Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Дві третини українців —за проведення реформ ще до закінчення війни. Дослідження

Євген Муджирі
Євген Муджирі Випусковий редактор SPEKA
29 липня 2022 4 хвилин читання

Дві третини українців (66%) висловлюються за проведення реформ ще до закінчення війни. З них 35% вважають, що реформи є важливими для перемоги України у війні, тому мають проводитися вже зараз, а інші 31% — що вони мають впроваджуватися поступово. І лише 14% респондентів дотримуються думки, що реформи треба відтермінувати до завершення війни.

Такими є дані п'ятої хвилі дослідження, проведеного Gradus Research на замовлення Єврокомісії та у партнерстві з Центром економічного відновлення.

Ставлення до проведення реформ та необхідні Україні економічні реформи Ставлення до проведення реформ та необхідні Україні економічні реформи

Найбільша частка опитаних (41%) зазначає, що керівництву української держави треба обрати реформи для дерегуляції економіки.

Якщо дивитися на результати в регіональному розрізі, то опитані з Києва частіше підтримують проведення реформ вже зараз (41%) та дерегуляцію економіки (50%), а респонденти зі Східного регіону частіше за інших вважають, що реформи мають бути відкладені до завершення війни (25%). Опитані з Півдня частіше вагаються з відповіддю (25%).

Ставлення до проведення реформ та необхідні Україні економічні реформи у регіональному розрізі Ставлення до проведення реформ та необхідні Україні економічні реформи у регіональному розрізі

Інший фактор, здатний впливати на стан економіки держави — рівень працевлаштованості. І він від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну не зазнав значущих змін — 58% громадян мають роботу, з них 39% працюють повний або неповний робочий день. Відсоток українців, що мають роботу, але не працюють, дещо знизився від початку війни ( з 23% до 19%). Серед 35% непрацевлаштованих третина (34%) втратила роботу після початку війни, а інші 44% не працювали задовго до 24 лютого.

У п'ятій хвилі дослідження тренд зберігається — найбільша частка тих, хто має роботу і працює, зафіксована серед жителів Центру (50%) та Заходу (49%), а також тих, хто залишився вдома (43%). Серед зовнішніх мігрантів майже половина опитаних (48%) втратила роботу після початку війни, і цей відсоток вищий, якщо порівнювати з вибіркою загалом (34%).

«Для таких обставин, в яких опинилися українські громадяни та бізнес, цифри безробіття могли бути значно гіршими. Але ми бачимо, що робота компаній поступово відновлюється, люди повертаються до своїх робочих місць або шукають нову зайнятість. Багато спеціалістів проходять перекваліфікацію, щоб могти працювати за нових умов. Ця тенденція характерна як для внутрішніх мігрантів, так і для тих, кого війна змусила виїхати за кордон. Українське суспільство демонструє резистентність і адаптивність на всіх рівнях, і економічний фронт не виняток», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка Gradus Research.
Причини безробіння за міграційним статусом Причини безробіння за міграційним статусом

Що ж до рівня доходів українців, то 74% працевлаштованих отримують заробітну платню, проте значна частка з них не має впевненості в тому, що це буде відбуватися і надалі (46%). Серед усіх опитаних переважна більшість декларує зниження свого доходу у порівнянні з довоєнним часом (73%).

Найбільша частка тих, хто декларує зниження доходу, зафіксована серед внутрішніх мігрантів (83% проти 73%), тоді як серед тих, хто переїхав за кордон, таких найменше (61% проти 73%).

Зміни в доході за міграційним статусом Зміни в доході за міграційним статусом

Представники старших вікових груп (45-54 та 55-60) частіше за інших декларують зниження свого доходу з початку повномасштабної війни (79% та 81% відповідно). Водночас серед молоді (18-24) спостерігається найменша частка тих, хто зазнав втрат у рівні доходу, порівняно з вибіркою загалом (51% проти 73%).

Зміни в доході за віком Зміни в доході за віком

Опитування провела дослідницька компанія Gradus Research методом самозаповнення анкети у мобільному застосунку на замовлення Єврокомісії та у партнерстві з Центром економічного відновлення. Онлайн-панель Gradus відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тис. віком 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Період проведення дослідження: перша хвиля — 20-22 травня, друга хвиля — 3-6 червня, третя хвиля — 17-20 червня, четверта хвиля — 1-4 липня, п'ята хвиля — 15-18 липня. Розмір вибірки у п'ятій хвилі — 2007 респондентів.

Повні результати опитування — на сайті Gradus Research.

 

 

 

 

 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Попри війну понад 40% керівників українських МСБ хочуть збільшити персонал цьогоріч

Вадим Добровольський 10 годин тому

Шкідлива робота: космічні польоти підвищують ризик розвитку раку та серцевих захворювань

Наталія Миронова 1 жовтня 2022 12:52

Не надто високий. Обчислили рівень медіаграмотності серед української молоді

Вадим Добровольський 29 вересня 2022 19:44

Чи варто довчатися й пробувати входити в ІТ саме зараз

Олександра Стеценко 29 вересня 2022 15:37

Дистанційка вже не в моді: яку віддалену роботу та зарплати пропонують в Україні

Євген Муджирі 12 вересня 2022 18:19