«Ми єдина комерційна організація у світі, яка має досвід роботи в умовах інформаційної війни» — співзасновник стартапу Osavul Дмитро Білаш
У відповідь на російське вторгнення в Україну колишні засновники стартапу в галузі таргетування реклами, створили Osavul — медіааналітичну платформу на основі штучного інтелекту, що допомагає правильно протидіяти інформаційним атакам. У інтерв'ю із кофаундером компанії Дмитром Білашем говоримо про механізми інформаційних атак, способи їх виявлення, різницю між російською та китайською пропагандою та співпрацю з НАТО.
Ваш попередній стартап стосувався рекламної сфери. Чому вирішили заснувати компанію у галузі дезінформації?
Я серійний підприємець. До Osavul у мене був стартап Captain Grows — ШІ-інструмент для керування рекламою.
Я і мій партнер Дмитро Плєшаков у 2019 році продали цю компанію, коли довели її успішність. Нас купила Perion Network — ізраїльсько-американська медіакомпанія. Якийсь час за домовленістю ми продовжували працювати у корпорації.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, то, звісно, ми захотіли допомогти і знайти своє місце у світі, який змінився. Через знайомих, які у той чи інший спосіб працюють із державним сектором, намагались з’ясувати, чим ми можемо бути корисні.
Відтоді почали співпрацю з деякими командами на рівні держави, які займалися питаннями протидії інформаційним загрозам. Це ширше явище, ніж фейки. Фейки — це фактична неправда, натомість росія часто використовує весь спектр інструментів: маніпуляції, викривлення фактів, змішування особистих оцінок і реальної ситуації тощо. Тобто вона намагається використовувати і правду для просування своїх інтересів.
Виявилося, що обсяг загроз такий великий, що рішення, які були на світовому ринку, не здатні впоратися з такими викликами. Тому ми почали потроху розробляти платформу, яка стала де-факто ключовим інструментом для спеціалістів з інформаційної безпеки в Україні. Якщо у 2022 році це вже був доволі середній продукт, то у 2023-му вже почали розширюватись, кооперуватись з колегами за кордоном, виходити на нові ринки.
Як це працює?
Перший етап — це збір даних. Щоб розуміти, які наративи та інформаційні операції відбуваються, вам потрібно збирати дані з декількох джерел, наприклад, з телеграм-каналів. Збирати їх потрібно часто, у великому обсязі та якісно. Це досить складне технічне завдання, особливо коли вам треба працювати не в одній країні, а у багатьох регіонах світу з різними мовами.
Потім дані надходять до наших AI-pipelines (pipeline — послідовність етапів або процесів, через які проходять дані для оброблення. — Ред.). Це певні процеси, які побудовані на базі штучного інтелекту. Це не одна модель, а багатокроковий процес, який аналізує дані та виокремлює ключові думки, погляди та заклики до дій. Такий обсяг даних людина не здатна опрацювати.
Далі Osavul робить попередні висновки про те, які ключові наративи поширюються, хто за цим стоїть та на яку реакцію сподівається. ШІ-інструменти у нашій платформі формують інтерактивні дашборди, які надаємо замовнику послуг. У дашборді, зокрема, є інформація про тип інформаційної операції, хто поширює цей меседж, як пов’язані акаунти, що розвивають цю тему в інфопросторі.
Чи можете навести приклад такої інформаційної кампанії? Який меседж просувався?
Більшість кейсів ми не можемо розкривати, але із тих, про які можемо, була дезінформаційна кампанія, що начебто НАТО постачає в Україну кров для переливання військовим і що ця кров містить збудники хвороб.
Наш продукт бачить інформацію про те, що така інформаційна загроза зростає та надає базову інформацію про те, хто її поширює, яку вона має динаміку та відгук у суспільстві.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Іноді доцільно ігнорувати меседж, в інших випадках підготувати контрдії, наприклад, спільну заяву або запит до модераторів на блокування акаунтів за поширення дезінформації. Усе залежить від того, що за проблема і хто цим займається.
Як виміряти ефективність інформаційної кампанії або рівень її критичності? Кількісні показники не завжди показові. Публікацію можуть поширювати, але вона може не мати впливу. Як це робить Osavul?
Звісно, ми починаємо з кількісних даних — кількість коментарів, лайків, реакції тощо. Наступний рівень — зрозуміти, це боти чи реальні люди. Якщо це боти, то Osavul може їх відфільтрувати. Часто користувачі створюють так звані ехокамери, тобто середовища, де людина стикається лише з інформацією чи думками, які підкріплюють її власні. Ці користувачі можуть активно репостити одне одного, але меседж не йде далі.
Спостерігаючи за поведінкою акаунтів, які поширюють цю інформацію, можемо аналізувати популярність того чи іншого наративу. Ми маємо власну модель, яка заміряє ці параметри.
Повертаючись до кількісних показників. Яка пропускна здатність інструменту? Який обсяг даних може проаналізувати Osavul за певний відрізок часу?
У нас немає обмежень. Усе залежить від спроможності клієнта та обсягу проєкту. Звісно, що чим більше даних обробляєш, тим це складніше та дорожче для нас. Тому завжди є певні обмеження щодо кооперації, але можна обробляти мільйони та сотні мільйонів одиниць інформації щодня.
До речі, яка вартість ваших послуг? Це пакетна підписка чи якийсь інший тип ціноутворення?
Ми не розкриваємо ці дані.
Це індивідуальні умови для кожного клієнта?
Оскільки ми компанія, яка працює у домені security, то не розкриваємо деталі. В Україні багато проєктів з державою робимо безкоштовно.
Хто ваші клієнти серед тих, кого можете назвати?
В Україні це приблизно 20 державних структур. Одним із перших партнерів став Центр протидії дезінформації. За кордоном працюємо на проєктах, профінансованих Європейською комісією, а також у США.
Ми намагаємося небагато розповідати про наших партнерів через чутливість інформації, але, наприклад, ще один кейс кооперації — це співпраця з Центром стратегічних комунікацій НАТО. Публічний звіт про неї можна почитати на нашому сайті.
Не лише в Україні, а й у світі доволі мало продуктів у цій ніші. Чим, на вашу думку, ви вирізняєтесь?
Я не буду заглиблюватися у технічні аспекти. Ми завжди пояснюємо партнерам, що ми єдина комерційна організація у світі, яка має досвід роботи в умовах інформаційної війни. Бо жодна інша організація на ринку не має такого досвіду роботи у безпековому секторі в контексті інформації.
Розумію ваш аргумент, але інформаційні війни у той чи інший спосіб відбуваються майже всюди у світі. Китайська дезінформація працює у США, є антиізраїльська полеміка тощо.
Те, що ви називаєте інформаційною війною у контексті американських або близькосхідних кейсів, на жаль чи на щастя, не можна порівнювати з тим, що маємо в Україні у масштабах та складності атак.
Обсяг даних та залучених ресурсів відрізняється драматично. Росія лише на інформаційну операцію «Майдан-3» інвестувала $1,5 млрд.
Ми наголошуємо на цьому досвіді не тому, що такі класні, а тому, що зараз гаряча фаза війни, через це обсяг ресурсів та загроз величезний. Від цього йде дуже багато аспектів. Зокрема, багато наших технічних рішень (обсяг даних і типи джерел, з якими працюємо) та швидкість роботи системи. Досвід реального інформаційного протистояння диктує певні вимоги до нашого продукту, які своєю чергою трансформуються у переваги.
Я намагаюся завжди пояснити партнерам, що одна річ — інформаційні конфлікти у звітах, а інша — справжня інформаційна війна, від якої залежить реальна ситуація, зокрема у відносинах між державами. Тож якщо вам потрібні такі послуги — ми розв’язуємо ці проблеми.
Чи бачите ви нові тренди в інформаційних кампаніях у росії? Що змінилося останнім часом?
Будь-яка інформаційна кампанія починається з фактажу, підґрунтя, яке реально є у суспільстві. Якщо мільярд ботів напише, що путін — молодець, це якось змінить ваше ставлення до нього? Думаю, ні. А якщо у Європі транслювати меседж, що путін дуже небезпечний, але раціональний і жорсткий гравець, з яким потрібно домовлятись? Це вже може вплинути.
В Україні таким наративом може бути питання та методи мобілізації. Суспільство саме активно обговорює цю тему, а завдання росії — загострити дискусію, поляризувати різні частини суспільства, зводити розмову до відчаю або несправедливості. Тут ми й допомагаємо зрозуміти, де вплив зовнішніх сил, а де дискусія між людьми, яка абсолютно легітимна.
Щодо технічних аспектів, то вони дуже багато речей автоматизують. Усі процеси намагаються перевести на скрипти.
Чому платформи соцмереж не банять за узгоджену поведінку акаунтів, особливо якщо вона автоматизована?
Соцмережі помічають, але це завжди питання модерації. До того ж навіть коли робиш кращий захист, завжди знайдуться способи його обійти.
Платформи дуже орієнтовані на точність: радше не заблокують 100 ботів, ніж випадково заблокують одну людину, яка була схожа на бота. Тобто вони дуже обережні через повагу до свободи слова, свої політики тощо.
На жаль, інформаційні загрози — це асиметрична зброя. Дуже легко нападати, але важко захищатись.
У вересні Osavul залучив $3 млн у межах пізнього seed-раунду. Повідомлялось, що плануєте використати ці кошти на розширення компанії. Кого шукаєте та на скільки очікуєте зрости у бізнес-показниках?
Так, дійсно розширюємо команду. Це не лише дата-інженери, наймаємо як технічних, так і нетехнічних фахівців. Ми завжди шукаємо нові таланти, тож якщо ви це читаєте і вас цікавить проблематика інформаційної безпеки, будь ласка, feel free, приходьте до нас. Є позиції і у закордонних офісах для посилення кооперації з іноземними партнерами.
Щодо очікуваних результатів зростання компанії, то наразі залишимо це таємницею. Відповім так: просто хочемо рости якомога швидше та якнайбільше.
