Дизайн без дизайнерів. Чому так важко впроваджувати редизайн ЗСУ у диджитал-комунікацію
Ці зміни — наслідок ребрендингу, який впровадили на початку літа 2023-го. У нашій розмові з Тарасом Іщиком, військовим і автором редизайну, виявилось, що впровадити редизайн серед військових до біса непросто. Для чого його створювали та яких результатів очікують? Далі — пряма мова Тараса.
Дизайн є, дизайнерів немає: як почалася робота над редизайном
До липня 2022 року я виконував функції пресофіцера 103-ї бригади ТрО. Я прискіпливо спостерігав за сторінками іншими бригад: у них не було загального стилю, кожен робив що хотів. У якийсь момент це переросло у боротьбу візуальних ефектів поміж бригад: надто пафосне подання дуже швидко перетворювалося на кітч. Пересічній людині складно було відрізнити офіційну інформацію від неофіційної.
Це можна було б розв’язати, якби була одна дизайн-система. Для цього необхідний дизайнер зі стратегічним баченням і підрядники, які б це впроваджували у кожній бригаді. Але тут ми зіткнулися з головною проблемою — в українському війську немає дизайн-відділу та позиції дизайнера. Наприклад, я за документами навіть не на комунікаційній посаді.
Окрім роботи пресофіцера, у лютому 2022 року мене запросили долучитися до дизайну соцмереж Головнокомандувача. А вже у липні 2022-го мені довірили розроблення системи візуальних комунікацій.
Нове військо — новий стиль
Ми поставили за мету, щоб усі пресофіцери та інші суб’єкти комунікації застосовували певні правила щодо дизайну. На жаль, за 30 років існування Збройних сил такого стратегічного документа, як комунікаційна стратегія, не було, лише положення щодо служби зв’язків із громадськістю і доктрина публічного спілкування. Тому радниця Головнокомандувача зі страткому Людмила Долгоновська взялася за «Комунікаційну стратегію Збройних сил України», а я допомагав розробляти візуальний стиль як додаток до стратегії.
Пощастило, що Головнокомандувач ЗСУ розумів важливість цієї розробки. Я її презентував, у Валерія Федоровича було кілька важливих запитань, все вислухав, зрозумів, йому все сподобалося і ми підписали документ. Вважаю, що це одна з найбільш доленосних зустрічей в історії українського дизайну.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Я віддав пів року на те, щоб розробити брендбук разом із командою. Спершу я звернувся до волонтерської групи «Нове військо», яка займалася оновленням нарукавних знаків і редизайном одностроїв ще з 2015-го. З огляду на те, що візуальною комунікацією займаються пресофіцери часто без належних знань, ми почали шукати універсальне шаблонне рішення — систему візуальної ідентифікації, щоб вона була легкою у застосуванні.
Кольори ми взяли з одностроїв підрозділів Збройних сил України. Щодо шрифту, то його спеціально створив Дмитро Растворцев на волонтерським засадах. Врешті вийшов шрифт UAF Sans — повна гарнітура із 64 накреслень для всіх потреб Збройних сил, крім верстки тексту. Ми його використовуємо для соцмереж і зовнішньої реклами. А по створення церемоніального шрифту я звернувся до шрифтотвориці Марчелли Можини. Її «Воля» ідеально пасує до церемоніального шрифту. Весь проєкт можна детальніше роздивитись тут.
Не можна просто так взяти і віддати військовим брендбук
Це нетиповий брендбук — там дуже багато тексту. Я прописав всі найменші деталі: відступи, розміри шрифтів, міжрядковий інтервал, усе до пікселя. Це робилося для того, щоб військовослужбовці не перекручували стиль. Кожен пресофіцер отримує папку на 30 гігабайт із готовими шаблонами й описом. До кожного макета є відеоурок, де я показую на комп'ютері, що й де натискати. Я пояснюю, що можна, що не можна, проговорюю елементарні речі. Лише здогадуюсь, скільки б це коштувало на ринку. Я думаю, що ми дуже багато коштів державі зекономили, тому що долучилося багато фахівців-волонтерів. Однак за війни гроші не мають значення, коли на кону престиж власної армії.
Лазівки для пресофіцерів
Нашу комунікаційну стратегію ЗСУ разом з усіма додатками ухвалили 23 лютого 2023 року. Минуло декілька тижнів, я гортаю стрічку і бачу, що на сторінках бригад не оновлюються аватарки, кавери. Отже, десь є виконавча проблема.
Тоді я зрозумів, що треба працювати індивідуально з кожним пресофіцером. Мені, людині, яка це розробляла, важливо було прокомунікувати все до кінця. Ми могли сидіти по чотири години з якимось пресофіцером за комп'ютером, бо він взагалі ніколи не користувався фотошопом. Завантажив програму, поставив, ми відкриваємо шаблон і я пояснюю, як це все функціонує.
Я на це витратив і тепер витрачаю дуже багато часу, але головне — це результат. Важливо пояснювати всім пресофіцерам, чому важливо це використовувати. Це потрібно, бо знову ж таки дизайном Збройних сил на рівні бригад не займався ніхто. На рівні командувань родів і видів сил теж цьому не приділяли достатньо уваги, хоча з початком повномасштабної агресії це змінилося у кращий бік.
Річ у тому, що за документами, які спускають згори, важливими є супроводження, контроль виконання та особиста комунікація. Хтось скаже, що командиру подобається ось так. А ти мусиш сказати, що неважливо, чи командиру подобається, є документ, підписаний Головнокомандувачем.
Шрифт як спосіб інформаційної боротьби
Шрифт та інші матеріали брендбука доступні тільки для військовослужбовців — для зовнішньої комунікації, сувенірки тощо. Для цивільних доступу до матеріалів немає: якщо ми відкриємо всі макети, то росіяни можуть цим скористатися для створення фейків.
Я вже з цим зіткнувся: вони багато разів робили подібне і за композицією, і за змістом, але зі шрифтом у них нічого не виходить. Попит на цей шрифт шалений, але ділитися ним не на часі. Насправді це все про те, як розпізнати правду. Людям уже простіше орієнтуватися у кольорах, композиції, шрифтах — вони зчитують це з телефону за три секунди та розуміють, що це офіційна інформація.
З нарукавними знаками підрозділів інша ситуація: згідно із законом України символіка Збройних сил є суспільним надбанням, на неї не поширюється авторське право. Ці знаки є в загальному доступі.
Усі логотипи затверджені англійською та українською. До речі, саме завдяки брендбуку ми вперше за 30 років нарешті затвердили англомовні назви видів і родів ЗСУ. Це дозволяє розробляти будь-яку англомовну продукцію з розміщенням логотипів підрозділів. Раніше так не можна було.
Робочий графік дизайнера ЗСУ
Я тепер знайомий із більшістю пресофіцерів ЗСУ. Це постійна взаємодія. Вони часто звертаються до мене, щоб я допоміг їм зробити якусь зовнішню рекламу. Для мене не проблема накидати їм макет із вдалою композицією.
Якщо вони не можуть це зробити самостійно, нехай це зроблю я. Звісно, непогано було б створити дизайн-відділ, тому що завдань у Збройних силах сотні, тисячі щодня. Я не можу з цим впоратися один, але мені доводиться. У мене ненормований робочий графік: завдання можуть прилітати і вночі, і ввечері, і зранку. Я роблю усі грамоти та подяки Головнокомандувача чи начальника Генштабу, нагородні сертифікати.
Наприклад, треба зробити 150 грамот за годину. І де б ти не був, зупиняєш машину, вмикаєш мобільний інтернет і робиш це. Паралельно з 9-ї до 18-ї я у частині на службі. Але якщо це масований ракетний обстріл, то ті картинки зі збитими ракетами роблю безпосередньо я. І це може бути навіть о третій ранку…
Ця розмова двічі переривалася. Першого разу був дзвінок із частини, вдруге — Тарасу терміново треба було зробити грамоти від Залужного. Але на цьому наше інтерв’ю не завершується. У наступній частині Тарас розповість про те, як комунікувати Збройним силам у майбутньому, які кейси не спрацювали та що варто зробити в комунікаціях, щоб заохотити людей стати на захист країни.
