Доходи на зв’язку: скільки заробляють мобільні оператори, інтернет-провайдери та провайдери фіксованого голосового зв’язку
Доходи у галузі електронних комунікацій за перші шість місяців 2024 року зросли майже на 12%, згідно з даними, отриманими від 4060 провайдерів. Найбільший внесок зробили послуги мобільного зв’язку, друге місце посіли послуги фіксованого доступу до інтернету, а фіксований голосовий зв’язок виявився найменш прибутковим. SPEKA публікує найцікавіше з аналізу стану ринків електронних комунікацій від НКЕК за І півріччя 2024 року та роз’яснює причини змін у показниках.

Загальні показники
Згідно з результатами діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг, у І півріччі 2024 року загальний дохід від надання послуг досяг 52,4 млрд грн, що на 11,7% більше порівняно з аналогічним періодом 2023-го.
Зокрема, найбільшу частку доходів забезпечили послуги мобільного зв’язку, які принесли 31,8 млрд грн. Послуги фіксованого доступу до інтернету забезпечили дохід у 11,7 млрд грн, а фіксований зв’язок (голосові послуги) приніс 1,8 млрд грн.

Попри повномасштабну військову агресію росії проти України, оператори мереж продовжують активно розвивати галузь електронних комунікацій. У звітному періоді капітальні інвестиції у цей сектор становили 8,8 млрд грн, що на 11,4% перевищує показники аналогічного періоду 2023 року.

Ринок послуг мобільного зв’язку
У І півріччі 2024 року частка доходів від мобільного зв’язку в загальній структурі становила 61%, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2023-го (65%).

Автори аналізу пов’язують це з масштабною кібератакою на компанію «Київстар», яка відбулася 12 грудня 2023 року. Загалом ще у січні 2024-го у VEON очікували зниження доходів у 2024 році, зумовлене виплатами компенсацій клієнтам за тимчасову недоступність послуг. Їхній вплив на дохід оцінили у 3,6 млрд грн (приблизно $95 млн).
Згодом, наприкінці травня, стало відомо, що завдяки реалізації програми лояльності після кібератаки дохід «Київстар» у січні-березні знизився на 14,1%, до 7,1 млрд грн.
Президент «Київстар» Олександр Комаров розповів, що через масштабну кібератаку оператор втратив майже 3% зростання у 2023 році, а витрати на програму лояльності, що становили 3,6 млрд грн, вплинули на фінансові показники І кварталу 2024 року.
Телеком-експерт Олександр Глущенко у коментарі для SPEKA сказав, що натепер кібератака на «Київстар» значно не вплинула на частку доходів мобільних операторів. Точно побачити, як чинник «Київстару» вплинув на ринок, можна буде за підсумками 2024 року.

У І півріччі 2024 року доходи від надання послуг мобільного зв’язку досягли 31,8 млрд грн, що на 1,2 млрд грн більше порівняно з 2023-м, коли галузь заробила 30,6 млрд грн. Це означає збільшення на 4% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У І півріччі 2023 року доходи зросли майже на 11% у порівнянні з І півріччям 2022-го.
Зменшення абонентської бази
Телеком-експерт Олександр Глущенко зазначив, що зменшення відсотка зростання доходів може бути пов’язане зі зменшенням абонентської бази. Адже українці, які використовували SIM-карти за кордоном і не планують повертатися в Україну, згодом починають відмовлятися від українських номерів.
Власники SIM-карт переходять з контракту на prepayd, а потім не платять через різні причини, наприклад, через блекаути чи просто перетримку номера з мінімальними річними платежами. Або згодом взагалі відмовляються від українського номера. Тому Олександр Глущенко пов’язує це просідання зі зменшенням кількості активних SIM-карт.
Збільшення витратної частини
Олександр Глущенко прогнозує, що на противагу зменшенню абонентсьої бази об’єм грошей у мобільних операторів у будь якому разі постійно зростатиме. Але тут варто наголосити, що йдеться саме про дохід, а не прибуток.
Це пов’язано з тим, що мобільні оператори вимушені інвестувати у відновлення мережі, базових станцій, ремонти, у збільшення кількості акумуляторів, генераторів, в енергонезалежність загалом. А у разі виконання рішення НЦУ про резервування всіх базових станцій на 10 годин до 1 лютого 2025 року об’єми інвестицій та витрат зростуть у геометричній прогресії, наголошує Олександр Глущенко. Врешті за все це платить абонент, це і зумовлює збільшення вартості послуг.
Тож за «щастя» платять не інвестори, а споживачі. Інвестори можуть лише відтермінувати цей процес або розтягнути його у часі, але всі витрати лягають на плечі абонентів, зазначає Олександр Глущенко. Це не означає, що мобільні оператори почали більше заробляти, це означає, що витратна частина змінилася.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У 2024 році загальна кількість активних SIM-карт для доступу до інтернету зросла до 35,8 млн порівняно з 33,9 млн у 2023-му. Кількість карток, що підтримують 4G, збільшилася з 26,6 млн у 2023-му до 29,7 млн у 2024-му.

Середньомісячний дохід від надання послуг мобільного зв’язку на одну активну ідентифікаційну картку (SIM-картку) в Україні у І півріччі 2024 року зріс на 1,4% у порівнянні з І півріччям 2023-го.
- I півріччя 2021 року — 79,4 грн/міс.
- I півріччя 2022 року — 89,8 грн/міс.
- I півріччя 2023 року — 105,5 грн/міс.
- I півріччя 2024 року — 107,0 грн/міс.
Богдана Півень, помічниця голови НКЕК, зазначила, що для визначення середнього значення доходу за SIM-картками врахували всі картки, які за останні три місяці бодай раз поповнили, проявили активність — дзвінок, інтернет тощо.
Проте Олександр Глущенко вважає, що середньомісячний дохід варто було б рахувати, зважаючи не на кількість SIM-карток, а на кількість абонентів, адже це точніше відображає ситуацію. А ще краще — відсегментувати абонентів: контракт / передплачена система. Адже один абонент може мати одну SIM-пару, дві або навіть три. Також є SIM-пари-клони, на які можна телефонувати і з яких можна телефонувати. Є SIM-пари для передавання даних, інтернету речей. Є навіть тарифні плани для IoT (інтернету речей ) чи навіть SIM-картки для Wi-Fi-роутерів.
Динаміка часток доходів від надання послуг мобільного зв’язку у 2023 та 2024 роках демонструє зростання ключової категорії — послуг передавання даних, зокрема доступу до інтернету. У 2023-му це було 65%, а у 2024-му показник зріс до 67%.
Частка послуг голосової телефонії залишається стабільною. У 2023-му вона становила 13%, а у 2024 році — 12%.

Категорія надання послуг іншим постачальникам мереж знизила свою частку — з 9% у 2023-му до 8% у 2024-му. Послуги SMS і MMS-повідомлень залишаються на стабільному рівні: у 2023 та 2024 роках це 5%. Така сама стабільність спостерігається і у категорії міжнародного роумінгу — 6% у 2023-му та у 2024-му — після зростання з 2% до 5% у 2022-му, на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Інші послуги, зокрема перенесення номерів та національний роумінг, у 2024 році становлять 2%, що відповідає рівню 2023 та 2022 років.
Ринок послуг фіксованого доступу до інтернету
Кількість ліній (точок) фіксованого доступу до інтернету у І півріччі 2024 року зросла у порівнянні з 2023-м на 11,8% — з 7,6 млн до 8,5 млн.
У І півріччі 2024 року спостерігалося значне зростання доходів від надання послуг користувачам фіксованого доступу до інтернету. Доходи збільшилися на 23,2% — з 9,2 млрд грн у 2023-му до 11,1 млрд грн у 2024-му. Водночас доходи від надання послуг постачальникам мереж зросли з 0,4 млрд грн у 2023-му до 0,6 млрд грн у 2024-му.

Причина зростання доходів — збільшення абонентської плати, зазначає Олександр Глущенко. За його словами, це не галузь зростає, а підвищується абонентська плата. До того ж відбувається перетікання клієнтів від одного провайдера до іншого, а також збільшується кількість паралельних підключень, коли один абонент має кілька провайдерів інтернету — основний та резервний. Це і збільшує об’єм грошей, зазначає Олександр Глущенко.
У І півріччі 2024 року середньомісячний дохід від надання послуг фіксованого доступу до інтернету на одну лінію (точку) зріс до 230,5 грн/міс, що майже на 20 грн більше, ніж у 2023-му (210,7 грн/міс).
За прогнозами Олександра Глущенка, усе це призведе до того, що до кінця року доступ до інтернету може подорожчати щонайменше на 20-30%.

Спостерігаються зміни у структурі розподілу ліній (точок) фіксованого доступу до інтернету щодо технологій. Оптичний доступ становив 89% від загальної кількості ліній, з них 46% — xPON.

- Частка ліній, які використовують FTTx, знизилася до 43% у порівнянні з 48% у 2023 році.
- Частка технології xPON зросла до 46% у 2024 році у порівнянні з 38% у 2023-му.
- Частки інших технологій залишаються стабільними.
PON (Passive Optical Network)
Технологія PON (Passive Optical Network) передбачає підключення оптичного кабелю до будинку чи квартири користувача, пояснює Олександр Глущенко. Для використання інтернету користувачу потрібен міні-UPS (безперебійник), повербанк або інше джерело живлення, щоб заживити оптичний приймач та роутер.
Але навіть якщо роутер вимкнений, інтернет усе одно надходитиме оптичним кабелем, оскільки він працює на світлових імпульсах, а не на електриці. І більшість провайдерів з технологією xPON можуть гарантувати 72 години надання послуг за відключенні електрики, зазначає Олександр Глущенко.
З погляду архітектури мережі PON потребує менше активного обладнання. У технологічних майданчиках провайдерів встановлюють оптичні передавачі, які можуть обслуговувати райони чи цілі села. Для їхнього резервування достатньо акумуляторів, які можна заряджати за допомогою генераторів за потреби.
Перші відключення 2022/2023 років показали слабкі місця, і провайдери вимушені були переглянути свої мережі і зменшувати кількість майданчиків з активним обладнанням, наголосив Олександр Глущенко. Наступний крок — відмовитися від обладнання, яке споживає багато електроенергії.
FTTB (Fiber To The Building)
FTTB (Fiber To The Building) підключається через виту пару (Ethernet), зазначає Олександр Глущенко. У багатоповерхівках до вашої квартири заходить Ethernet-кабель, і для користування інтернетом ваш роутер має бути підключений до джерела живлення (потрібен акумулятор, міні-UPS чи повербанк). А на даху будинку встановлюють активне обладнання провайдера, яке також потребує акумуляторів.
Тут кількість будинків дорівнює кількості майданчиків з активним обладнанням. А якщо будинок багатоповерховий, то ящик зі світчем може бути один на під’їзд, і тоді кількість акумуляторів і швидкісних зарядок для роботи під час блекауту зростає у перерахунку на один будинок, наголошує Олександр Глущенко.
Тож технологія FTTB є більш енергоємною та затратною в обслуговуванні. Провайдери поступово від неї відмовляються або паралельно розвивають мережі на оптиці. Попри те що для абонентів різниця у технологіях не завжди помітна, під час блекаутів PON — єдина технологія, яка дасть змогу безболісно пережити багатогодинні блекаути, наприклад, якщо електрики не буде більш ніж 24 години підряд, наголошує Олександр Глущенко. Це новіша та прогресивніша технологія, яка потребує меншого втручання провайдерів у процес обслуговування.
В Україні FTTB-технологія поширена у великих містах, тоді як оптика домінує у селах і передмістях, каже Олександр Глущенко. Оскільки у багатьох регіонах оптичні мережі будувалися останні 5-7 років, там уже використовується сучасна технологія PON, яка дешевша та ефективніша. Особливо у приватному секторі. Саме тому, за словами Олександра Глущенка, у Києві ситуація з інтернетом під час блекаутів гірша, ніж у передмістях, наприклад, у Боярці.
Ринок голосових послуг фіксованого зв’язку
Кількість абонентів фіксованого голосового зв’язку (фіксованих ліній) стабільно зменшується з 2021 до 2024 року. Кількість ліній у І півріччі 2024-го скоротилася на 12,1% у порівнянні з 2023-м — з 1,49 млн до 1,31 млн.
Дохід від надання голосових послуг фіксованого голосового зв’язку у І півріччі 2024 року становив 1,8 млрд. Це на 12,5% більше, ніж у 2023-му (1,6 млн).

Середньомісячний дохід від надання голосових послуг фіксованого голосового зв’язку на одного абонента збільшився на 26%. Натепер він становить 225,2 грн на місяць у порівнянні з 178,7 грн на місяць у І півріччі 2023-го.

Значних змін у структурі часток доходів від надання голосових послуг фіксованого голосового зв’язку не спостерігається. Відсоток доходів від надання послуг місцевого телефонного зв’язку протягом 2021-2023 років зберігався на одному рівні, проте зменшився на 1% у 2024-му і становить 46%. Зменшилася на 3% і частка доходів від надання послуг постачальникам. На 2% скоротилася частка доходів від надання послуг постачальникам мереж. Частка доходів від надання послуг міжнародного телефонного зв’язку залишається на тому самому рівні.

Відсоток доходів від надання інших послуг фіксованого телефонного зв’язку збільшився на 6% — з 33% у 2023-му до 39% у 2024-му.
У НКЕК зазначають, що до категорії «Інші послуги» входять доходи від розміщення чужого обладнання, оренди місця, продажу обладнання та інші подібні надходження.
Якщо цитувати графу у звітності, то ця категорія містить доходи «від надання інших послуг фіксованого телефонного зв’язку (зокрема, використання скорочених номерів і кодів послуг 700, 800, 808, 900 тощо)».
Це можуть бути як разові послуги з виділення скорочених номерів або номерів форматів 700, 800, 808, 900, так і щомісячна плата за користування ними. Винятком є доходи від трафіку на номери 800 і 900.
Висновки
За І півріччя 2024 року доходи у сфері електронних комунікацій в Україні зросли на 11,7%, досягнувши 52,4 млрд грн. Драйвером цього зростання стали послуги мобільного зв’язку, які забезпечили понад 60% загального доходу.
Водночас у відсотковому співвідношенні, порівнюючи з минулим роком, найбільше свої доходи примножив ринок послуг фіксованого доступу до інтернету — на 23,2%. Таке зростання доходу медіаексперт Олександр Глущенко пов’язує зі зростанням абонплати через збільшення витрат на енергоефективність.
Попри те що інвестиції у ринки електрокомунікацій також зросли, витрати на підтримання інфраструктури та енергонезалежність призводять до підвищення вартості послуг для споживачів. Інвестори можуть лише відтермінувати цей процес. Тобто доходи галузі зростають, але це не свідчить про те, що зростають прибутки.