«Доступні кредити» на зброю: що думають представники оборонних компаній про ініціативу уряду
На початку листопада в Україні запустили програму пільгових кредитів для виробників оборонно-промислового комплексу. За нею зброярі матимуть змогу взяти кредит під 5% річних на розвиток виробництва або для поповнення оборотних коштів. SPEKA спробувала з’ясувати деталі програми, а також як оцінюють цей крок власники приватних defence-компаній.
Оновлено: Раніше у матеріалі було зазначено, що бюджет програми на компенсацію кредитних відсотків для підприємств ОПК у 2025 році виділено 2,5 млрд грн. Однак, у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості повідомили, що наразі обсяг програми складає 500 млн грн.
Суму у 2,5 млрд пропонувала закласти через поправку в закон про державний бюджет на 2025 рік група народних депутатів, що входять до Робочої групи з питань ОПК.
Як працюватиме програма кредитів для виробників ОПК
Виробники зброї та інших необхідних для оборони речей стикнулись з кількома проблемами під час війни. Передусім частина підприємств зазнала обстрілів, уряд заборонив експортувати військову продукцію, а через високі ризики банки не були готові кредитувати такі компанії. Виробники розповідають, що у цій ситуації доволі часто виникають касові розриви через брак обігових коштів або ж немає можливості профінансувати розробку нових технологій та потенційного озброєння.
Доступні кредити мають змінити цю ситуацію. За постановою Мінстратегпром частково компенсуватиме вартість кредитів для підприємств ОПК. Серед основних умов:
- підприємство визначене Мінстратегпромом як критично важливе для функціонування економіки у сфері ОПК (критерії);
- відсоткова ставка — 5%;
- розмір кредиту: до 100 млн грн — на оборотний капітал та до 500 млн грн — на інвестиційні проєкти;
- максимальний термін компенсації від держави — до 3 років у випадку використання грошей на оборотний капітал та до 5 років — на інвестиційні проєкти.
Скільки грошей передбачено на програму компенсації кредитів
Програму схвалили 5 листопада, тому на 2024 рік Мінстратегпром зможе компенсувати різницю у кредитних ставках на 263,4 млн грн. Однак у бюджеті 2025 року на цю ініціативу затвердили вже 500 млн грн
Отримані кошти можна використати на розроблення, виготовлення, ремонт та модернізацію зброї, спеціальної та військової техніки, боєприпасів та виробів військового призначення.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Також варто зазначити, що є специфічні вимоги й до банків, які можуть надати пільгові кредити. Серед них дотримання режиму секретності за роботи з документами, які містять державну таємницю. Зараз такі повноваження та можливості є в Ощадбанку та Укрексімбанку, а також у ПУМБ (у процесі створення).
Це чудово, але є нюанси: позиція виробників
SPEKA попросила кількох виробників ОПК поділитись своїми враженнями про ініціативу уряду, а також чи подаватимуть заявку на пільгове кредитування.
Іван Куанов
засновник стартапу Buntar (БПЛА)Це шикарна історія. Кредитування пільгових виробників ОПК дуже важливе, оскільки компоненти для виробництва дорогі, їдуть довго і потрібно мати час на їх постачання. Часто маємо ситуацію, коли нам кажуть «дайте нам 12 БПЛА за місяць, а краще за тиждень». Але ми не можемо цього зробити, тому що складники постачаються 4 місяці лише від виробника. До того ж у багатьох держконтрактах передоплата менша, ніж собівартість виробу, тому доводиться шукати додаткові гроші, щоб зарезервувати ці компоненти. Ми точно братимемо участь у програмі, щойно її фіналізують.
Андрій Знайченко, засновник Kvertus (засоби РЕБ):
«Знаємо про цю ініціативу та уважно вивчаємо її умови. Пільгове кредитування під 5% звучить дуже привабливо, особливо якщо врахувати доступні суми. Це реальний шанс для оборонно-промислового комплексу прискорити своє виробництво та вийти на новий рівень.
Три роки для оборотного капіталу — це хороший термін, але для масштабних і швидких проєктів важливо, щоб процедура отримання коштів не перетворилася на складний бюрократичний процес. Kvertus працює у швидкому темпі: між замовленням із фронту та відвантаженням іноді минає менш як тиждень, тому кожен день має значення. Утім програма виглядає як великий крок уперед для мілтеку, і це не можна не підтримати.
На 2025 рік заплановано реліз двох нових продуктів, які здивують не лише Україну, а й увесь світ. Це поки що таємниця, але їхня розробка триває давно. Інвестиції в R&D (дослідження та розроблення) за минулий рік становили понад $500 тис., і доступ до дешевих грошей міг би значно пришвидшити цей процес».
Роман Княженко, CEO Skyeton (БПЛА):
«Це 100% дуже гарна новина. По-перше, кредити, які можуть бути використані як обігові кошти, це точно допомагає як маленьким, так і великим компаніям. Це періодично потрібно, адже кошти, що компанії отримують за державними контрактами, часто перебувають на казначейських рахунках, вони є цільовими, поки не виконаємо замовлення. За контрактом це може бути й цілий рік, а ці гроші можуть витрачатися виключно на продукцію, що буде відвантажуватися.
Тому компанії іноді потребують саме обігових коштів, які вона може легко повернути в кінці року. До того ж ставка у 5% це, як то кажуть, безкоштовні гроші.
Щодо інвестиційних кредитів, то це дуже цікава історія, адже дотепер в Україні майже не існувало такої можливості.
Це теж дуже добра новина, і, скажу чесно, неочікувана. Ми думали, що будуть кредити для обігових коштів, але не очікували, що буде така програма за інвестиційними проєктами. Тому ми точно намагатимемось взяти участь в обох кредитних програмах. Було б дуже недалекоглядно не скористатися такими можливостями».
Анатолій Храпчинський, заступник генерального директора компанії Piranha Tech (РЕБ)
«Почнімо з того, що ми живемо в динамічній війні, тобто потрібна постійна велика кількість грошей, які необхідно виділяти на R&D, тобто на розробку рішень проти нових сучасних викликів. Це гроші, які до нас не повертаються. Більшість досліджень та розробок фінансує компанія самостійно. Є деякі гранти, надходження від держави, але вони не закривають всієї потреби.
Не працює закон про державно-приватне партнерство, яке б дозволило залучати інвестиції, відбувались незрозумілі зміни щодо можливості бронювання працівників, які лише влаштувались на підприємство тощо.
Тобто головне не кредити. Головне — прогнозованість закупівель і державних контрактів, які мали б підписуватися на 3-4 роки. Це питання не вирішене досі. На ринку з’явилось понад 200 компаній. І це вже не стартапи, а сталі фірми, які потребують дорослих умов. Нам потрібне чітке технічне завдання, яке буде обумовлено якісною аналітичною запискою щодо застосування ворогом зброї, нашої тактики застосуванням зброї тощо.
Ми хочемо складніших технічних завдань і розуміємо, що треба працювати в загальній стратегії, щоб це рішення працювало на усіх ділянках фронту уніфіковано, а не ми щось пропонуємо, тому що посиділи кілька днів на лінії бойового зіткнення та отримали від військових певну інформацію.
Це те, що має робити Центр інновацій Міноборони. Я не знаю, чим вони там займаються, чесно кажучи. Нам потрібна стала інституція на кшталт американської DARPA (агенція, що відповідає за розроблення нових технологій для використання у збройних силах США), якою керуватиме інженер з чітким баченням стратегії тих чи інших розробок. У такому разі ми зможемо працювати над потрібними Силам оборони засобами».
