Дія.City: які сфери бізнесу можуть стати резидентами — детальний розбір на прикладах реальних компаній

Запуск спеціального правового режиму Дія.City став важливим кроком для цифрової трансформації економіки України. Ідея проста: створити максимально сприятливі умови для розвитку технологічних компаній, стимулювати інновації, залучати інвестиції та зберігати висококваліфікованих фахівців в Україні.

Станом на квітень 2025 року до Дія.City приєдналися 1728 компаній. Хто ці резиденти — глобальні технологічні гравці, інноваційні стартапи, компанії оборонного сектора? Пропонуємо разом зробити deep dive, які бізнеси вже скористались можливостями режиму.

Що таке Дія.City і чим він приваблює компанії?

Дія.City — це спеціальний правовий режим для IT-компаній, який передбачає:

Хто може стати резидентом?

Особливість режиму — види бізнесів, які можуть подати заявку та стати резидентом Дія.City.

Право на резидентство мають лише ті компанії, які ведуть діяльність у визначених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» сферах. 

Крім виду діяльності, враховуються й інші критерії: розмір доходу, кількість працівників, прозорість структури тощо.

У період воєнного стану Кабінет Міністрів розширив перелік кваліфікованих видів діяльності. До режиму змогли приєднатися й компанії, що працюють у сфері безпілотних технологій, біопротезування, блокчейн-рішень, наукових досліджень та інших інновацій.

Ось ключові напрями діяльності та приклади компаній-резидентів:

1. Розробка програмного забезпечення

Найбільша категорія резидентів — розробники ПЗ для бізнесу, мобільних додатків, ігор тощо.

Приклад: гіганти індустрії — Genesis, EPAM, Sigma Software, Skelar — одні з найбільших українських продуктових ІТ-компаній, які розробляють програмне забезпечення для глобального ринку.

2. ІТ-консалтинг і SaaS-рішення

Підписуйтеся на наші соцмережі

У цій категорії — компанії, які надають послуги впровадження, супроводу й модернізації ПЗ.

Приклад: SoftServe, яка приєдналася до режиму Дія.City однією з перших — українська компанія, яка надає послуги цифрового консалтингу та розробки індивідуальних рішень для бізнесу.

3. Геймдев

Розробники ігор для ПК, мобільних платформ, консолей.

Приклад: GSC Game World (відомий розробник серії ігор S.T.A.L.K.E.R. і Козаки), AB Games, Plarium.

4. Кібербезпека

Компанії, які розробляють засоби захисту інформаційних систем і даних, антивірусні рішення, проводять аудит безпеки.

Приклад: українські стартапи UnderDefense і Soc Prime та американський стартап Set Cyber Labs.

5. Штучний інтелект

У цій категорії — стартапи, що розробляють рішення на базі AI.

Приклад: український лінгво-єдиноріг Grammarly, розробник застосунку AI-аватарів Reface.

6. Галузеві ІТ-рішення (FinTech, EdTech, HealthTech)

Приклад: мобільний банк нового покоління Monobank, онлайн-школа програмування Mate Academy, сервіс бронювання ліків Tabletki.

7. Хмарні сервіси та інфраструктура

Хмарні провайдери, сервіси для бізнесу, інфраструктурні рішення.

Приклад: GigaCloud — провідний український хмарний провайдер інфраструктури для бізнесу, представники якого брали участь в розробці ЗУ “Про стимулювання розвитку цифрової економіки”. 

8. Біопротезування

В умовах воєнного стану попит на технології з розроблення біонічних протезів зріс у кілька разів, адже вони дають шанс на якісне відновлення життя постраждалим воїнам та цивільним. 

Приклад: Esper Bionics — українська компанія, яка створює інтелектуальні біонічні протези руки, що адаптуються під рухи користувача завдяки елементам штучного інтелекту.

9. БПЛА, defensetech та miltech

Технології розробки та модернізації БПЛА, засобів захисту, озброєння та розмінування стали критично важливими для України у період війни. Компанії, що створюють безпілотники, системи керування ними, розвідувальні комплекси стали справжні технологічним проривом та наразі забезпечують обороноздатність нашої держави.

Приклад: DroneUA, компанія, що займається розробкою та виробництвом БПЛА та рішень для аеророзвідки Ukrspecsystems, стартап Drillapp. Сьогодні ця сфера об’єднує понад 200 компаній-резидентів.

Чому бізнес обирає Дія.City?

Основні переваги, які називають компанії-резиденти:

Важливу роль відіграє відкритий діалог з державою: завдяки дієвій співпраці бізнесу та влади в особі Мінцифри, компанії мають змогу доносити важливі позиції до влади, захищати інтереси спільноти та впливати на зміни в законодавстві через участь у професійних об’єднаннях резидентів, як-от Дія.City United і Дія.City Union.

Висновок

Дія.City — це не лише податковий режим. Це екосистема, що підтримує інноваційні бізнеси, сприяє зростанню секторів, які мають стратегічне значення для країни. У складні часи режим став інструментом зміцнення національної економіки, зокрема в галузях оборонних технологій, медицини й штучного інтелекту.

Цифрова економіка потребує рішень, які гнучко реагують на виклики часу — і саме такі опції пропонує Дія.City.

Статтю підготував спільно з Анною Митропан, адвокаткою ІТ\ТМТ-практики MK Legal Service