Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Дослідники визначили бактерію, яка може спричинити хворобу Паркінсона

Юлія Даниленко
Юлія Даниленко Журналістка, tech-експертка, співзасновниця SPEKA
8 травня 2023 4 хвилин читання

Звичайний рід мікробів, який зустрічається у болотистому середовищі, може відігравати ключову роль у розвитку хвороби Паркінсона, адже він виділяє сполуки, що викликають утворення токсичних згустків білків у клітинах мозку. Це визначила група дослідників з Університету Гельсінкі та Університету Східної Фінляндії.  

Bright dots indicate the presence of alpha-synuclein clumps inside heads of worms fed Desulfovibrio bacteria Bright dots indicate the presence of alpha-synuclein clumps inside heads of worms fed Desulfovibrio bacteria

Їхні висновки базуються на результатах попереднього дослідження, яке показало, що тяжкість нейродегенеративного розладу у добровольців зростала з концентрацією штамів бактерій Desulfovibrio у їхніх фекаліях. Завдяки своєму відкриттю дослідники сподіваються покращити ранню діагностику захворювання або навіть уповільнити його розвиток.

«Наші висновки дають змогу виявити носіїв цих шкідливих бактерій Desulfovibrio», — каже Пер Саріс, мікробіолог з Університету Гельсінкі

«Отже, ми можемо кинути всі наші зусилля на видалення цих штамів із кишківника, що дозволить полегшити та сповільнити симптоми у пацієнтів із хворобою Паркінсона».

Дослідники шукали пояснення того, чому деякі люди з віком різко втрачають контроль над дрібною моторикою вже два століття – з того часу, як англійський лікар Джеймс Паркінсон вперше описав хворобу, яку назвали на його честь. 

З точки зору фізіології, невеликі включення, відомі як тільця Леві, накопичуються в клітинах певних ділянок мозку людей, у яких діагностовано хворобу Паркінсона.

Зовсім недавно дослідження цих мікроскопічних згустків матеріалу виявили, що вони в основному складаються з типу білка, який називається α-синуклеїном, що зазвичай бере участь у вивільненні нейромедіаторів.

Досі не відомо напевне, як це скупчення сприяє розвитку патології Паркінсона, хоча є підозри, що сама присутність цих концентрацій, які називаються протофібрилами, заважає здоровому функціонуванню нервових клітин.

Що також є загадкою, так це початкова причина агрегації α-синуклеїну. Хоча хвороба Паркінсона може передаватися у спадок, генетика пояснює лише приблизно 10-15 відсотків усіх випадків.

У дослідженні Саріса 2021 року нарешті з’явилися докази єдиного головного підозрюваного, що спричиняє хворобу.

«Це захворювання в основному спричинене факторами навколишнього середовища, тобто впливом на навколишнє середовище бактеріальних штамів Desulfovibrio, які викликають хворобу Паркінсона», — каже Саріс.

У новому дослідженні Саріс та його команда взяли зразки фекалій у 10 пацієнтів із хворобою Паркінсона та їхніх здорових партнерів та виділили з них штами Desulfovibrio.

Ці мікроби потім згодовували трансгенним зразкам нематоди Caenorhabditis elegans, які були модифіковані для виділення α-синуклеїну людини.

Статистичний аналіз, заснований на мікроскопічних спостереженнях за головами нематод, показав, що ті, яких годували Desulfovibrio, справді набагато частіше виробляли згустки α-синуклеїну, і ці згустки, швидше за все, були набагато більшими.

Показово, що штами Desulfovibrio, зібрані у пацієнтів з хворобою Паркінсона, також краще агрегували білки в C. elegans, ніж штами, зібрані у їхніх партнерів.

Більше того, ці хробаки зазвичай гинули у більшій кількості, ніж черв’яки в контрольних групах.

Звичайно, між хробаками та людьми є величезна різниця. Хоча той самий експеримент ніколи не можна було б відтворити на вибірці здорових людей, дослідники продовжать вивчати, як Desulfovibrio у наших власних кишках може спровокувати утворення агрегатів α-синуклеїну, які можуть мігрувати по тілу.

З часом ми зможемо уповільнювати прогресування хвороби Паркінсона за допомогою терапії, спрямованої на травну систему та навколишні нерви, а не на мозок.

«Щойно бактерії Desulfovibrio видаляються з кишечника, агрегати α-синуклеїну більше не утворюються в кишкових клітинах», — пояснює Саріс.

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Розробили першу в світі технологію розпізнавання емоцій у реальному часі

Сергій Коноплицький 23 лютого 2024 12:16

Українські хірурги вперше самостійно пересадили пацієнту кістку з гомілки у щелепу

Юлія Мирська 20 лютого 2024 10:35

Навіщо Землі пори року і як це працює на інших планетах

Сергій Коноплицький 19 лютого 2024 15:22

ШІ-клони, цифрові запахи та подорожі до стратосфери. Як технології змінять світ у 2024 році

Анна Нагорна 19 лютого 2024 13:45

Винайдення фонографа: як «чарівник з Менло-Парк» зміг відтворювати звук

Олександр Тартачний 19 лютого 2024 09:00