Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Інвестори для МСБ в Україні. Частина 2: як їх захистити в умовах війни?

Дмитро Карпіловський
Дмитро Карпіловський Інвестор, підприємець. Ідеолог та співзасновник спільноти УкрІнвестКлуб
30 червня 2022 7 хвилин читання

Під час війни чи не найціннішим відчуттям стає відчуття захищеності. Це стосується і особистої безпеки, і статків. Та чи найбільшого захисту потребує можливість планувати майбутнє, інвестувати в нього. Як захистити прагнення тих, хто вірить у перемогу, планує своє життя та бізнес в України та на додаток ще й хотів би інвестувати в українську економіку? Так-так, мова про українського роздрібного інвестора.

У попередньому блозі я доводив тезу, що одним з ключових рушіїв для відновлення української економіки можуть та мають стати роздрібні інвестори. Також я наводив дані про те, що близько 30% людей, які інвестували раніше у вітчизняний реальний сектор економіки, готові й надалі вкладати власні кошти у фінансування вітчизняного бізнесу.

Є тільки одне «але»: ще за мирних часів роздрібні інвестиції в Україні були пов'язані із чималими ризиками. Причин багато, але чи не найголовніша – абсолютна відсутність правового середовища та інструментів захисту прав приватного інвестора. Сьогодні, в умовах війни, ця проблема може стати ключовою перешкодою для використання фінансового потенціалу роздрібних інвесторів у відновленні нашої економіки. Але усвідомлення проблеми – це вже половина її вирішення. Тож пропоную розібратися, чому, від чого і як саме варто захищати роздрібних інвесторів в Україні.

Чому роздрібний інвестор потребує захисту?

Хоча б тому, що на будь-яких «складних» ринках, до яких відноситься і ринок приватних інвестицій, пересічним користувачам дуже складно приймати обґрунтовані рішення. Бракує знань, досвіду, виникає так звана асиметрія інформації – звичайно, фаундери мають в рази більше інформації про переваги та ризики свого проекту, ніж потенційні інвестори, навіть професійні. Що ж тут казати про новачків!

Звичайно, це типова проблема не лише для України. Але ми як локальний ринок маємо ще декілька «обтяжуючих» обставин. Ось лише декілька з них:

• усе ще недостатня фінансова обізнаність українців – 12,3 бали з 21 можливого за опитуванням USAID 2021 року,
• фінансовий патерналізм – розрахунок на гарантії держави у питаннях фінансів та інвестицій при загальній недовірі до фінсистеми (лише 23% довіряють фінустановам),
• висока схильність до ризику. Приклади – Forex MMSIS, В2В Jewelery та інші гучні кейси з ошуканням вкладників.

Чи щось вже зроблено для вирішення проблеми?

Насправді – майже нічого або дуже мало, якщо вести мову саме про правові механізми убезпечення. Маємо «незаймано» чистий правовий простір в цій галузі. Певні кроки робилися переважно в інформаційному просторі – починаючи від проектів з підвищення фінансової грамотності під патронатом таких поважних міжнародних установ як USAID чи то Нацбанка України. Були й приватні ініціативи.

Наприклад, ми з колегами від початку роботи УкрІнвестКлубу, спільноти з понад 5 000 роздрібних інвесторів в Україні, намагалися пояснювати своїм учасникам, здавалося б, прості речі – взаємозв'язок між ризиком і і дохідністю. До того ж, прагнули впровадити механізм колективного обговорення проектів та упередження ризиків. І переконалися на власному досвіді – на жаль, без розвинутого правового підґрунтя усі ці локальні зусилля виявляються марними, а спроби побудувати ефективну екосистему для взаємодії приватних інвесторів і бізнесу просто не спрацьовують.

Шахрайство та безвідповідальність процвітали у цій сфері і раніше – за нашими підрахунками, з 200 заявок від фаундерів лише 1-2 мали задовільний профіль ризиків та достатнє підґрунтя для подальшого розгляду приватними інвесторами. І навіть за такого жорсткого відбору ми не змогли уникнути проблемних проектів, які наразі потребують чималих судових витрат і не найкращим чином впливають на репутацію клубу. Наразі ж статистика змінюється у ще гіршу сторону: на тлі війни охочих «заробити» нечесні статки на непоінформованості та патріотизмі приватного інвестора стає тільки більше.

Що варто робити вже зараз?

При обговоренні багатьох проблем в українській економіці можно почути традиційну пораду – почніть з міжнародного досвіду. У перші місяці війни ми з партнером і учасниками клубу так і зробили. Але швидко зрозуміли: сьогодні у світі фактично не існує так званих «кращих практик», що повною мірою відповідали б реаліям та завданням української воєнної економіки. Тому сьогоднішні пропозиції спираються переважно на дворічний довоєнний та 100-денний досвід роботи УкрІнвестКлубу, нашу практику, успіхи, та, на жаль, деякі провальні кейси.

Що ми пропонуємо включити в законодавчу базу?

Крок 1. Створити та законодавчо закріпити спрощений механізм для отримання юридичними особами позикового або пайового фінансування від фізичних осіб.

Чим це допоможе: надасть простий, прозорий та уніфікований механізм інвестування від фізичних осіб, зробить зрозумілими «правила гри» для учасників ринку, усуне бар'єри для інвесторів-початківців.

Крок 2. Установити граничні суми коштів, що можуть залучатися, та кількість інвесторів в один проект.

Чим це допоможе: ускладнить створення «пірамід», виключить ситуацію, коли бізнес працює лише на залучених коштах, без майнових ризиків для власника. Бо ми ж розуміємо: якщо власник не ризикує, то в нього можуть виникнути певні спокуси.

Крок 3. Створити централізований реєстр з інформацією по запропонованим інвестиційним проектам у різних галузях.

Чим це допоможе: забезпечить швидкий та прозорий пошук проектів для інвесторів, полегшить первинну оцінку інвестиційних ризиків. В реєстрі мають міститися відомості про кінцевих бенефіціарів та інвестиційне навантаження на проєкт.

Крок 4. Закріпити вимоги та стандарти регулярної звітності перед інвесторами у випадку залучення коштів фізичних осіб.

Чим це допоможе: надасть змогу інвестору об'єктивно оцінювати роботу бізнесу, керувати своїми ризиками у цьому процесі.

Крок 5. Ввести кримінальну відповідальність за розміщення в реєстрі неправдивих відомостей та перекручення звітності перед інвесторами.

Чим це допоможе: знизить ризики зловживань з боку бізнесу, який залучив інвестиційні кошти, надасть додаткові гарантії непрофесійним інвесторам. А також значно посилить ефект від кроків 3 та 4.

Крок 6. Розробити та зробити обов'язковим прийняття «дисклеймерів» про інвестиційні ризики.

Чим це допоможе: забезпечить додаткове інформування непрофесійних інвесторів, спростить процедуру відбору інвестиційних проектів. Виключить необґрунтовані вимоги інвесторів до бізнесу у випадках, коли очікуваний прибуток не отримано, за умови добросовісності бізнесу.

Щиро запрошую всіх читачів, професійних та непрофесійних інвесторів, та тих, хто тільки планує інвестувати, долучитися до обговорення цієї теми. Тільки всі разом – інвестори, підприємці, посадовці та законотворці – ми зможемо зрушити надважливу тему, що наблизить нас до економічної перемоги. Разом – здолаємо. Слава Україні!

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
3
Прокоментувати
Eugene Kaurov 01.07.2022, 11:45
3. Законодавчо запровадити алгоритм розрахунку державного індексу економіки UAX. А також створення ETF фонду який слідуватиме за цим індексом. Плата оператору 0.5%. Оператором фонду може бути державний банк: ПБ чи ОБ. Таким чином приватні інвестори зможуть інвестувати одразу в усю українську економіку. Можливо, навіть прирівняти статус купівлі ETF UAX до депозитів з гарантовантуванням вкладів.
Eugene Kaurov 01.07.2022, 11:44
2. В цьому ж законопроекті треба запровадити державний реєстр фінансової дисципліни по аналогу німецької Schufa. Така собі таблиця "ШоХа", в яку крім іншого записувати факти зловживань фінансами засновниками компаній чи їхніх посадових осіб. І законодавчо позбавляти права залучати інвестиції таких осіб на 10+ років.
Eugene Kaurov 01.07.2022, 11:44
1. Пропоную створити на GitHub проект і уже почати писати туди текст майбутнього проекту закону "про приватні інвестиції". Я теж долучуся і закомічу статті, в яких є досвід. З часом якийсь депутат захоче внести його на розгляд. Ви створите від себе чи мені робити?
Інші матеріали

Людина, що загубила 8 тисяч біткоїнів на звалищі, хоче знайти їх за допомогою робопсів Boston Dynamics

Наталія Миронова 31 липня 2022 19:56

У Львові підприємці можуть отримати 100-300 тис. грн на розвиток бізнесу

Олександр Кульбачний 27 липня 2022 16:45

Meta запускає навчальний центр підтримки для малого та середнього бізнесу в Україні

Ольга Кротовська 25 липня 2022 10:55

Скільки коштів потрібно Україні для відновлення після війни? Головне з дискусії KSE (частина 2)

Олександр Тартачний 19 липня 2022 09:30

Швидше за вітер: бізнес в рф вимирає зі швидкісю 1 тис. компаній на добу: дослідження

Олександр Кульбачний 18 липня 2022 16:41