
Де і як українкам навчатися пілотувати дрони. Власний досвід
Війну виграють технології. Перемагає той, хто швидше їх виробляє і має більш мотивованих та розумніших людей, що керують машинами. З цією думкою диджитал-стратегиня Оксана Беседа пройшла базовий курс у школі пілотування дронів «Пілотеси України». Оксана поділилася зі SPEKA своїм досвідом.
Чому я пішла у школу пілотування дронів «Пілотеси України»
Я вважаю, що війна триватиме роками і настане мій час долучитися до ЗСУ чи волонтерства. Дедалі більше близьких служать або так чи інакше причетні до ЗСУ: можливо, знадобиться купувати розвідувальний дрон комусь із них. У той момент я хочу бути допомогою, а не тягарем, і мати корисні знання.
Я ладнаю з технікою. Півтора року тому отримала водійське посвідчення, відтоді мені цікаве все, що їде, летить, рухається і чим можна керувати.
З психологічного погляду вивчення нового допомагає мені рухатися вперед і не ностальгувати за життям до повномасштабного вторгнення.
Хто може вступити до «Пілотес України»
Про школу «Пілотеси України» я прочитала кілька текстів у медіа і соцмережах, мене підкупив дружній тон та, звісно, те, що школа готує прицільно жінок. На мою думку, така нішевість працює як стимул для жінок здобувати військові спеціальності.
До того ж у виключно жіночій групі не треба нічого доводити чи конкурувати, ти не граєш у лотерею, «будуть ставитися до мене як до дурненької чи ні». Як бонус зустрінеш кілька посестер зі спільними цінностями і інтересами.
Як відбувається навчання у «Пілотесах України»
Курс складається з семи занять впродовж місяця, де ви вчитеся налаштовувати, піднімати та садити дрон, розвиваєте дрібну моторику з пультом, виконуєте завдання з розвідки. Найбільше ми пілотували DJI Mavic 3 та Autel EVO II.
Це базовий курс, він дає основи з орієнтування на мапі та за компасом, роботи у парі. Ми скидали снаряди на точність, шукали деревʼяний танк у посадці, фотографували себе і Київщину мільйон разів, дізналися, як працює РЕБ.
Усе легко, з чорним гумором, з розжовуванням складних моментів, з багатьма годинами польотів над соняшниковими полями.
Навчання для цивільних — за донат, для військових — безплатне.

Труднощі під час навчання у школі пілотування дронів
Дрон — суперкрихкий, він залежить від сили вітру, гвинти гнуться, камера бʼється, акумулятори швидко сідають. І це все коштує суттєвих грошей. Крихкість і тримання фокуса на заряді, мабуть, найскладніші моменти, які на практиці доводять, чому дрони — розхідний матеріал на війні. Проте звичайним «весільним» дроном керувати не складно. Складніше зрозуміти з форми посадки, чи у правильному напрямку ти летиш: з висоти все геть інше.
Моя група не втратила жодного квадрокоптера, але, зі слів інструкторів, такий випадок був: довелося кілька годин блукати полями, щоб повернути пташку додому.
Фото з архіву Оксани під час навчання у школі пілотування дронів
Що робити після школи пілотес
Після «Пілотес» можна продовжити вдосконалюватися і підібрати цікавий для себе курс з FPV-дронів (керування ними геть інше).
«Пілотеси України» стануть у пригоді тим українкам, які вирішили стати до лав ЗСУ чи вже стали. Або цивільним, які, як я, прагнуть більшої впевненості у собі та власних навичках.
Загалом пілотувати квадрокоптер — це навичка, що може знадобитися не тільки у воєнній розвідці, а й у журналістиці, рекламі, агросфері, фотографії, блогінгу, подорожах.
Життя коротке і стрімке. Варто поспішати побачити все гарне у ньому.