піти на закупівлю критично важливого обладнання.
Це рішення навряд чи сталося випадково: ймовірніше, ми спостерігаємо перехід від масштабної безповоротної допомоги до моделі більш вибіркової підтримки.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Що це означає для енергетичного сектору? Мінімум два наслідки:
- Ризик затягування ремонтів. Усі оперативні закупівлі трансформаторів, кабелів, генераторів – це питання днів, а не місяців. Менше коштів – повільніший темп відновлення.
- Більша роль бізнесу. Державні компанії, муніципалітети, приватний сектор – усі мають поступово брати на себе відповідальність за створення та утримання резервних енергетичних потужностей.
Розподілена генерація: не просто тренд, а необхідність
Внутрішня трансформація енергетики триває. У 2024 році імпорт генераторів виріс у 8 разів, і ця цифра ілюструє зміну мислення: безпечніше мати доступ до власного джерела енергії, ніж сподіватися на централізовану систему.
Але щоб цей потенціал не залишився у “закритому контурі” (лише для внутрішніх потреб бізнесу чи громади), потрібні:
- Мотиваційні механізми підключення до мережі. Чим більше мікрогенерації працює “на ринок”, тим стабільніше вся система.
- Фінансові інструменти. Опитування Асоціації малих міст показало: громади хочуть інвестувати, але мають обмежений доступ до фінансування. Найчастіше проєкти реалізуються за грантові кошти.
Ринок уже дає відповідь на ці запити: згідно з даними НБУ, із червня 2024 року банки профінансували проєкти з розгортання генерації на понад 14 млрд грн. Усього за цей період було заявлено 81,7 млрд грн потреб.
Інтерес бізнесу – сигнал, який держава має підхопити. Від спрощення процедур до запуску нових програм пільгового фінансування. Без цього зростання буде надто повільним.
Баланс майбутнього: відновлювані джерела, атом та Energy Storage
Сьогодні все більше рішень в українській енергетиці визначаються не лише нагальними викликами війни, а й довгостроковими цілями. Зокрема – курсом на євроінтеграцію.
Один із ключових векторів цього курсу – поступова відмова від вугілля, а згодом і від газу. Цей перехід не є суто політичним зобов’язанням, він продиктований економічною логікою.
Відновлювані джерела енергії стають доступнішими, ефективнішими, а головне – менш вразливими до атак, особливо в умовах правильно побудованої децентралізації.
Втім, майбутній енергобаланс України виглядає як комбінація відновлюваних джерел, сучасної атомної генерації та гнучкої інфраструктури накопичення.
- Сонячна генерація вже зараз демонструє серйозний потенціал. У години пікового навантаження СЕС здатні виробляти понад 3 ГВт електроенергії. Проте саме сонячна і вітрова енергетика є найчутливішими до коливань – їх продуктивність залежить від погоди, сезону та часу доби. Це створює нові виклики для енергобалансу і без накопичувачів така генерація нестабільна.
- Energy Storage (накопичувачі електроенергії) є не опцією, а вимогою часу. Без них неможливо забезпечити стабільну роботу системи зі значною часткою ВДЕ. Накопичувачі дозволяють згладжувати пікові коливання, зберігати надлишкову енергію у світлу пору доби та передавати її в мережу тоді, коли вона дійсно потрібна.
- Атомна енергетика, потенціал якої необхідно зберегти. Україна має значний досвід в експлуатації АЕС і відповідну технічну базу. Саме атом здатен залишатися базовим джерелом генерації – надійним і передбачуваним. Мова йде як про продовження строку служби наявних енергоблоків, так і про поступовий перехід до нових технологій, зокрема – малих модульних реакторів.
Така система буде не лише більш стійкою до зовнішніх загроз, а й ефективнішою з огляду на витрати і відповідность європейським стандартам.
Що далі?
За результатами Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4) масштаб безпосередніх збитків української енергетики становить понад $20 млрд. Це змушує мислити довгостроково.
Ми не зможемо відновити все одразу. Але можемо зробити кілька стратегічних кроків уже сьогодні:
- Фокус на децентралізацію. Гнучкі мережі, розподілена генерація, енергокооперативи.
- Підтримка бізнесу. Кредити, податкові пільги, зрозуміла тарифна політика.
- Безперервне залучення донорів. Навіть якщо окремі програми припиняються, має бути постійна робота з європейськими та міжнародними партнерами.
- Інвестиції в людський капітал. Без нової “генерації” інженерів, енергоменеджерів та технічного персоналу всі реформи залишаться на папері.
Україна вже довела, що її енергетика здатна виживати. Тепер час доводити, що вона здатна розвиватися. Для бізнесу це означає не просто нові ризики, а й нові можливості – від інвестицій у генерацію до створення інфраструктурних рішень.
Питання не в тому, чи потрібно змінювати систему. Питання в тому, чи зробимо ми це вчасно.
0
Підписуйтеся на наші соцмережі
Оперативка
Пиши на SPEKA!
Будь в курсі зі SPEKA!
Раз на тиждень ми будемо відправляти вам найцікавіші редакційні матеріали.
