Електросамокати — тепер транспорт. Що змінилось для пішоходів та як регулюється сфера

Прогрес забезпечує нас усілякими інноваційними штуками, що мають покращувати життя. Однією з них є електросамокати. Компактний, екологічний, недорогий, зручний та швидкий засіб пересування. Не потребує пального, екіпірування, прав — усе нібито просто та привабливо.

Але їхній правовий статус довгий час не був визначений на законодавчому рівні, що спричиняло багато проблем. Хто збив вас з ніг і наставив синців — модернізований пішохід на колесах чи все-таки транспортний засіб?

Перші орендні електросамокати зʼявилися у Києві у серпні 2020-го як сервіс від естонської компанії Bolt. За ними невдовзі підтягнулися BikeNOW, Kiwi, Scroll та інші. 

Так само швидко постало питання врегулювання їхнього статусу. Законопроєкт №3023 від вересня 2020 року, який мав закріпити права та обов'язки водіїв персонального електротранспорту, а також обмеження швидкості на тротуарах, ухвалили у першому читанні, але застряг на другому. Законопроєкт №5731 доопрацьовували півтора року і зрештою відкликали. 

Третя спроба була вдалою — законопроєкт №8172 пройшов Раду й отримав підпис президента. Від 31 березня 2023 року усі, хто ганяє містом на самокаті чи моноколесі, є водіями, а не пішоходами на стероїдах. 

Чому було важливо ухвалити закон про персональний електричний транспорт

У законопроєкті   вперше чітко сформулювали, що таке легкий персональний електричний транспорт і розділили поняття «легкий персональний електричний транспортний засіб» та «низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб». 

Раніше до низькошвидкісних належали всі транспортні засоби з електричним двигуном, максимальною швидкістю до 90 км/год та масою до 600 кг. Це не враховувало специфіку різних видів транспорту, наприклад, мопедів та електросамокатів. 

Що врегулювання статусу електросамокатів  в Україні означає для звичайного пішохода

Підписуйтеся на наші соцмережі

Тепер користувач електросамоката є повноцінним учасником дорожнього руху, а не моторизованим пішоходом і має діяти за відповідними правилами. Звісно, це лише перший крок з валідації статусу керманича електросамоката. 

Якщо врахувати, що мало хто з водіїв електросамокатів знає правила дорожнього руху та послуговується ними, це створює багато проблем у взаємодії пішоходів, водіїв та самокатників. «Опендатабот» у 2021 році відзвітував про три судові справи щодо зіткнення самокатників та пішоходів.

 Це лише частина айсберга серед таких випадків, бо до суду звертаються, коли хтось серйозно постраждав. Так, через зіткнення постраждала набула тілесних ушкоджень середньої тяжкості, тривалий час провела у лікарні та була змушена поставити ендопротез, аби пересуватися.

Ще один випадок трапився у Запоріжжі: Шевченківський районний суд Запоріжжя задовольнив цивільний позов пенсіонерки, яка тяжко постраждала від наїзду електросамоката. 

Суд визнав водійку самоката винною у порушенні правил на транспорті (стаття 291 Кримінального кодексу), проте звільнив від покарання у вигляді року позбавлення волі, встановивши випробувальний строк.

Також суд у межах цивільного позову стягнув із водійки:

Суд визнав електросамокат транспортним засобом як пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Визначення міститься у пункті 1.10 Правил дорожнього руху. А пункт 11.13 Правил дорожнього руху  забороняє рух транспортних засобів тротуарами й пішохідними доріжками.

Оскільки внаслідок наїзду потерпіла зламала шийку стегна, обвинувачена відповідає за статтею 291 КК — порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Але стандартне покарання — штраф у 850 грн — мало кого налякає (для порівняння, у Європі він може сягати 2000 євро). Це стаття 124 КУпАП. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).

Лише коли внаслідок ДТП постраждали люди, відповідальність буде від десятків тисяч гривень штрафу до позбавлення волі на п'ять років. До того ж винуватцю ДТП доведеться відшкодувати моральну шкоду і витрати на лікування потерпілих.

Чому проблеми з електросамокатами продовжуються

Річ у тім, що більшість самокатників вперто вважають себе пішоходами, хоч і трохи механізованими, тому нехтують такими важливими нюансами ПДР, як-от дотримання дистанції, надання дороги тощо. І добре, якщо внаслідок такої необізнаності ніхто не постраждає. Але насправді це не так. 

Статистика каже, що за 2022 рік в Україні трапилося понад 18 тис. ДТП із потерпілими, у яких загинула 2791 особа та приблизно 23 тис. людей отримали травми, але даних про аварії за участі електросамокатів немає.

Тобто ми зараз зробили перший крок у законодавчій диференціації електросамокатів, але поки що на цьому все.

Варто зауважити, що компанії, які здають в оренду «девайси», не навчають кермувати й не блокують, наприклад, користувачів, які порушують правила або поводяться некоректно. Ба навіть не мають змоги це зробити. І, здається, не планують. Бо їх самих за це не карають.

Зворотний бік цієї справи — каски, наколінники тощо, якими всі так нехтують, можуть бути дуже корисними, бо якщо електросамокат під час експлуатації раптом зламається і хтось впаде, то це лише його клопіт.

Тим часом одна з дискусій у фейсбуці з приводу того, що робити, якщо хтось на орендованому електросамокаті зробив щось не дуже хороше (зачепив пішохода, вкрав сумку, переїхав собачку тощо) закінчилася демонстрацією цілковитої безпорадності Bolt.

Тобто ми, по-перше, повинні мати соколине око, аби «узрєть і опознать» на самокаті, що рухається зі швидкістю 20 км на годину, його дрібненький номер. По-друге, замість того аби рятувати людину або тварину, треба фіксувати номер, щоб довести, що то був сам він. І по-третє, мати шпигунський досвід та неабияке терпіння, аби дізнатися, що мерзотника впіймали й він буде покараний. І навіть якщо цю людину покарають, ніщо не завадить їй так само небезпечно їздити на девайсах інших прокатних компаній — права ж не потрібні.

А поки що, виходячи з офісу на Хрещатику, я старанно повертаю голову туди-сюди. Не для того, щоб розім'яти шию після робочого дня, а для того, аби вціліти, бо численні електросамокати, що проносяться повз, для пішохода те саме, що необ'їжджені бики на родео. Тільки на родео тим бикам дають раду досвідчені ковбої, а на наших вулицях електросамокатами керують геть «необ'їжджені» водії. І це дійсно лячно.