Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому українці довіряють ТГ-каналам та месенджерам більше, ніж друзям

Андрій Кашпур
Андрій Кашпур Керівник дослідницького центру ReputationLab
5 червня 2023 10 хвилин читання

Українці довіряють інформації у месенджерах більше, ніж телебаченню і навіть друзям та родичам, показало опитування Research.ua та ReputationLab. Лідерами за рівнем довіри виявилися Telegram-канали та Viber-групи, які суттєво випередили навіть центральне телебачення та новинні сайти. Також до каналів та груп у месенджерах найнижчий рівень недовіри. Інформації з телебачення довіряють 27,37%, а не довіряють 27,65%.

Результати опитування Research.ua та ReputationLab показали, що найбільше українці довіряють месенджерам Результати опитування Research.ua та ReputationLab показали, що найбільше українці довіряють месенджерам

Офіційні телеграм-канали та вайбер-групи наразі мають 61% довіри і 5% недовіри. Значно нижчий рівень довіри отримали місцеві телеграм-канали та вайбер-групи і персональні канали відомих людей  33% и 32% відповідно.

Третє місце поділили телебачення та новинні сайти (27% і 24% відповідно). Але телебачення посіло друге місце у рейтингу недовіри (поступившись лише TikTok) з показником 28%. Показник недовіри новинних сайтів становив 16%.

Довіра українців до різних джерел інформації Довіра українців до різних джерел інформації

Інформаційний хаос призвів до того, що близькі люди втратили статус надійного джерела інформації: їм вірять лише 13%. По 11% та 10% довіри відповідно отримали Facebook та YouTube. 

Чи залежить довіра джерелам інформації від віку

Що молодші респонденти, то більше вони довіряють офіційним та місцевим телеграм-каналам та вайбер-групам. У ставленні до персональних телеграм-каналів відомих людей картина майже дзеркальна: що більший вік респондента, то вищий рівень довіри. 

Як залежить довіра джерелам інформації від віку Як залежить довіра джерелам інформації від віку

Телебаченню всі вікові групи довіряють приблизно однаково, а от рівні недовіри різняться доволі суттєво: чим доросліші люди – тим менше віри телевізору. Більш того, у вікових групах «36-45 років» та «46-55 років» рівень недовіри до телебачення перевищує рівень довіри.

Старші люди (46-55 років) схильні більше довіряти новинним сайтам: рівень довіри до них в цій групі фактично такий самий, як і до телеграм-каналів відомих людей – 36%.

Також що доросліші люди, то більше вони вірять друзям та родичам.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чи залежить довіра до джерел інформації від місця проживання

Лідерами довіри по всій Україні стали офіційні телеграм канали, але в окремих областях телевізору довіряють не менше, ніж месенджерам. Так, наприклад, він отримав друге місце за рівнем довіри у Волинській та Івано-Франківській областях.  

Лідерами «довіри до телевізора» стали Закарпатська, Волинська, Івано-Франківська та Кіровоградська області. А лідером «довіри до людини» – Тернопільська, Хмельницька та Запорізькі області. Але лише в одні області (Тернопільська) «довіра до людини» перевищила «довіру до телевізора». Найбільший розрив довіри «телевізор / людина» демонструють Закарпатська, Кіровоградська та Чернігівські області (40, 29, 16 пунктів різниці відповідно). Частково ці показники можна пояснити значними міграційними процесами під час війни, коли сформований «круг довіри» людей розривався через хаотичну міграцію його учасників.

На думку авторів дослідження, причиною такого різного рівня довіри до різних джерел інформації в різних областях можуть бути міграційні процеси, помножені на культурні та медіа традиції різних регіонів України. Але в цих результатах дослідження однозначно відсутній чіткий поділ на схід-захід-північ-південь-центр. 

Від яких факторів залежить рівень довіри до джерел інформації 

Загальний рейтинг виглядає наступним чином: лідер – «офіційний канал / сайт державної чи місцевої влади» (33%). На другому місці група з 3 факторів: «завжди надавав правдиву інформацію», «тривалий час отримую інформацію звідти» та «інформація викладена зрозумілою для мене мовою» (29%, 29% та 27% відповідно). Третя за значимістю група теж складається з 3 характеристик: «зручний у користуванні», «корисність інформації», «інформація доповнюється авторитетним експертами» (23%, 22% та 22% відповідно). 

Найменш значимими характеристиками стали рекомендації авторитетних людей та друзів (9% та 8% відповідно). Цікавим є той факт, що відповідність цінностей джерела та споживача та прозорість джерел фінансування цього джерела отримали доволі низький рейтинг – лише 15% і 14% (відповідно).

Рейтинг факторів довіри до джерел інформації Рейтинг факторів довіри до джерел інформації

Які фактори впливають на рівень довіри: 

  • У дорослій віковій групі (45-56 років) найважливішою є тривалість часу користування цим джерелом (32%) потім «стабільна правдивість» (30%), доповнення інформації авторитетними експертами (27%), корисність та зрозумілість інформації (по 26% кожна характеристика) і тільки потім «офіційний статус джерела» (25,8%). 
  • Для молодшої аудиторії (18-25 та 26-35 років) пріоритетним є саме офіційний статус джерела (41% та 35% відповідно). 
  • Для вікової групи «45-56 років» значно більш важливим є співпадіння по цінностям: 20% проти 10%, 13% та 14% відповідно в групах 18-25, 26-35 та 36-45 років. 

Фактори довіри залежно від регіону

  • «Офіційність джерела інформації» є найбільш важливою для мешканців Житомирської і Закарпатської областей (41% та 40% відповідно) і драматично менш важливою для мешканців Сумської, Львівської та Тернопільської (24%, 25% та 25% відповідно). 
  • Для сумчан значно більш важливим є «стабільна правдивість» (38%), участь авторитетних експертів (30%) та зручність користування (29%). 
  • Прозорість фінансування важлива для мешканців Івано-франківської та Одеської областей (22% та 21% відповідно). 
  • А співпадіння по цінностям значно більш притаманне Кіровоградській та Миколаївській областям (24% та 20% відвідно).

Найбільше відповідають «усередненому загальному рейтингу» характеристик мешканці міста Києва – це також можна пояснити міграційними процесами. 

Чому інформації з месенджерів люди довіряють більше, ніж людині, з якою знайомі особисто

Порівняльний аналіз репутаційних профілів (створених за методикою reputation.contractors) показує, що репутаційний профіль офіційних телеграм-каналів має акцентоване минуле (зручність надання інформації та  зрозуміле походження), майбутнє (має та активно застосовує сучасні технології) та важливий акцент у сьогоденні на корисності наданої інформації. І значно нижчі показники по прозорості джерел фінансування, діалогу зі споживачами і співпадіння по світоглядним цінностям. На відмінність від профілю інформаційного джерела «люди» (родичі, знайомі, колеги), якій більш значно більш вагомі показники саме по цим атрибутам і «програє» месенджерам лише за критерієм «технологічність». 

Додавши до порівняльного аналізу репутаційний профіль центрального телебачення, ми бачимо, що він майже ідентичний репутаційному профілю телеграм-каналів (програє в зручності та інтерактивності, але не суттєво). 

Тобто логічно припустити, що різниця в рейтингу довіри між центральним телебаченням і месенджерами має ключ «офційний». Тобто офіційні телеграм-канали сприймаються респондентами як більш достовірне (довірче) джерело, ніж центральне телебачення.

Цілком імовірно припустити, що цей самий ключ спрацював ще більшою мірою і по відношенню до інформації «від людей». Адже репутація інформаційного джерела «люди» має більш переконливий для респондента профіль, ніж репутація месенджерів, а одна тільки «технологічна різниця» навряд чи може пояснити такий розрив у рівнях базового показника – довіри.  Порівнявши репутаційні профілі «офіційних» та «персональних» телеграм-каналів з профілем «люди» ми бачимо, що «приватні» телеграм-канали мають такі відмінності від «офіційних», які наближають їх до профілю «людей».

Отже, ключовим висновком цього дослідження можна вважати наступне твердження: в ситуації кризи (багатофакторної нестабільності) найбільший рівень довіри має те інформаційне джерело, яке має статус «офіційного». Цей фактор є переважаючим по відношенню до інших факторів, у тому числі таких важливих як співпадіння по цінностям, прозорість джерел фінансування тощо. 

Але варто врахувати і те, що фактор «правдивості інформації», хоча і є суб’єктивно оціночним, але має великий рівень впливу на довіру до інформаційного джерела. Відтак виникнення сумнівів у правдивості навіть офіційного каналу суттєво знизить довіру до нього. Звісно, важливість такого фактору як «тривалість користування» може сповільнити зниження рівня довіри до каналу, який з точки зору респондента почав «казати неправду», але в кризовій ситуації динаміка подій суттєво зростає, тому і зниження рівня довіри може відбутися набагато швидше, ніж зазвичай.

Другий важливий висновок із дослідження полягає в тому, що технологічність доставки інформації (швидкість, зручність, інформативність) дає суттєву перевагу джерелу інформації і певною мірою компенсує його недоліки в очах споживача. І в поточному часі ці характеристики для споживача є більш важливим, ніж історія, світоглядне прагнення та навіть прозорість фінансування джерела інформації. 

Тобто в поточному часі ми більше довіряємо зручним у користуванні та інформативним, ніж надійним та перевіреним джерелам інформації.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Суд ЄС зобов'язав Meta обмежити використання даних користувачів для реклами

Павло Бартос 4 жовтня 2024 19:47

У роботі Telegram стався збій

Павло Бартос 3 жовтня 2024 14:37

Бути на зв’язку: VARUS запустив онлайн-чат для клієнтів у Viber і Telegram

Julia Nedogarok 3 жовтня 2024 13:00

Компанію Meta оштрафували на €91 млн за зберігання паролів користувачів без шифрування

Тарас Семенюк 28 вересня 2024 15:04

Rakuten Viber став резидентом Дія.City

Вікторія Рудзінська 25 вересня 2024 20:40