Чому українських ІТ-початківців забирають іноземні компанії?

Ринок праці вже інший. Це факт. Але які б труднощі не були, основним завданням моєї команди завжди буде розширення можливостей початківців знайти свою першу роботу в IT. Насправді в ускладнених умовах ринку праці та тенденції скорочення більш досвідчених фахівців, це здавалося завданням із зірочкою.

Тоді ми почали ретельніше опрацьовувати компанії країн ЄС, в яких уже на той час перебувала значна кількість наших випускників. Це здавалося досить логічним, але, забігаючи наперед, скажу, що насправді ми недооцінювали потенціал інших незрозумілих на той час для нас ресурсів та професійних можливостей роботи в маленьких стартапах. А ще нам здавалось, що найбільшою складністю може стати мовний бар’єр.

Але тільки від початку 2024 року вже понад 40 випускників, які продовжують жити в Україні, почали проходити стажування у компаніях Польщі, Німеччини, Туреччини, Нідерландах, Греції та Австралії. 

Переважна кількість вакансій наразі розміщена на ринку ЄС. Ось тільки деякі ресурси:

Аналіз ринку

Що більше даних, перетинів та різних майданчиків, то краще. І на це ми не шкодували часу. Додатково звертались і до міжнародних профільних ресурсів. Серед них дуже важливою інформацією стала від наших партнерів No Fluff Jobs. Це одна з найпопулярніших та найбільших міжнародних платформ з пошуку роботи. До речі, вони нещодавно вийшли на український простір саме задля популяризації наших фахівців та найперші без зайвих питань надали безоплатний парсинг вакансій зі своїх ресурсів для нашого внутрішнього сервісу з працевлаштування студентів. 

Ділимося корисними інсайтами від Галина Мисник, маркетинг-спеціалістки No Fluff Jobs. 

Чому є компанії, які охочіше наймають українців? 

Через схожу культуру праці, можливість найняти крутих спеціалістів при обмеженому бюджеті, мотивованість українських спеціалістів.

Яких спеціалістів здебільшого шукають в інших країнах? Яка статистика з пошуку українських початківців? 

За останні 12 місяців 17% вакансій на нашому порталі були орієнтовані на джунів та трейні. Динаміка покращується, але бути новачком в IT досі непросто. Серед тих, кого шукали найчастіше: 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Які компанії та країни охочіше беруть українців і чому?  

Здебільшого це компанії з країн, що зараз активно підтримують Україну, — Польща, Чехія, США. Окремо виділю стартапи із США, вони дуже часто наймають саме українських спеціалістів, адже можуть собі дозволити платити менше, ніж спеціалісту з США, а якість роботи буде надзвичайно висока.

Також нордичні країни — Швеція, Данія, Норвегія тощо. У цих країнах є дефіцит спеціалістів та й оплата праці значно вища. Але тут уже шукають спеціалістів middle- та senior-рівня, на джунів немає великого попиту. Польські компанії часто шукають українців, які вже деякий час живуть у Польщі і знають особливості країни/мову. 

На порталі No Fluff Jobs є спеціальна позначка «support Ukraine» для компаній, які допомагають українцям працевлаштуватися, мають додаткові виплати, адаптацію тощо.

Які переваги іноземних компаній? На що слід звернути увагу?

Переваги, думаю, очевидні: оплата праці в іноземній валюті, завдяки чому заробіток не так страждає від інфляції, цікаві бенефіти від компаній, більші бюджети на навчання та підвищення кваліфікації. Але обов’язково раджу звернути увагу на процес та тривалість оформлення на роботу, корпоративну культуру, загалом на соціальні нюанси. 

Чи приділяють увагу освіті? Чи є плюсом відмінне проходження профільних курсів? 

Профільні курси з практичними кейсами — це завжди плюс. Як людина з двома вищими освітами і червоними дипломами скажу вам, що це вперше роки за 4, як я десь про це згадала. А от про курси та підвищення кваліфікації потенційні роботодавці питали часто, на початку моєї кар’єри мої випускні роботи з додаткових курсів були соломинкою, завдяки якій я виділялась на тлі інших кандидатів.

Не нехтуйте можливістю практики: навіть якщо ви теоретично все зрозуміли, і той сертифікат «нічого не значить», і вам і без нього повірять. Подивіться на це з погляду працедавця: на співбесіду приходить незнайома людина з невеликим досвідом, яка каже, що вона все знає і курси проходила, але от тільки випускну роботу вирішила не здавати, бо щось часу не вистачило та й загалом папірці — це соціальний конструкт. 

Довіри це не викликає :) 

На що звертають увагу потенційні роботодавці? Чи є особливості оформлення резюме? І чи хтось читає супровідний лист/самері? 

Є країни, де у резюме не прийнято (чи навіть незаконно!) додавати фото, а є ті, де це обов’язково. Перегляньте в мережі приклади резюме, які відправляють люди в країнах, де ви бажаєте працювати, бо в одному тексті, на жаль, не описати всіх можливих нюансів. 

Головне, на що варто орієнтуватися: 

Супровідний лист читають, але по діагоналі (так само, як і резюме). Використовуйте у супровідному листі та резюме ключові слова, які побачили у вакансії, такий собі рекрутинг-SEO. Так ви збільшите шанс того, що ваш відгук помітять. 

Якою мовою проходять співбесіди? Чи принципово знання мов (англійської, мови країни-роботодавця) та як це впливає на співбесіду? 

Я працюю у польській компанії, більшість моїх колег — із Польщі, але я не знаю польської. Я знаю англійську та українську. Це не завадило мені отримати роботу, бо мої обов’язки не вимагають знання польської, а от англійську знати треба було.

Як показує практика, знання чи незнання місцевої мови не вплине на ваші шанси отримати роботу, тільки якщо це напряму не пов’язано з обов’язками на посаді.

Другий випадок, коли незнання мови країни може бути проблемою: компанія маленька і в ній немає іноземців. Зазвичай це може означати, що ваші потенційні колеги просто не знають англійської і не зможуть з вами спілкуватися. Але у більшості випадків англійської достатньо, співбесіди зазвичай проводять саме нею. Іноді — українською, особливо якщо в команді вже є українці.  

Можливі сумніви іноземних роботодавців щодо українських спеціалістів? Чи готові брати на ремоут? Які бачать ризики (блекаути тощо)?

Згідно зі статистикою No Fluff Jobs, 75,6% усіх вакансій, у яких роботодавці шукали спеціалістів в Україні, передбачали дистанційну роботу. Світ рухається до глобалізації ринку праці. Роботодавці усвідомили вигоду, що вони можуть найняти спеціаліста з будь-якого куточка світу, лиш би був доступ до інтернету і знання англійською. На жаль, якщо спеціаліст (-ка) знаходиться в Україні, для іноземної компанії це досі може стати причиною відмови.

Дехто одразу пропонує релокейт, а дехто просто не наймає українців, що залишились в Україні. Іноземці не зовсім розуміють, як це у нас війна, але при цьому працюють кав’ярні чи здаються квартальні звіти. Такі відмови — це не масове явище, поступово компанії бачать, що попри відключення світла та обстріли, українці повністю виконують свої трудові зобов’язання і адаптуються до ситуації. 

Позитивними враженнями від співпраці з українськими ІТ-початківцями діляться й іноземні роботодавці

«Молодість, результативність, амбіції та готовність до навчання роблять нашу команду тільки сильнішою, — кажуть у  польській компанії MarsnetSolutions, де вже проходять стажування та працюють майже 20 наших випускників. — І це не лише завдяки якісній підготовці студентів, які прийшли до нас після школи Hillel IT School. Їхня здатність швидко вчитися новому змушує інших наших колег і свої навички підтягувати, щоб не відставати». 

Чи варто витрачати час на безоплатне стажування та роботу у некомерційних проєктах?

Велике значення у пошуку роботи в будь-якій сфері має бажання спеціаліста працювати, вміння адаптуватись до потреб ринку (десь довчитись нового, десь перевчитись) та розуміння, де саме потрібно шукати цільову роботу. А початківцям не варто нехтувати безоплатним стажуванням.

Бо, як засвідчує практика, пошук роботи без здобуття досвіду у комерційному проєкті триває значно довше, ніж стажування. І не можна забувати, що пошук роботи — це також робота. Тому працюйте у цьому напрямі, бо це вдячна справа. І ніщо не завадить українцям прославитися своїм внеском у розвиток новітніх технологій.

Підписуйтеся на наші соцмережі