Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Професійне вигорання. Мікс із болю та вини. І трішки особистого

Дар'я Кушнір
Дар'я Кушнір Експерт з маркетингу та комунікацій, ментор особистого бренду
5 липня 2022 7 хвилин читання

Причина вигорання не у напруженій та складній роботі. Вигоряєш не тому, що багато працюєш.

"Часто почуваєшся втомленою не тому, що зробила забагато, але тому, що зробила занадто мало того, що надихає". Особисто для мене вигорання — не про обсяги роботи, а про інші процеси та категорії. Якщо вкладатимеш у компанію більше, ніж отримуватимеш, то воно й почнеться. Так само, як і у стосунках. Здорові та гармонійні стосунки можна побудувати тільки на фундаменті рівного обміну ресурсами, спільними цінностями, планами, взаємоповагою і підтримкою. В цьому так багато рівнів та шарів. І їх рівноцінність у кожного своя. Це можна зрозуміти тільки проживши. Як і у стосунках, тут немає універсального рецепту. На початку наших стосунків з компанією ми занурюємось в її екосистему, взаємодіємо з її правилами, атмосферою, культурою та цінностями.

Справжніми цінностями. І не з отими, які прописані на стіні біля входу або на сайті. Маю на увазі те, що можна зрозуміти зі спілкування між колегами. Те, що можна зауважити, коли забіжиш на офісну кухню, щоб зробити чаю. Незадеклароване шось.

Бізнес-стереотипи

В тебе та у компанії триватиме випробувальний термін. Час, даний для того, щоб зрозуміти, чи ви підійдете одне одному, чи ні. Але ж звідси й починається історія про співзалежні стосунки. І на цьому етапі ми всі стаємо заручниками бізнес-стереотипів.

Адже співробітник, який часто змінює роботу — паршива вівця. «Щось з ним/нею, мабуть, не так, якщо він/вона змінює роботу так часто?» Правда ж? А раптом він/вона ще й зі скандалом звільнився? Чи хтось звертає увагу на особисті кордони в такій ситуації?

До того ж, на роботі заробляють гроші на прожиття. Отже, більшість через страх «йти в нікуди» обирають терпіти. Тому відповідь — терпіння. Не про позитивну його сторону, а про той постійний тягар, що мусиш нести. З часом цей тягар спричиняє страждання. Там, де є таке терпіння, так само страх і співзалежність, там завжди є й вигорання.

Як тільки ми включаємось у терпіння і страх на роботі, то відразу починаємо прагнути додаткової підтримки вдома. Для повернення балансу нам стає потрібно дуже багато емоційних ресурсів від родини та друзів, тільки це допомагає.

Ось трохи статистики про професійне вигорання

Під час пандемії COVID кількість випадків вигорання зросла. 75% працюючих відчули професійне вигорання, а 40% особливо відчули його якраз під час пандемії, як свідчать дані опитування для FlexJobs and Mental Health America, в якому взяло участь більше 1,500 респондентів.

Картинка: Наскільки розповсюджене вигорання?

7 з 10 опитаних стикались із вигоранням

5 з 10 відчували стрес та переживали вигорання

8 з 10 сприймають вигорання серйозно

3 з 10 керівників щось вирішують з вигоранням персоналу

4 з 10 осіб, які працюють 50+ годин на тиждень, не мають в компанії програми проти вигорання

2 з 10 не звертались би по допомогу до інших, якби відчули вигорання

Дослідження, проведене компанією Glint, більш як 700,000 працівників з усього світу виявило, що коментарі, пов'язані з вигоранням подвоїлись в період з березня 2020 (перед локдауном) по квітень 2020 (під час локдауну і віддаленої роботи), а саме зросли з 2.7% до 5.4%.

Мій список причин для вигорання

1. Коли віддаєш більше, ніж отримуєш.

Нерівноцінний обмін ресурсами. Це стосується і грошей, і вдячності, і визнання, і банального, але необхідного «дякую» та «будь ласка». Це про повагу до особистості, до особистого простору, це потрібно всім.

2. Без відпочинку.

Коли буквально немає часу на мінімально необхідні години для сну, щоб фізично відновитися, протягом довгого періоду. Зауважте, про інші принади життя навіть не йдеться. Вважаю, що можливо якийсь час попрацювати у режимі спринтера, але після такого забігу потрібно буде перепочити і відновитися. Коли ж цей спринт триватиме більше 6 місяців без вихідних та відпустки, наслідки гарантовано. Здоров'я полетить шкереберть обов'язково, рано чи пізно. Мені не довелось чекати довго, хоча я протрималась більше року. Але потім вже ледь трималась на ногах.

3. Термінові задачі «на вчора»

"Вчора" не закінчується ніколи, жодну із подібних задач не можна посунути чи перенести. Режим повний нон-стоп. Бо такі задачі "на вчора" зазвичай приходили з головного офісу, припікаючі п'яти всім топ-менеджерам, а вони логічно припікали вже своїм командам. У такій скаженій гарячці мало хто знав, як правильно мотивувати та допомагати команді, а не стимулювати вже майже "мертвий" колектив. Згадки про кризу 2014-2015…, досі пам'ятаю усе, ніби це відбувалось вчора.

4. Робота, яку давно переріс.

Не систематизовані та не оптимізовані процеси, що змушують кваліфікований персонал виконувати так звану мавп'ячу роботу. Коли такої роботи стає десь 80% в людини, яка звикла думати та працювати над стратегічними завданнями, вигорання вже піднімається в ліфті та скоро постукає у двері. Коли натхнення вмирає, можна далі не напружуватись.

5. Неможливість зростати та реалізовувати свій потенціал. Власне, часто це вже наслідок 4 пункта.

Можна додати ще нескінченну кількість причин. Втім, у кожного свій особистий перелік. Цей досвід дуже індивідуальний. Головне, що нікому не хочеться його обговорювати. Бо ж соромно переживати вигорання, соромно не впоратись із цим.

Нам так хотілося б відповідати всім тим мотиваційним та PR дописам у Фейсбуці, грати роль успішного й сильного супермена, що спить по 3 години на добу, пробігає марафони та бізнес гори перевертає. Такий собі успішний успіх. А вигорання чомусь рахується як катастрофа та провал. От саме так! І в цьому зізнатися.. Щоб потім на усіх співбесідах слухати моралі від рекрутерів та роботодавців щодо власної слабкості та непослідовності, відповідати на питання про перерви у резюме, які виникли саме тоді, коли ти просто намагалася вижити, вибачатись...Неможливість хоч комусь сказати правду, яку правильно зрозуміють…Витримувати поблажливий погляд «дівчина втомилась працювати», «все ще у пошуку»...Встати й продовжувати йти, навіть коли твоя професійна та особиста вісь надламана. Потім години терапії, роботи із самооцінкою, почуттями сорому та вини, дбайливе відновлення самоцінності.

То що ж таке вигорання? Ні, не той стан, коли дуже втомлюєшся. Це коли більше немає бажання жити.

P.S. Цей етап вже проминув та скінчився. Сьогодні я багато працюю та мені добре з цим! Я знайшла себе, свій баланс та своїх людей.


Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
1
Прокоментувати
Ira Hoiuk 05.07.2022, 04:35
Класний текст! Дякую, що поділились досвідом)
Інші матеріали

Як корпоративне навчання в Україні витримало удар та функціонує під час війни. Досвід LMS Collaborator

Катерина Атаманенко 8 вересня 2022 15:18

Як подолати вигорання та низьку ефективність. Вісім правил від засновника та CEO White Sales Валентина Яроменка

Роман Судольський 8 серпня 2022 14:59

Бізнес під час війни: як до нових умов адаптується джоб-платформа Joberz

Діана Полуніна 7 серпня 2022 13:00

Сталеві soft skills: як адаптуватись до змін за допомогою HR

Наталія Миронова 29 липня 2022 18:29

Що сприяє карʼєрному розвитку Product Owner, як бізнесу втілити бірюзову стратегію у життя та як війна змінила корпоративну культуру і цінності компаній

Ira Hoiuk 17 липня 2022 17:26