Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому наявних даних про витрати на відбудову України недостатньо

3 березня 2023 14 хвилин читання

Одна з функцій журналістів у демократичній країні — контролювати роботу чиновників та стежити за витратами з бюджету. Відбудова України вже розпочалася і має стати найдорожчим і наймасштабнішим проєктом в історії держави. А також ризикує прославитися корупційними скандалами. SPEKA спробувала з'ясувати, хто володіє інформацією про збитки від війни і чому без доступу журналістів до відкритих даних проконтролювати відбудову наших міст буде неможливо.

Хто рахує втрати у війні з росією? 

Від 24 лютого 2022 року лише на підконтрольній Україні території у Донецькій області пошкоджено або зруйновано 53 тис. об'єктів: тисячі будинків, десятки шкіл, лікарень, підприємств, об'єктів культури та мостів. Ці дані називає Донецька ОВА.

Ми вирішили з'ясувати, що відомо про збитки від війни. Офіційно цю інформацію збирають профільні міністерства: економіки, з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, інфраструктури та розвитку громад і територій. 

Однак на період воєнного стану ця інформація закрита для громадськості, бізнесу та медіа. Уряд ділиться нею лише з дослідницькими організаціями та міжнародними партнерами. 

І держава, і журналісти, і міжнародні партнери зважають переважно на дані проєкту «Росія заплатить» від KSE Institute. Оцінки та звіти проєкту фактично є єдиним доступним джерелом про збитки і втрати від війни. 

У відповідь на наше запитання проєкт «Росія заплатить» повідомив, що збитки фіксує група аналітиків та волонтерів з KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки) разом із партнерами. Проєкт почався як волонтерська ініціатива, а запит на це отримали від міністра економіки Юлії Свириденко у другий день війни.

«Спершу все збирали й моніторили самостійно, за допомогою асоціацій. Також створили чатбот, через який громадяни та бізнес могли надавати інформацію про руйнування та пошкодження. У перші місяці війни проєкт робив обрахунки на основі опосередкованих методів оцінки, а також оцінки втрат через розуміння загальної кількості активів, житлової нерухомості, яка розташована у певних регіонах», — кажуть у KSE. 

Натепер проєкт здійснює обрахунки на основі даних, отриманих також від профільних міністерств

«Росія заплатить»  переважно рахує фізичні втрати: руйнування житлових будинків, інфраструктури, освітніх та медичних закладів тощо, а не загальні втрати економіки.

За підрахунками проєкту, станом на грудень 2022 року прямі збитки інфраструктури України сягають $137,8 млрд.

Процес відбудови зруйнованого війною мосту на Житомирській трасі під Києвом
Відбудова моста через Десну у Сумській області

Загальних втрат України у війні не знає ніхто

Навіть близької до точної цифри збитків немає навіть у держави. Не лише через об'єктивні причини, як-от розрахунок збитків, що не враховує збільшення цін, логістичні труднощі, здорожчання послуг та окуповані території, на яких об'єктивний підрахунок провести неможливо. У держави поки що немає ресурсу, де б оброблялись усі види збитків.  

Згідно з документом робочої групи «Аудиту збитків, завданих внаслідок війни», обрахувати збитки (окрім об'єктивних труднощів), заважає відсутність єдиного підходу до визначення обсягів, єдиного державного реєстру, де б збиралися та оброблялися всі дані щодо збитків та відповідальних інституцій.
Уривок із документа робочої групи «Аудиту збитків, завданих внаслідок війни», Уривок із документа робочої групи «Аудиту збитків, завданих внаслідок війни»,

У цьому документі загальні втрати економіки України через війну коливаються від $564 млрд до $600 млрд. Тут враховані руйнування, зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо.

Документ робочої групи датований липнем 2022 року. Уже тоді говорили про те, що на відбудову необхідно $750 млрд. Така цифра була у Плані відновлення України (URC 2022). 

Єдина частково альтернативна оцінка, яку вдалося знайти, це звіт Світового банку. Він здійснив Швидку оцінку шкоди та потреб України (RDNA) у співпраці з урядом України, Європейською Комісією та KSE. Потреби у реконструкції та відновленні станом на 1 червня 2022 року він оцінив у $349 млрд.

Дані про масштаби руйнувань у деяких регіонах внаслідок війни станом на 9 лютого
Дані про масштаби руйнувань у деяких регіонах внаслідок війни станом на 9 лютого
Дані про масштаби руйнувань у деяких регіонах внаслідок війни станом на 9 лютого

Немає даних — немає контролю за відбудовою

Підписуйтеся на наші соцмережі

Через закритість реєстрів та інших державних систем журналісти та громадські активісти не зможуть запобігти ймовірному розкраданню коштів на етапі відбудови. 

Першочергові заходи з відбудови вже розпочалися, а тому ця проблема не може зачекати до «закінчення війни». 

Без відкритих реєстрів є кілька способів шахраювати з коштами:

  • Дублювання фінансування. 
  • Необґрунтована пріоритезація відбудови.
  • Підряди можуть отримати несумлінні або пов'язані з державою-агресором компанії.
  • Знищені об'єкти можуть використовувати для шахрайських схем з продажу, застави. 

На жаль, подібні випадки вже трапляються. Один із найгучніших — підозра керівників Сумської ОВА у розкраданні коштів, призначених на відбудову інфраструктури в Охтирці. Нещодавно суд обрав запобіжний захід заступнику голови Сумської ОВА Олегу Клименчукову та керівнику департаменту капітального будівництва ОВА Олегу Чунаєву (вони свою провину заперечують). За версією слідства, вони привласнили 1,4 млн грн з відбудови лише одного об'єкта. Зараз триває експертиза щодо ще 80. 

Олег Клименчуков у суді. Фото: Суспільне Суми
Олег Чунаєв (праворуч) у суді. Фото: Суспільне Суми

Подібні випадки трапляються і у «тилових» регіонах, наприклад, на ремонті приміщень для внутрішніх переселенців. 

Крім проєктів власне реконструкції, держава продовжує витрачати гроші фактично без контролю громадськості у публічних закупівлях. Перевірити проплати наразі неможливо. До прикладу, на офіційному порталі використання фінансів Spending усі транзакції Харківської міської ради за 2022-2023 роки зникли. Навіть ті, що здійснили до повномасштабного вторгнення. 

Варто згадати резонанс, який спричинило нещодавнє розслідування Юрія Ніколова щодо закупівлі харчів для військових, які нібито перевищують роздрібні ціни у два-три рази.

Сергій Мільман, засновник і СЕО української ІТ-компанії YouControl, сервіс якої пов'язаний із доступом до реєстрів, говорить: «Прозора і підзвітна відбудова залежить від доступності до даних. Після впровадження воєнного стану з публічного доступу зникли цінні набори відкритих даних, на яких роками будувалась  антикорупційна інфраструктура» 

За словами Мільмана, обмеження доступу до інформації відбувалося хаотично, без правового регулювання та публічного обговорення. Це ускладнило роботу органів влади, бізнесу, громадських організацій та медіа.

Що відбувається із публічною інформацією під час війни

За доступ до реєстрів відповідає Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»), підпорядковане Мін'юсту. Ще задовго до фізичного наступу росіяни готувались отримати доступ до державних порталів. Це дозволило б їм автоматично знаходити майно та місця проживання військових, членів уряду, чиновників та держслужбовців, а, можливо, й повністю паралізувати роботу державних органів. 14 січня 2022 року понад 70 веб-сайтів державних органів влади стали ціллю однієї з наймасивніших кібератак WhisperGate. 

Того ж дня, 14 січня, міністр цифрової трансформації підтвердив, що функціонування більшості сайтів відновили і наголосив, що реєстри не постраждали через цю атаку. Тому з початком наступу 24 лютого ДП «НАІС» тимчасово призупинило роботу єдиних та державних реєстрів, які підпорядковані Міністерству юстиції. Юрист Сергій Бенедисюк зазначає, що Кабмін відмовився від повного блокування реєстрів на час воєнного стану.

На території, підконтрольній Україні, повноцінно функціонують деякі реєстри. Це спадковий, реєстр довіреностей, актів цивільного стану, боржників тощо. Більшість із них не потрібні бізнесу та громадянам щодня. Натомість критично важливі держреєстри досі закриті або обмежені у доступі. Серед них: 

  • реєстр речових прав на нерухоме майно;
  • земельний кадастр;
  • реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
  • судових рішень.

Також обмежена інформація на публічних порталах на кшталт Prozorro.

Тимчасово закрили Державний земельний кадастр (ДЗК). Після відновлення роботи 19 травня впровадили низку суворих обмежень, тому користуватися відомостями дозволяють лише певним державним реєстраторам, інженерам-землевпорядникам та геодезистам.

Під час воєнного стану відомості ДЗК не оприлюднюють і Публічна кадастрова карта не функціонує. За подібним принципом «відновили» реєстр нерухомого майна. 

Ця заборона має певний сенс, оскільки у ДЗК є інформація про характеристики земель, їхнє цільове призначення, а у реєстрі нерухомого майна про право власності на об'єкти та адреси власників. Доступ до такої інформації наражає на небезпеку життя людей у фронтових та окупованих регіонах. Доступу до цих систем немає навіть у організацій, які співпрацюють з урядом. 

«Доступу до публічної кадастрової карти або реєстру нерухомого майна ми не використовуємо. Інші закриті набори даних теж», — пояснюють у KSE. 

Даних про відбудову немає: пишіть запит

Доступ до відкритих даних в автоматичному режимі закритий, що унеможливлює автоматизувати контроль за чиновниками. Журналісти та активісти вирішили піти іншим шляхом та перевіряють точково — через написання запитів. 

Щоправда, перевантаженість судів та воєнний стан, схоже, спричинили зміни у ментальності розпорядників інформації. Заради експерименту ми розіслали 20 запитів на отримання публічної інформації. Вони стосувались як потенційно «чутливих», так і «мирних» тем, наприклад: ми запитали у прифронтових облдержадміністрацій та міських рад про кількість пошкоджених об'єктів і кількість коштів, виділених на їхнє відновлення. Ці дані надали нам лише Донецька, Сумська, Харківська та частково Київська ОДА. Серед міськрад — Сумська та частково Миколаївська. Попросила про відстрочення Миколаївська облдержадміністрація.

Варто наголосити: навіть якщо розпорядник має добру волю відповісти на запит, отримати дані журналістам може бути складно через роботу контрольних органів. Наприклад, коли ми попросили кошториси на ремонт будинків в Охтирці, через що підозрюють посадовців Сумської ОВА, управління капітального будівництва повідомило, що за ухвалою суду кошториси вилучили слідчі для експертизи. Подібна відмова була і у Харкові, щоправда, там закупівлю перевіряють державні аудитори. Однак, якби ці дані оприлюднили на Prozorro, потреби звертатися до посадовців не було б. 

Відповідь на запит щодо документів у на відбудову у Охтирці
Відповідь на запит щодо кошторису реставрації будівлі у Харкові

Надмірна заборона на інформацію

Юридично у закритих реєстрах немає порушення. За умов воєнного стану право на інформацію може бути обмеженим. Але представники громадських організацій, журналісти та компанії, які працюють із даними, стверджують, що заборона надмірна.   

«На наше переконання, 90% закритих після 24 лютого даних не становлять загрози. Навпаки, закриття відкритих реєстрів — це і є загроза безпеці»
Катерина Мащенко Шута, директор із комунікацій Youcontrol <br>

Такої ж думки сервіс Opendatabot, який теж працює з відкритими даними.

Олексій Іванкін
Олексій Іванкін
Засновник Opendatabot

В перші дні війни держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога — й це було зрозумілим та обґрунтованим рішенням. Проте зараз, за рік від початку великої війни, маємо створити правила роботи з реєстрами під час воєнного стану та після нього. У лютому 2022 року ми за кілька днів відкотилися на вісім років — до стану 2015 року, коли дані тільки почали відкриватись і тоді цей процес також відбувався не без опору. 

«Звісно, безпека держави важлива, але заходи надмірні», — пояснює Оксана Максименюк, керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси.

Перш ніж закривати реєстри, розпорядникам треба було провести трискладовий тест, який не провели всупереч закону «Про доступ до публічної інформації». Лише на підставі цього можна зробити певні висновки про те, яка інформація у реєстрах становить загрозу.

Трискладовий тест заснований на підставі ч. 2 ст. 6 закону: доступ до інформації можна обмежити, лише коли це конфіденційна, таємна або службова інформація, вона стосується інтересів національної безпеки або постраждає репутація чи права інших людей. І навіть у цих випадках розпорядник інформації має визначити, чи переважає шкода від оприлюднення такої інформації над суспільним інтересом. У решті випадків відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Портал відкритих даних замість реєстрів

1 серпня 2022 року Мінцифри оголосило про відновлення роботи Порталу відкритих даних і провело громадські слухання щодо формування переліку наборів даних.

Результати слухань наразі невідомі, але кілька громадських та антикорупційних організацій виступили проти такої ініціативи і закликали Мінцифри «не руйнувати сферу відкритих даних в Україні». 

До 24 лютого 2022 року не зареєстрували жодної справи про військові злочини рф, пов'язані з використанням публічної інформації з державних реєстрів, натомість ГУР Міноборони України визнало, що «бази даних українських громадян потрапляють до рук рашистів під час захоплення адміністративних будівель або ж з допомогою колаборантів-зрадників».  

Можна стверджувати, що перелік наборів публічної інформації, затверджений Постановою №835, не загрожує українському суспільству. Тому внесення змін до Постанов №835 та №867 призведе до закриття інформації — йдеться у заяві.

Також Мінінфраструктури та Мінцифри спільно представили Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ). Одним із завдань проєкту «Росія заплатить» є створення бази даних для цього реєстру. Однак зараз доступу до нього немає. 

«Ми відстоюємо підхід, що РПЗМ має бути відкритим для громадськості із врахуванням окремих обмежень безпеки. Має бути „open by design“, а якщо раптом є певні об'єкти критичної інфраструктури, які є сенс приховати, то їх потрібно точково закрити», — повідомляють у проєкті «Росія заплатить».  

А поки що без відкритих даних і можливості їх систематичного обороблення у наймасштабнішому та найдорожчому проєкті в історії України залишиться надто багато білих плям. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Українська розвідка провела масштабну кібератаку на російські вебресурси

Владислав Паливода 4 години тому

Депп знайшов нову "хорошу" росіянку — молодшу на 25 років

Вікторія Рудзінська 15 липня 2024 19:50

Повітряні сили ЗСУ збили дві ракети Х-59/Х-69 та чотири ворожих БпЛА

Олеся Дерзська 14 липня 2024 11:44

Ударний дрон, що атакував Україну залетів у білорусь у ніч проти 13 липня 2024: деталі

Владислав Паливода 13 липня 2024 13:06

США оголосили про 61-й пакет допомоги Україні на $225 млн

Владислав Паливода 11 липня 2024 21:20