Дронопад триває: як FPV збивають розвідувальні БпЛА та чи є у росіян засоби протидії
Українські військові збивають дедалі більшу кількість російських розвідувальних дронів. Нещодавно вдалося дотягтися до російського «Орлан-10» на висоті 3,5 км та доволі рідкісного «Мерлін-ВР». Розповідаємо, які наслідки має ця робота та чи можуть російські розвідувальні БпЛА захиститись від FPV-дронів.
У чому загроза російських розвідувальних безпілотників
Розвідувальні безпілотники, як-от Supercam, ZALA та «Орлан», небезпечні та завдають великої шкоди Силам оборони. Через тривалий час перебування у повітрі та високу швидкість вони можуть сканувати територію на відстань до 50-70 км від лінії фронту і навіть далі. Це дає змогу збирати інформацію про переміщення техніки, військ, ППО та авіації. Виявивши їх, безпілотники надають координати баражувальним дронам-камікадзе на кшталт «Ланцет», а для особливо цінних об’єктів можуть використовуватись балістичні ракети з оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК) «Іскандер».
Розвідувальні БпЛА можна збивати наявними засобами протиповітряної оборони, але це дуже дорого. Для порівняння: «Орлан-10» коштує приблизно $100 тис., а лише одна ракета «земля-повітря» Stinger — майже $500 тис. До того ж ракети до ППО дефіцитні, й витрачати їх на щось, окрім літаків чи гелікоптерів, нераціонально. Саме тому збивати російські розвідувальні БпЛА за допомогою FPV-дронів, які у десятки, а то й сотні разів дешевші, є одним з найперспективніших способів протидії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Хто працює над протидією російським розвідувальним БпЛА
На початку серпня одразу дві великі волонтерські спільноти оголосили про збір на системи протидії. «Повернись живим» збирає на все необхідне для знешкодження 1000 розвідувальних дронів. Окрім самих дронів, планують забезпечити підрозділи машинами, радіостанціями, приладами нічного бачення. У фонді додають, що перед стартом проєкту перевірили ефективність цього рішення на практиці й називають ініціативу одним із найважливіших проєктів від початку повномасштабної війни.
Спільнота Сергія Стерненка збирає 70 млн грн на FPV-перехоплювачі. Планують закупити щонайменше 2500 дронів.
Скільки російських БпЛА збили за допомогою FPV-дронів
За місяць від початку ініціативи в обох фондів вже є перші результати. Зокрема, у «Повернись живим» повідомили, що забезпечили усім необхідним для операцій чотири підрозділи, а на цю ініціативу вже зібрали понад 50 млн грн.
Точну кількість збитих розвідувальних дронів не повідомляють, однак їхнє число вже перевалило за сотню. 28 серпня Сергій Стерненко говорив про 115 збитих за останній час російських розвідувальних БпЛА, серед яких «Орлани», Zala, Supercam та інші.
6 вересня лише підрозділ Signum 93-ї бригади звітував про 49 підтверджених уражень: з яких 36 одиниць Zala, 7 — Supercam, 5 — «Орланів» та один Lancet. Варто зазначити, що Signum отримує FPV-дрони від спільноти Сергія Стерненка, тому в обох результатах можуть бути дублювання.
Які засоби протидії FPV-дронам можуть застосувати росіяни
Насправді чітких способів протидії FPV-дронам у повітрі у російських військових немає, це визнають навіть на профільних Telegram-каналах, які присвячені темі БпЛА.
Серед потенційних ідей обговорюють декілька, які мають свої суттєві недоліки.
- Встановити детектори дронів, які мають попереджати про появу перехоплювача або ж придушувати його сигнал та дезорієнтувати FPV. Це додасть ваги приладу, що зменшить його льотні характеристики, потребуватиме модернізації всіх розвідувальних безпілотників, а також детектор, тобто комплекс РЕБ, має працювати на тих же частотах, що й FPV-дрон (вони часто змінюються). Щобільше на деяких літальних апаратах може не бути місця для встановлення додаткової апаратури.
- Додаткова камера. Зараз у російського оператора є лише передня, спрямована вниз, камера, тому вони не можуть визначити, чи є щось у них на хвості. Додаткова камера потенційно дозволить швидше виявити супротивника, але призведе до здорожчання виробництва та потребуватиме ще одного оператора, який пильнуватиме цей напрям.
-
Сітка-перехоплювач. Теоретичний варіант, який малоймовірний на практиці, оскільки наразі використання сіток для перехоплення дронів не завжди ефективне навіть в оптимальних умовах на набагато нижчій швидкості. До того ж така тактика потребуватиме спеціального навчання операторів.
